Американське видання Bloomberg опублікувало жахливу статистику: в Україні відправляють на звалища 95% твердих відходів, тоді як у країнах Євросоюзу – лише 45%. Українці вторсировини сортують та переробляють вкрай мало. Сміття, яке у Європі вміють перетворити на прибутковий бізнес, для України – справжнє екологічне лихо. Адже більшість відходів потрапляють не на підприємства, де їх сортують і відправляють на переробку, а на сміттєзвалища, де забруднюють атмосферу підземні води та ґрунти.
Сміттєсортувальне підприємство в Обухові під Києвом щомісяця обробляє 10 тисяч тонн побутових відходів. Кожен працівник заводу переробляє тонну сировини за зміну. І на перший погляд здається, що сортувати відходи просто. Насправді ж це дуже копітка робота. Адже тільки макулатури розрізняють понад 40 різновидів. На підприємстві запевняють: знайдуть голку в копиці сіна. Траплялося, до них помилково відправляли важливі документи, які знаходили з-поміж десятків тонн сировини.
Алюмінієва банка відділяється від жерстяної, металеві балончики також сортують окремо. Пластикові пляшки розкладають за кольорами,
– пояснила заступник директора ПП "Обухівміськвторресурси" Олена Шмільова.
Ретельно відібрану вторсировину продають. Папір переробляють на картон, із пластикових пляшок роблять волокно, пластик використовують для виготовлення труб, а з металу роблять дроти.
Генеральний директор ПП Обухівміськвторресурси Армен Полатьян
Відходи надходять від організацій, торгових центрів столиці та жителів Обухова, яких привчають сортувати відходи. Для цього встановлюють спеціальні контейнери. Ба, більше: мотивують людей, платять за вторсировину. Тож вигідніше не викинути сміття, а здати на переробку.
Питання у тому, яку політику проводить держава, щоб такі підприємства з'являлись. Щоб прийшов інвестор, у нього має бути розуміння рівня прибутку,
– розповів генеральний директор ПП Обухівміськвторресурси Армен Полатьян.
Досі Україна не мала стратегії поводження з відходами. Тож не дивно, що підприємств на зразок обухівського – одиниці, а міські сміттєзвалища переповнені. Адже вітчизняне законодавство не зобов'язує переробляти сміття, ця послуга у тариф для населення не закладена. Та ситуація може змінитися вже незабаром – кажуть екологи. Втім, звісно, не миттєво.
Музей непотрібних речей у Києві
Кожен пересічний громадянин може скористатися трьома коротенькими порадами: сказати "ні" зайвому, скоротити споживання не потрібних речей, сортувати і переробляти відходи.
Сортуючи відходи, працівники профільних підприємств часто натрапляють на справжні знахідки. Їх віддають столичному музею непотрібних речей. Серед них – предмети домашнього вжитку, якими українці користувались ще 200 років тому. Є і раритетні – перший номер газети "Правда" 1912 року. Скільки таких скарбів в українському смітті – не відомо. Адже щороку сміттєві полігони поповнюються на 15-17 мільйонів тонн відходів.
+Відео24.ua
Американське видання Bloomberg опублікувало жахливу статистику: в Україні відправляють на звалища 95% твердих відходів, тоді як у країнах Євросоюзу – лише 45%. Українці вторсировини сортують та переробляють вкрай мало. Сміття, яке у Європі вміють перетворити на прибутковий бізнес, для України – справжнє екологічне лихо. Адже більшість відходів потрапляють не на підприємства, де їх сортують і відправляють на переробку, а на сміттєзвалища, де забруднюють атмосферу підземні води та ґрунти.
Сміттєсортувальне підприємство в Обухові під Києвом щомісяця обробляє 10 тисяч тонн побутових відходів. Кожен працівник заводу переробляє тонну сировини за зміну. І на перший погляд здається, що сортувати відходи просто. Насправді ж це дуже копітка робота. Адже тільки макулатури розрізняють понад 40 різновидів. На підприємстві запевняють: знайдуть голку в копиці сіна. Траплялося, до них помилково відправляли важливі документи, які знаходили з-поміж десятків тонн сировини.
Алюмінієва банка відділяється від жерстяної, металеві балончики також сортують окремо. Пластикові пляшки розкладають за кольорами,– пояснила заступник директора ПП "Обухівміськвторресурси" Олена Шмільова.
Ретельно відібрану вторсировину продають. Папір переробляють на картон, із пластикових пляшок роблять волокно, пластик використовують для виготовлення труб, а з металу роблять дроти.
Генеральний директор ПП Обухівміськвторресурси Армен Полатьян
Відходи надходять від організацій, торгових центрів столиці та жителів Обухова, яких привчають сортувати відходи. Для цього встановлюють спеціальні контейнери. Ба, більше: мотивують людей, платять за вторсировину. Тож вигідніше не викинути сміття, а здати на переробку.
Питання у тому, яку політику проводить держава, щоб такі підприємства з'являлись. Щоб прийшов інвестор, у нього має бути розуміння рівня прибутку,– розповів генеральний директор ПП Обухівміськвторресурси Армен Полатьян.
Досі Україна не мала стратегії поводження з відходами. Тож не дивно, що підприємств на зразок обухівського – одиниці, а міські сміттєзвалища переповнені. Адже вітчизняне законодавство не зобов'язує переробляти сміття, ця послуга у тариф для населення не закладена. Та ситуація може змінитися вже незабаром – кажуть екологи. Втім, звісно, не миттєво.
Музей непотрібних речей у Києві
Кожен пересічний громадянин може скористатися трьома коротенькими порадами: сказати "ні" зайвому, скоротити споживання не потрібних речей, сортувати і переробляти відходи.
Сортуючи відходи, працівники профільних підприємств часто натрапляють на справжні знахідки. Їх віддають столичному музею непотрібних речей. Серед них – предмети домашнього вжитку, якими українці користувались ще 200 років тому. Є і раритетні – перший номер газети "Правда" 1912 року. Скільки таких скарбів в українському смітті – не відомо. Адже щороку сміттєві полігони поповнюються на 15-17 мільйонів тонн відходів.
+Відео24.ua