Ціна, швидкість і якість Чи буває дешеве хорошим? Багато хто з нас пам’ятає цю картинку, але ми – українці – особливі! В Україні дешеве буває навіть чудовим — це наш зв’язок та інтернет. Порівняно з країнами світу, які мають таке саме покриття та якість, ми дійсно платимо копійки за можливість постійно бути на зв’язку Але чи може таке чудо тривати вічно? Давайте поміркуємо?
Міркування перше: війнаРоздуми почались із фейспалму та протяжного запитання: “Чому-у-у-у-у-у?” Чому ринок, який пережив період безпрецедентного вливання інвестицій задля стабільності телеком-інфраструктури під час повномасштабної війни, знову вирішив в’язатись у ще одну війну — цього разу демпінгову. Тобто оператори, витративши не тільки космічні гроші у розгортання й апгрейд мереж (мобільний стандарт 4G, «фікса» у PON, енергонезалежність, магістралі у 100–400 Gbit), зіткнулися з необхідністю вкласти не менше грошей у відновлення мереж, додаткових резерів і забезпечення їхньої стабільності. А в результаті не був підвищений цінник на послуги (щонайменше в 3–5 разів), так ще надумали відновити стару добру традицію демпінгових воєн. Для осягнення без перебільшення космічного масштабу інвестицій, наведу лише деякі цифри та лише топ-3 операторів.Загальні інвестиції операторів тільки мобільного зв’язку з початку запуску 4G — понад 75 млрд грн. Більш того, незважаючи на війну, лишень один оператор інвестує 600 млн у. о. у відновлення та відбудову телеком-інфраструктури України. Витрати (СAPEX) операторів зв’язку (у тому числі на відновлення пошкоджених елементів мережі внаслідок бойових дій, прильотів тощо) — більш ніж 27 млрд з початку повномасштабного вторгнення.Інвестиції у забезпечення енергетичної незалежності мереж (акумулятори, генератори, запас пального для них тощо) — понад 3 млрд. Сотні тисяч інженерів-зв'язківців, задіяних у галузі, щоденно якщо не під кулями та прильотами, то як мінімум в умовах перепадів енергопостачання та постійних аварій буквально воюють за те, аби щосекунди забезпечувати нас зв’язком. А скільки колег на «передку»! Бачив різні оцінки щодо втрат галузі. Мали не одну зустріч і дискусію з її фахівцями про те, як допомогти операторам відновитись. Для простоти візьмемо дані Світового банку. За його оцінками, телеком-галузь України втратила близько 100 000 000 000 грн тільки за перший рік війни. Ще раз прописом — СТО МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ. Щоб усвідомити цей показник, переведіть його в долари США й уявіть, що вся кімната, в котрій ви читаєте цей допис, була завалена стодоларовими купюрами, які згоріли водночас…Міркування друге: пиріг, що невпинно тане Останнім часом часто чую тезу, що оператори мають шалені прибутки. Але ж і витрати небачених масштабів не лише для України, але й за мірками глобального телекому. Хтось іде ще далі та популяризує популістичну ідею: доступ до інтернету — це базова потреба людини, котру давно вже час вписати до Конституції як безоплатне базове благо. Шариківщина та швондерівщина — відняти та поділити. Так, галузь заробила, але головний акцент — заробила у гривні. У доларах США, а саме за них купують обладнання, експертизу, технології, рахують вкладення та витрати власники й інвестори, все далеко не так солодко. Ринок телекому вже давно не «солодкий пиріг». Операторам час зрозуміти: демпінг не лише рубає гілку, на якій сидить кожен із операторів, але й знищує дерево, що живить усю галузь.Міркування третє: їжі та видовищ Розумію, що великі гроші й інвестиції хвилюють далеко не всіх нас — пересічних абонентів. Нам подавай їжу (зв'язок зараз — це коммодіті, без якого ви часто не заробите та й не завжди купите їжу) та видовища — відео та соцмережі на ходу та решта онлайнових розваг. Але без грошей не буде телекому. Так от щоб зрозуміти, які копійки в дійсності ми платимо за видовища та їжу (зв'язок), придивіться до свого стандартного дня. І подумайте, як він змінився за останні два роки. Житло, в якому ви прокинулись, – вартість комуналки зросла у скільки разів? Транспорт і пальне, які потрібні зв’язківцям для виїздів на аварії, на поточний сервіс елементів мережі та для заправки генераторів.