До контрнаступу готові: бійці штурмових бригад показали, чим дивуватимуть ворога

На Харківщині проходять навчання добровольців “Гвардії наступу”. Вже другий місяць новобранці вдосконалюють медичну, тактичну та вогневу підготовку. Тренують їх військові штурмової бригади «Спартан», які торік відбивали Харків від росіян, йдеться в ТСН. “Вся команда повинна була тримати над собою колоду, так як укріплення. Двоє перших носять боєприпаси. Потім кидають шину і доносять також патрони. Якщо перший не міг щось зробити - другий міг йому допомагати. Дуже важлива командна робота”, - пояснює командир. У строю чоловіки від 20 і до 53 років, усі в рівних умовах. Військовий на псевдо "Давид" тут найстарший. Чоловік вступив до лав "Гвардії наступу" два місяці тому. “Мотивація у мене звичайна для нормальної людини. Вибачте, поранено мою дитину, дівчинці 26 років. Вже було призначено весілля і тут таке. Самі розумієте, хтось має за це відповісти”, - каже чоловік.

Його донька потрапила під мінометний обстріл у Харкові. За рік - декілька операцій і довготривала реабілітація. “Всі все розуміють, де вони знаходяться, що від них вимагають. Підготовлені, я вважаю, на 80%. Щодня проходять різні види занять, найголовніше - це тактична та бойова підготовка, щоб бійці розуміли, як їм, що їм робити з автоматом”, - кажуть інструктор. На тренуванні з вогневої підготовки спершу до автоматизму відпрацьовують план дій у ближньому бою, а далі - стрільба по мішенях. “Їхня задача на сьогодні - максимально швидко ідентифікувати ціль та прийняти рішення, тобто уразити ціль. Ця вправа у нас в ближній бій, нас же менше і ми повинні бути більш підготовлені в цьому”, - каже інструктор “Алекс”.Штурмовики бригади «Спартан» торік відбили наступ на Харків та зачистили регіон від ворога. Тепер набирають добровольців, з якими пліч-о-пліч звільнятимуть Донеччину та Луганщину. Половина новобранців без бойового досвіду, втім, є і ті, хто перевелися з інших бригад, аби взяти участь у контрнаступі та нарешті звільнити країну від ворога. “Захотілося більше зробити вкладу в визволення нашої землі, захисту наших територій. Треба уже закінчувати, треба щось робить. Ну, скільки ж можна, правда?”, - кажуть бійці. Кожен з них, зізнаються бійці, поки цілить по мішенях, мріє про майбутнє, в якому можна буде жити без зброї у руках.

Читайте також:Під вибухами бігла до укриття, щоб врятувати доньку: родичі загиблих від ракети розповіли, що передувало трагедіїДень відкритих дверей в укриттях: після трагедії у столиці наввипередки відчиняють бомбосховища, але не без скандалів"Відчула, як вибила собою склопакет": постраждалі біля зачиненого укриття у Києві люди пригадали жахи трагедії