Пономарьова Мар'яна
Оповіщення про загрозу застосування балістичного озброєння в Україні дедалі частіше супроводжують масовані атаки безпілотників. Росія комбінує різні типи ракет і дронів, намагаючись перевантажити українську систему протиповітряної оборони, ускладнити роботу мобільних вогневих груп та змусити людей тривалий час залишатися в укриттях. Про особливості таких ударів, причини збільшення кількості «шахедів» і небезпеку для західних областей України розповів авіаексперт, провідний науковий співробітник Національного авіаційного університету Валерій Романенко.
Чому попередження про балістику не означає неминучий удар
За словами експерта, повідомлення про можливе застосування балістичних ракет є сигналом про високий рівень небезпеки, а не підтвердженням того, що ракета вже летить у конкретний населений пункт. Балістичні комплекси мають короткий час підльоту, тому для реагування залишається значно менше часу, ніж під час атаки крилатими ракетами або дронами-камікадзе.
Балістична ракета рухається за траєкторією, значна частина якої проходить на великій висоті. На завершальному етапі вона може різко змінювати швидкість і напрямок, що створює додаткові труднощі для систем протиповітряної оборони. Саме тому оголошення повітряної тривоги в разі потенційної балістичної загрози має відбуватися без зволікань.
Важливо розуміти різницю між типами загроз. Дрон може летіти до цілі десятки хвилин або навіть довше, тоді як балістичний боєприпас долає значну відстань за лічені хвилини. Водночас попередження може бути скасоване, якщо розвідка не підтвердила запуск або якщо ракета змінила напрямок руху. Однак до моменту офіційного відбою громадянам не варто залишати укриття.
Російські війська також можуть використовувати навчальні, імітаційні або хибні цілі, щоб змусити українських військових витрачати ресурси на відбиття атаки. Така тактика є частиною ширшої стратегії виснаження протиповітряної оборони. Противник намагається створити ситуацію, коли захисникам доводиться одночасно реагувати на різні за швидкістю, висотою та напрямком польоту об’єкти.
Чому росія збільшує кількість «шахедів»
Застосування великої кількості ударних безпілотників стало для росії відносно дешевим способом підтримувати постійний тиск на Україну. «Шахеди» не мають тієї вартості, що сучасні крилаті чи балістичні ракети, однак здатні завдавати значної шкоди цивільній, енергетичній та промисловій інфраструктурі. Навіть якщо частину дронів збивають, окремі апарати можуть прориватися до цілей або змушувати українські сили використовувати дорогі засоби ураження.
На думку Валерія Романенка, збільшення кількості безпілотників пов’язане не лише з наявністю виробничих можливостей у росії. Йдеться також про зміну тактики. Дрони можуть запускатися хвилями, з різних напрямків і в різний час. Частина з них рухається до цілі прямим маршрутом, інші змінюють курс, кружляють або намагаються обійти райони, де вже працюють українські засоби протиповітряної оборони.
Для російського командування масовані запуски «шахедів» є способом перевіряти реакцію української оборони. Під час таких атак противник отримує інформацію про те, де активніше працюють радари, у яких районах розміщені мобільні групи та які маршрути виявляються найменш захищеними. Саме тому повторення однакових сценаріїв атак не означає, що вони є неефективними для росії.
Ще одна причина полягає у психологічному тиску. Тривалі нічні атаки виснажують населення, змушують людей переривати сон, змінювати робочий графік і постійно стежити за повідомленнями про небезпеку. Росія прагне не лише знищувати об’єкти, а й підтримувати відчуття постійної загрози. У цьому сенсі кожен запуск дрона використовується як елемент терористичної кампанії.
Водночас «шахед» не є невразливою зброєю. Його можна виявляти за допомогою радіолокаційних засобів, тепловізійних систем, акустичних постів та інших технологій. Проти таких цілей ефективно працюють мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби, зенітні комплекси та авіація. Проблема полягає у масштабі: коли в повітрі одночасно перебувають десятки або сотні апаратів, навантаження на систему оборони різко зростає.
Чому під ударом опиняються західні області України
Західні регіони тривалий час вважалися віддаленими від основних напрямків російських атак, але сучасна війна змінила цю оцінку. Дрони мають значну дальність польоту, можуть заходити в повітряний простір України з різних напрямків і тривалий час маневрувати. Тому географічна віддаленість від лінії фронту більше не гарантує безпеки.
Удари по західних областях можуть мати кілька цілей. Росія прагне пошкодити об’єкти енергетики, логістики, військової інфраструктури та промислові підприємства. Крім того, атаки на регіони, які раніше рідше зазнавали обстрілів, мають деморалізувати населення і продемонструвати, що противник намагається розширити зону небезпеки на всю територію країни.
Маршрути безпілотників часто прокладаються так, щоб максимально ускладнити їхнє виявлення та перехоплення. Дрони можуть рухатися вздовж річок, через сільську місцевість, змінювати висоту і напрямок, а також використовувати особливості рельєфу. Окремі апарати можуть бути спрямовані не до одного об’єкта, а до кількох районів, щоб розосередити сили оборони.
Для цивільного населення головним правилом залишається своєчасна реакція на сигнал тривоги. Не слід чекати підтвердження вибухів або появи безпілотника над містом. Потрібно заздалегідь визначити найближче укриття, підготувати документи, воду, заряджений телефон і мінімальний набір необхідних речей. Якщо дістатися укриття неможливо, варто перейти до приміщення без вікон і скористатися правилом двох стін.
Експерт наголошує: сучасна повітряна війна не має чіткої географії чи передбачуваного сценарію. Сьогодні основною загрозою можуть бути безпілотники, а за кілька хвилин ситуація змінюється через повідомлення про ракетний удар. Саме тому інформація про повітряну тривогу повинна сприйматися серйозно незалежно від регіону.
Збільшення кількості «шахедів» свідчить про прагнення росії вести виснажливу кампанію, у якій поєднуються дешеві безпілотники, ракети, розвідка та інформаційний тиск. Українська протиповітряна оборона адаптується до тактики противника, але її ефективність залежить не тільки від техніки, а й від часу попередження, координації різних підрозділів та дисципліни населення. Поки росія продовжує масовані запуски, сигнал повітряної тривоги залишається критично важливим попередженням, яке може врятувати життя.