Від холодильників до енергосистем: цілі хакерів РФ у ЄС

Дата публікації Від холодильників до енергосистем: цілі хакерів РФ у ЄС
Опубліковано 19.11.26 11:12
Переглядів статті Від холодильників до енергосистем: цілі хакерів РФ у ЄС 28
Від холодильників до енергосистем: цілі хакерів РФ у ЄС

Головна загроза для Європейського Союзу з боку росії полягає не в окремих кібератаках, а в тому, що вони є частиною ширшої гібридної кампанії. Москва поєднує кібероперації з підпалами, шпигунством, пошкодженням кабелів у Балтійському морі та інформаційними маніпуляціями.

Про це в інтерв’ю РБК-Украина розповіла Мерле Майгре, колишня очільниця Центру передового досвіду НАТО з кіберзахисту (CCDCOE) у Таллінні та керівниця центру компетенцій з кібербезпеки в Академії електронного управління.

За її словами, упродовж 2026 року росія залишалася ключовим джерелом кіберзагроз для ЄС. Водночас визначальним є не конкретний спосіб атаки, а стиль дій кремля: кіберінструменти використовують разом із тиском на критичну інфраструктуру, розвідувальними операціями та кампаніями з маніпуляції інформацією.

Кого атакують російські угруповання

Одним із головних трендів Майгре називає кібершпигунство проти урядів, оборонної промисловості та інших стратегічних галузей. Близько 26 серпня CERT-EU повідомив про ймовірно пов’язану з росією кампанію цільового фішингу проти європейського оборонного сектору.

За даними Google Threat Intelligence, атаку пов’язали з угрупованням UNC7005, яке, ймовірно, має зв’язки з росією. Зловмисники видавали себе за фінський операційний центр. Після переходу за посиланням користувач бачив кнопку «Увійти через Google», однак потрапляв на підроблену сторінку входу. Мета операції полягала у викраденні токенів автентифікації, що могло надати нападникам доступ до облікових записів жертв.

Для банків, пояснила експертка, основну небезпеку становлять фінансово мотивовані шахраї. Натомість оборонні стартапи, енергетика та інші стратегічні сектори частіше стають цілями акторів, пов’язаних із російськими спецслужбами.

Окремий напрям російської активності ― кіберсаботаж критичної інфраструктури. 13 липня 2026 року Верховна представниця ЄС із питань закордонних справ і безпекової політики та віцепрезидентка Єврокомісії Кая Каллас заявила, що Євросоюз викрив 16-й центр ФСБ, який керує низкою хакерських угруповань, зокрема Turla. За її словами, ці структури атакували урядові мережі держав-членів ЄС.

На цьому тлі європейські країни регулярно повідомляють про атаки на державні ресурси. Зокрема, раніше стало відомо, що російські хакери збільшили кількість атак на сайти державних установ Італії, а також здійснювали атаки на державні ресурси Болгарії.

Чого Європа може навчитися в України

Майгре вважає, що Україна здатна стати для Європи партнером із раннього попередження. Київ може ділитися даними про тактики російських угруповань, а також практичним досвідом захисту критичної інфраструктури в умовах постійних атак.

Ще один напрям співпраці ― обмін інформацією між державними органами, компаніями та фахівцями з кібербезпеки. Український досвід, на думку експертки, дає змогу краще розуміти, як кібероперації поєднуються з фізичними атаками та інформаційним тиском.

Водночас штучний інтелект поки не змінив принципово характер російських операцій. За оцінкою Майгре, він переважно прискорює вже наявні техніки атак, але не замінює кваліфікованих операторів. У 2027 році ЄС, імовірно, доведеться протистояти тій самій комплексній моделі загроз, у якій кіберпростір є лише одним із інструментів російської гібридної кампанії.

Поділитись у соціальних мережах:

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter