«Це буде маленька катастрофа»: Флеш попередив про нову загрозу РФ

Росія готує новий етап технологічної війни, у якому головну роль можуть відіграти не великі ракетні удари, а масове застосування дешевих безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби та автономних систем наведення. Саме про це попередив військовий оглядач і фахівець із безпілотних технологій, відомий під позивним Флеш. За його словами, Україні вже зараз необхідно готуватися до сценарію, коли кількість ворожих дронів і швидкість їхнього виробництва зростатимуть у рази.

Експерт наголошує: нова загроза полягає не лише в окремих атаках безпілотників. Небезпечною може стати системна модель, за якої росія одночасно запускає розвідувальні апарати, ударні дрони, приманки та засоби придушення зв’язку. Така тактика здатна перевантажити систему протиповітряної оборони, змусити військових витрачати дорогі ракети на дешеві цілі та ускладнити роботу мобільних груп.

Чому дрони стають головним інструментом війни

Безпілотники мають кілька переваг, які роблять їх особливо небезпечними. Вони коштують значно дешевше за більшість ракет, можуть вироблятися великими серіями та здатні атакувати об’єкти на різній відстані. Крім того, сучасні дрони дедалі частіше отримують камери, тепловізори, засоби автоматичного розпізнавання цілей і захист від перешкод.

Російські війська намагаються комбінувати різні типи безпілотників. Одні апарати використовуються для пошуку позицій української ППО, інші — для ударів по виявлених цілях. Паралельно запускаються дрони-імітатори, які змушують оборонців реагувати на численні об’єкти в повітрі. У результаті оператори та командні пункти отримують надмірне навантаження, а час на ухвалення рішення скорочується до мінімуму.

Ключова проблема полягає в масштабі. Якщо раніше йшлося про десятки безпілотників під час однієї атаки, то в майбутньому кількість апаратів може обчислюватися сотнями. Навіть якщо значну частину з них буде знищено, окремі дрони можуть прорватися до цілей. Саме тому експерти говорять про необхідність переходу від поодинокого реагування до багаторівневої системи захисту.

Окрему небезпеку становлять безпілотники з оптоволоконним управлінням. На відміну від апаратів, які підтримують зв’язок із оператором через радіоканал, такі дрони значно складніше заглушити засобами радіоелектронної боротьби. Вони можуть працювати в умовах потужних перешкод і залишатися керованими навіть поблизу позицій, де звичайні FPV-дрони втрачають сигнал.

Радіоелектронна боротьба і нові способи обходу ППО

Флеш звертає увагу на те, що росія постійно вдосконалює методи протидії українським системам зв’язку та навігації. Йдеться про створення зон, де супутникова навігація працює нестабільно, а обмін даними між підрозділами може перериватися. Для військових це означає втрату точності, складнощі з координацією та ризик помилок під час виконання бойових завдань.

Однак радіоелектронна боротьба впливає не лише на фронт. Потужні перешкоди можуть створювати проблеми для цивільної авіації, систем навігації, логістики та роботи окремих видів техніки. Якщо такі засоби застосовуються поблизу великих міст або важливих транспортних вузлів, наслідки можуть відчути тисячі людей.

Російська сторона також шукає способи зробити дрони менш залежними від супутникового сигналу. Для цього використовуються інерційні системи, попередньо завантажені маршрути, цифрові карти місцевості та алгоритми автоматичного коригування польоту. У перспективі це може дозволити безпілотникам продовжувати рух навіть у середовищі, де навігація частково або повністю подавлена.

Технологічна перевага більше не визначається лише кількістю ракет. Важливими стають швидкість обміну інформацією, якість програмного забезпечення, підготовка операторів, можливість швидко ремонтувати техніку та здатність виробляти нові рішення безпосередньо під потреби фронту.

До чого потрібно підготуватися вже зараз

На думку експертів, Україні необхідно розвивати не один універсальний засіб протидії, а комплексну систему. Вона має поєднувати мобільні вогневі групи, зенітні комплекси різної дальності, дрони-перехоплювачі, засоби радіоелектронної боротьби та сучасні системи виявлення. Особливе значення матиме автоматизація, адже людина фізично не може однаково швидко обробляти інформацію про сотні повітряних цілей.

Важливо також зменшувати залежність від дорогих боєприпасів. Використання ракети для знищення апарата, який коштує в рази дешевше, створює економічну проблему. Тому Україна розглядає розвиток дешевших перехоплювачів, спеціалізованих антидронових систем і безпілотників, здатних знищувати ворожі апарати в повітрі.

Ще одним напрямом має стати захист критичної інфраструктури. Енергетичні об’єкти, промислові підприємства, логістичні центри та військові склади потребують не лише фізичного укриття, а й багаторівневого спостереження. Маскування, розосередження обладнання, резервні джерела живлення та швидке відновлення пошкоджених систем можуть зменшити наслідки атак.

Не менш важливою залишається підготовка цивільного населення. Люди мають розуміти, як діяти під час масованої атаки, чому не можна ігнорувати сигнали повітряної тривоги та як реагувати на падіння уламків. Водночас варто дотримуватися інформаційної дисципліни: не публікувати фото роботи ППО, місць влучань і переміщення військової техніки.

Попередження Флеша фактично зводиться до простого висновку: майбутні атаки можуть бути не стільки потужнішими, скільки масштабнішими, складнішими та технологічнішими. Росія намагається перетворити дрони на масову зброю, здатну виснажувати українську оборону цілодобово. Саме тому підготовка до нової загрози має відбуватися вже зараз — через розвиток власного виробництва, удосконалення ППО, посилення радіоелектронної боротьби та швидке впровадження інновацій.

Назва «маленька катастрофа» у цьому контексті звучить як попередження про можливий ланцюговий ефект. Один безпілотник сам по собі не завжди здатен завдати масштабної шкоди. Проте сотні дешевих апаратів, що діють одночасно, можуть створити серйозне випробування навіть для добре підготовленої оборони. Від того, наскільки швидко Україна адаптується до нових умов, залежатиме безпека міст, стабільність інфраструктури та здатність захищати фронт.