Приблизно п'ять мільйонів українців, а це майже 25% економічно активного населення країни, працюють за кордоном. Основною причиною таких обсягів трудової міграції є те, що Україна має найнижчу середньомісячну зарплату в Європі – 320 доларів. Працівники Польщі заробляють у чотири рази більше. Проте ситуація з "відтоком мізків" і робочих рук з України не безнадійна, її можна виправити. Про це у статті для Atlantic Council пише президент Американської торговельної палати в Україні Енді Хундер.
Трудова міграція явище не нове. Протягом минулого століття в Україні відбулося принаймні чотири хвилі політичної та економічної міграції, що призвело до утворення великої української діаспори, переважна більшість якої проживає в Канаді та США. Світовий конґрес українців, міжнародний координаційний орган для українських громад за кордоном, стверджує, що представляє інтереси 20 мільйонів громадян.
У 2018 році українці відправлять додому до 11 мільярдів доларів США грошовими переказами, що становить 10% валового внутрішнього продукту країни, зауважує автор статті.
"Але чи є реалістичним переміщення людського капіталу з більш розвиненої країни до менш розвиненої? Індія, країна з найбільшою в світі діаспорою, була однією з перших держав, в якій відбувся зворотний процес – "приплив мізків" додому. Щоб заохотити людей повертатися, уряд підтримує центри досліджень та розвитку, особливо у сферах технологій, охорони здоров'я та фармацевтики", – розповідає Хундер.
Китай також переживає "приплив мізків": повертаються китайські вчені, лікарі, професори та технічні фахівці. Деякі вважають, що причиною цього є досягнення КНР у створенні провідних науково-дослідних інститутів та університетів, продовжує фахівець.
Отже, що потрібно, щоб українці поверталися додому? Очевидними факторами є безпека, верховенство права, сильна економіка, доступне житло, низький рівень злочинності, доступна та якісна медицина та освіта. Але всього цього не досягти за кілька років,
– зазначає експерт.
Проте існують інші ініціативи, які варто розглянути. По-перше, на думку Хундера, потрібно ініціювати програму спільно з науковцями, неурядовими організаціями та діаспорними організаціями, а також бізнесом, щоб запропонувати матеріальні стимули, які зменшать "відтік мізків" та заохотять мігрантів повернутися додому.
"Молоді українці, які навчалися або працювали за кордоном, а потім повернулися додому, вже змінюють свою країну, працюючи у державному та приватному секторах, і їх треба підтримувати", – закликає аналітик.
По-друге, впроваджувати та розвивати програми з підтримки малих та середніх підприємств, заохочуючи українців, які вже повернулися, вкладати накопичені заощадження у місцевий бізнес, таким чином використовуючи навички та досвід, які вони набули за кордоном.
По-третє, ділитися історіями успіху міжнародних та вітчизняних компаній, що працюють в Україні. Національна інвестиційна рада та UkraineInvest – великі агенції, спрямовані на просування України як інвестиційного пункту.
По-четверте, вивчити можливість вибору подвійного громадянства. Україна не дозволяє своїм громадянам мати два паспорти, в основному через потенційний ризик для безпеки. Цей ризик потрібно розглядати серйозно. Проте до тих, хто вже має два паспорти, і до членів діаспори, варто вжити комплексний підхід.
Зрештою, залучати до вирішення проблеми трудової міграції діаспору. В цьому напрямку можна, наприклад, запустити кампанію із заохочення українців діаспори розглянути можливість переїзду на Батьківщину. Це може сприяти просуванню можливостей у таких сферах, як освіта, бізнес, державне управління та волонтерство, робить висновок автор публікації.
24.ua Приблизно п'ять мільйонів українців, а це майже 25% економічно активного населення країни, працюють за кордоном. Основною причиною таких обсягів трудової міграції є те, що Україна має найнижчу середньомісячну зарплату в Європі – 320 доларів. Працівники Польщі заробляють у чотири рази більше. Проте ситуація з "відтоком мізків" і робочих рук з України не безнадійна, її можна виправити. Про це у статті для Atlantic Council пише президент Американської торговельної палати в Україні Енді Хундер.
Трудова міграція явище не нове. Протягом минулого століття в Україні відбулося принаймні чотири хвилі політичної та економічної міграції, що призвело до утворення великої української діаспори, переважна більшість якої проживає в Канаді та США. Світовий конґрес українців, міжнародний координаційний орган для українських громад за кордоном, стверджує, що представляє інтереси 20 мільйонів громадян.
У 2018 році українці відправлять додому до 11 мільярдів доларів США грошовими переказами, що становить 10% валового внутрішнього продукту країни, зауважує автор статті.
"Але чи є реалістичним переміщення людського капіталу з більш розвиненої країни до менш розвиненої? Індія, країна з найбільшою в світі діаспорою, була однією з перших держав, в якій відбувся зворотний процес – "приплив мізків" додому. Щоб заохотити людей повертатися, уряд підтримує центри досліджень та розвитку, особливо у сферах технологій, охорони здоров'я та фармацевтики", – розповідає Хундер.
Китай також переживає "приплив мізків": повертаються китайські вчені, лікарі, професори та технічні фахівці. Деякі вважають, що причиною цього є досягнення КНР у створенні провідних науково-дослідних інститутів та університетів, продовжує фахівець.
Отже, що потрібно, щоб українці поверталися додому? Очевидними факторами є безпека, верховенство права, сильна економіка, доступне житло, низький рівень злочинності, доступна та якісна медицина та освіта. Але всього цього не досягти за кілька років,– зазначає експерт.
Проте існують інші ініціативи, які варто розглянути. По-перше, на думку Хундера, потрібно ініціювати програму спільно з науковцями, неурядовими організаціями та діаспорними організаціями, а також бізнесом, щоб запропонувати матеріальні стимули, які зменшать "відтік мізків" та заохотять мігрантів повернутися додому.
"Молоді українці, які навчалися або працювали за кордоном, а потім повернулися додому, вже змінюють свою країну, працюючи у державному та приватному секторах, і їх треба підтримувати", – закликає аналітик.
По-друге, впроваджувати та розвивати програми з підтримки малих та середніх підприємств, заохочуючи українців, які вже повернулися, вкладати накопичені заощадження у місцевий бізнес, таким чином використовуючи навички та досвід, які вони набули за кордоном.
По-третє, ділитися історіями успіху міжнародних та вітчизняних компаній, що працюють в Україні. Національна інвестиційна рада та UkraineInvest – великі агенції, спрямовані на просування України як інвестиційного пункту.
По-четверте, вивчити можливість вибору подвійного громадянства. Україна не дозволяє своїм громадянам мати два паспорти, в основному через потенційний ризик для безпеки. Цей ризик потрібно розглядати серйозно. Проте до тих, хто вже має два паспорти, і до членів діаспори, варто вжити комплексний підхід.
Зрештою, залучати до вирішення проблеми трудової міграції діаспору. В цьому напрямку можна, наприклад, запустити кампанію із заохочення українців діаспори розглянути можливість переїзду на Батьківщину. Це може сприяти просуванню можливостей у таких сферах, як освіта, бізнес, державне управління та волонтерство, робить висновок автор публікації.
24.ua