Доїхали на роботу – у скільки разів зросла мінімальна зарплата?Перерва на каву. Часто інтернет порівнюють із чашкою кави: так, ціни будуть суттєво відрізнятись у різних кав'ярнях, але загальна тенденція – зростання вартості запашного напою мінімум утричі.Вийшли на обідню перерву: їжа – тут взагалі безмежний простір для порівняння, але статистика каже про подвоєння та потроєння цінників.Майже все, за що ви платите за один лише день, вартує дорожче, ніж ви платите за зв’язок. А наскільки зросли тарифи на зв’язок за останніх два роки? Галузь фактично заморозила їх — це був вияв соціальної солідарності з українцями, але ціною шалених ризиків просто втратити галузь разом зі зв’язком.До чого я це кажу? Та до того, що за все в нашому житті треба плати. Хочете просто бути на зв’язку – будь ласка, платіть. Хочете бути на зв’язку під час блекауту чи прильотів – будь ласка, платіть. Хочете, гарну швидкість, відсутність флапів – платіть. Хочете дивитися якісний контент: топовий матч чи новий фільм у нормальній якості – платіть.І це ми говоримо про «тут і зараз». Світ не стоїть на місці. Ми любимо похвалити нашу банківську систему, поштовий сервіс, медицину, Дію і т. д., але все це потребує нормальної інфраструктури зв’язку, яку потрібно постійно розвивати, вкладаючи гроші. Не існує в нашому світі нічого безкоштовного, а тим більше безкоштовного, якісного та безпечного водночас, та ще й в умовах такої жахливої руйнівної війни.Міркування четверте: перші у світіЗізнаюсь: незважаючи на мою публічність, я дуже боюсь камер і тим паче ефірів. Це сталось після годинного хейту в ефірі одного з телеканалів, де я розповідав про те, що українці платять копійки за одну з найякісніших послуг у ВСЬОМУ СВІТІ. До студії телефонували пенсіонери та буквально кляли мене як ненависного капіталіста-технократа, який прагне відібрати останні копійки у бідних людей. Теза, що в Україні найдешевший у світі інтернет, не нова.У 2023-му Україна знову в ТОП-3 країн із найдешевшим інтернетом.
На що мені часто закидають: «А у них зарплата інша!» Гаразд, давайте подивимось на співвідношення середньої зарплати та витрати на послуги зв’язку: тут ми посіли 52 місце серед країн світу з показником 1,42% витрат на мобільний зв’язок від середньої офіційної зарплати людини.І це без урахування «улюбленої гри» українців – «моя хата скраю, а зарплата у тіні вишневого садочка».Міркування п’яте: ключове Я би хотів звернутись до друзів, котрі постійно питають мене, тариф якого оператора краще вибрати.Хочу порадити: нам потрібно готуватись до розуміння того, що якщо ви користуєтесь послугами дешевше 500 грн на місяць — ви підтримуєте знищення нашої галузі. Також хочу передати привіт операторам, які демпінгують. Друзі, якщо ви не цінуєте свою роботу, будь ласка, не знищуйте галузь, яка не лише об'єднує нашу країну, а й дає можливість людям заробити, а всім нам —залишатися на зв'язку. ВисновокВисновок – Make love not war. Колеги із телекому, воюйте не один з одним, воюйте за увагу та прихильність ваших абонентів. Донесіть до наших абонентів цінність нашої послуги. І той простий факт, що місяць якісного зв’язку не може мати копійчану вартість.А висновків для нас — пересічних абонентів — не буде. Буде просто прохання: підтримуйте ЗСУ та не забувайте і про бійців «телеком-фронту», вчасно сплачуючи абонплату за інтернет/зв'язок/ТБ. І не ведіться на шарові тарифи, які вбивають галузь. Анатолій Фроленков, консультант у Телеком ІТ Медіа, точка обміну трафіком "1-ІХ"