Березовий сік може відновити здоров'я після зими, але лише якщо заготовлений правильно

В Україні почалися золоті два тижні, коли можна позичити собі в березки цілющого соку. Але українці не схильні його купувати у магазинах, бо підозрюють обман.Чи справді у скляних банках з етикеткою «Березовий сік» щось цілюще з дерева, чи все ж таки підсолоджена вода із лимонною кислотою, журналіст ТСН.Тижня Костянтин Грубич шукав відповіді у лабораторії. Там мають перевірити натуральність та безпечність.

Хто сказав, що береза – російське дерево? «Це дерево (береза - ред.) всього світу, можна сказати. Але якщо вже брати нашу територію, то скоріше це буде наше українське дерево... У світі 120, чи 130 видів берез, а у нас 46 на території України», - каже біотехнолог харчових технологій Зоряна Романова.

У Канаді теж вважають березу своєю, і сік з неї беруть так само, як і з кленів. Хоча у крамниці канадійського Едмонтона інсайдер ТСН.Тижня знайшов березовий сік з України. «Шукаємо полички з соком. І ось наш березовий сік від українського виробника. Отож канадці п’ють березовий сік і вам рекомендують, дорогі українці! І будьте здорові», - каже журналіст Василь Вороновський.

Ще наші соки продають у Європі, Австралії, Китаї. «Ми працюємо з 11 країнами Європи, Америки, Канади. Ми на Австралію грузим, ми на Китай відвантажили березовий сік», - розповідає виробник березового соку Лодимир Завадовський.

Чим же так цінні весняні сльози українських берез, що їх готові переправляти у скляних банках навіть через океан? «Здавалося б вода водою, але ж в ньому є органічні кислоти, а органічні кислоти це наше середовище, сказати по науковому, наше РН. Іще дуже багато мікро- макро- елементів», - пояснює Зоряна Романова.

Ми всі заслабли після зими, і саме березовий сік допоможе впоратися з авітамінозом і весняною депресією, повернути організму силу і бадьорість, зміцнити імунну систему. «Ну взагалі вважається, що треба так 150-200 мілілітрів … за 15 хвилин до їжі, три рази на день», - додає біотехнолог.

З соку без вираженого смаку українці готують дивовижні речі. Ольга Лозовська з Волині кип’ятить сік, розливає у трилітрові банки і присмачує цукром, лимонною кислотою, а далі на вибір - гілочками вишні, смородини, помаранчами і навіть льодяниками. Багато українців не кип’ятять березовий сік, а готують з нього квас. «Я рекомендую робити квас, як робили наші предки», - підтверджує біотехнолог.

Василь з Волині більш креативний. Він попросив не озвучувати свого прізвища, бо ще не позбувся страху перед правоохоронцями. З березового соку він жене оковиту. «Менше цукру треба. На смак тоже краща самогонка із соку. Міцніша і взагалі приємніша», - переконує чоловік.

А от шеф-кухар із Вінниці Віктор Палевський додав у березовий сік винні дріжджі з ізюмом і дочекався шампанського. «Ми беремо наше березове шампанське , заморожене в лід, додаємо до нього фреш та цедру лайму і додаємо наш мед з берези», - хизується рецептом кухар.

Для повного "вау" Віктор свій березовий сорбет ще й підкоптив під спеціальним скляним ковпаком.

ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ БЕРЕЗОВОГО СОКУ

· Екологічно безпечна зона відбору соку

· Перевага промисловим виробникам

· Дозоване вживання після консультації з лікарем

Цьогоріч зима затягнулася, тож і сокозбір стартував пізно. Але сік вже продають вздовж трас. І це не законно, та головне небезпечно для лісу. «Вільна заготівля березового соку громадянами в лісах не дозволяється», - повідомляють в Державному агентстві лісових ресурсів України.

Хіба що придбати у держлісгоспах так званий лісовий квиток, де точно вкажуть ділянку із березами та рентну плату за кожний літр отриманого соку. «На рівні десь 31 коп за кілограм», - озвучують ціну у відомстві.

Законослухняних заготівельників одиниці. Минулої весни по всій країні видали дозволи лише на 600 тон березового соку. Насправді ж цифра у рази більша. І мізерні штрафи браконьєрів з бензопилами не зупиняють.

Але біля кожної берези не поставиш лісника із рушницею. Тому, лісовики і екологи просять бодай не вбивати дерева.

Бригада з чотирьох чоловіків отримує за тонну зібраного соку 600 гривень. Розраховують зібрати на виділених ділянках до 30 тон соку. Сезон збору короткий – біля двох тижнів. Але переробники на заводі скаржаться, українцям навіть цього забагато. Не п'ють березовий сік у нас - малий попит. «Власне виробництво зараз занепадає, немає ринку збуту. Ми маємо можливість зробити до тисячі тонн соку. А робимо 100 тонн» - каже керівниця консервного цеху Галина Зінич.

Та підприємство на Буковині покриває 80 відсотків внутрішньоукраїнського ринку березового соку і майже весь експорт. За кордоном березовий сік шанують і готові брати у нас ще більше, та от берізок не вистачає.

Закон дозволяє брати сік лише з дерев старше 50 років і за 10 років до їхньої планової вирубки. Рішення про лісовпорядкування приймають обласні ради. І поки дежагентство перекидується паперами з місцевою владою, легальний бізнес страждає.

Браконьерам же папірці не потрібні. Утім сік який вони наточили, мав би нас мучити двома речами - скаліченими деревами, які вони після себе лишають вмирати і місцем, де ті дерева стояли, бо гарантій, що там обійдеться без важких металів, ніхто не дасть.

Лабораторія ж підтвердила якість магазинного соку. «До цього соку фабричного у нас ніяких претензій абсолютно не було. Важкі метали теж в межах норми. Перевіряли на свинець і на кадмій», - повідомляє начальник лабораторії Алла Маслюк.

Радіонуклідів теж не виявлено. Сухі речовини в нормі, а це означає, що сік водою не фальсифікували.