Коуч Ольга Грицик закликає не відкладати життя до завершення війни, а зосередитися на рішеннях, щоденних звичках і речах, які допомагають зберігати сили. У колонці для РБК-Украина вона пояснює, як прийняття реальності та дисципліна можуть повернути відчуття опори.
Відправною точкою для роздумів коуч стала фраза «Бог дає людині стільки страждань, скільки вона може витримати». Грицик зізнається, що після п’яти років війни ці слова викликали в неї сильний спротив: вона більше не хоче сприймати життя крізь призму терпіння, страждання та незламності.
На її думку, війна може тривати довго, тому суспільству важливо вчитися не просто виживати, а жити в новій реальності. При цьому вона нагадує: втрачені роки ніхто не поверне, навіть якщо Україна дочекається репарацій.
Замість фокусу на проблемі — увага до рішень
Грицик пропонує змістити увагу з того, що неможливо змінити, на власну зону впливу. У психології та коучингу такий підхід називають рефреймінгом — зміною рамки, через яку людина дивиться на ситуацію.
Замість постійного повторення думок про несправедливість світу чи безсилля перед обставинами коуч радить запитувати себе: «Що я можу з цим зробити?». Це допомагає визначити наступний конкретний крок, навіть якщо загальна ситуація залишається поза контролем.
Рішення для кожного будуть різними: хтось обере виїзд, хтось залишиться, а хтось мобілізується. Грицик підкреслює, що разом із цим змінюються і життєві сценарії. Своїм вибором вона називає залишатися вдома та бути корисною настільки, наскільки може.
Такий погляд не означає заперечення реальності чи відмову від надії на завершення війни. Як і в дискусіях про можливі переговори, важливо розрізняти бажаний результат і те, що людина здатна робити вже зараз. Раніше про завершення війни та можливі поступки України розмірковував і командир у матеріалі «Кожна війна закінчується перемовинами».
Дисципліна як щоденна опора
Для зміни власного сценарію коуч пропонує звернутися до дисципліни. Вона визнає, що це слово з дитинства викликає в неї страх, однак у нинішніх умовах дисципліна може бути не додатковим тягарем, а способом повернути собі відчуття контролю.
Практичний крок, який радить Грицик, — складати план на день і записувати його в нотатник, а не тримати приблизний перелік справ у голові. Це допомагає зменшити хаос, бачити виконані завдання та не завершувати день із невиконаними справами й почуттям провини.
Водночас ідеться не про прагнення зробити кожен день ідеально продуктивним. Дисципліна в цьому підході — це набір посильних рішень, які дають людині структуру та допомагають спрямувати сили туди, де вона справді має вплив.
Грицик також нагадує, що радість, фізична активність і задоволення не варто відкладати до мирного часу. Повернення до життя може починатися з невеликих щоденних дій, які підтримують людину вже тепер.
Житлові ваучери для ВПО знову фінансуватимуть: коли надійдуть гроші та скільки родин їх отримають
Виплати одиноким матерям у 2026 році: хто отримає і коли можуть відмовити