Гучні звільнення в уряді: чи пов’язані чергові кадрові ротації з падінням рейтингу Зеленського

Середа, 3 листопада, мине під куполом під "грифом" гучних урядових відставок, а четвер, 4 листопада, - призначень. Ні, сюрпризом це не стало - про чергове перетасування уряду говорять від літа. Проте деякі звільнення та навіть їх відсутність відверто дивують.

На вихід із Кабміну попросять одразу двох віцепрем’єрів: Олексія Резнікова, який відповідає за реінтеграцію тимчасово окупованих територій, та Олега Уруського - міністра з питань стратегічних галузей промисловості. Вони вже написали заяви за власним бажанням. Віцепрем’єра - міністра економіки Олексія Любченка також хочуть "піти". Проте він заяву ще не писав.

Також точно звільнять міністрів оборони Андрія Тарана та захисту довкілля Романа Абрамовського. Хитається крісло й під міністеркою соцполітики Мариною Лазебною. Але по ній кінцеве рішення ще не ухвалили. А от можливу відставку міністра енергетики Германа Галущенка на тлі проваленої підготовки до опалювального сезону навіть не обговорюють.

ТСН.ua розбирався, хто з них піде з Кабміну назавжди, хто - на підвищення, а кому ще дають випробувальний термін до можливо повного перезавантаження уряду навесні.

Скандали

Про чергові кадрові ротації в уряді під куполом почали говорити ще в липні одразу після гучної відставки Арсена Авакова з поста міністра внутрішніх справ. Тоді ТСН.ua, посилаючись на власні джерела у "Слузі народу", повідомляв, що крісла хитаються під Андрієм Тараном та міністром юстиції Денисом Малюською. Час від часу до цього "чорного" списку додавалися Олег Уруський, Марина Лазебна, міністр фінансів Сергій Марченко, і міністр культури та інформполітики Олександр Ткаченко.

До листопада, як бачимо, прізвища кардинально змінилися. Проте традиція Володимира Зеленського щопівроку перетасовувати уряд лишилася. Цього разу кадрові ротації відбуваються за місяць після скандального усунення Дмитра Разумкова з посади спікера ВР і на тлі падіння рейтингів влади. За опитуванням Центру Разумкова, Зеленський вперше очолив антирейтинг українських політиків (31,9% українців не проголосували б за нього за жодних обставин), а Петро Порошенко скоротив відставання від чинного президента (18,7% у Зеленського та 12,7% у Порошенка).

Не можна стверджувати, що чергові кадрові ротації пов’язані виключно з рейтингами. "Слуги" кажуть, що, наприклад, Олега Уруського звільняють через відсутність результатів роботи. Майже за півтора роки на посаді він не зміг зробити нічого, крім як вляпатися в скандал: на військово-технічній виставці в ОАЕ на початку року Уруський потрапив в об’єктиви камер, йдучи поряд із лідером Чечні Рамзаном Кадировим.

Андрія Тарана відправляли у відставку ледь не одразу після призначення. У грудні минулого року міністру навіть довелося спростовувати ці чутки у Facebook. Проте його допис на сторінці Міноборони викликав хвилю знущань і критики:

"Я першим проінформую суспільство, якщо настане час відкривати "третій конверт". Поки що - фальцет".

Згодом слово "фальцет" (що, власне, стосується співочого голосу) у пості замінили на "фальшстарт", а потім і зовсім видалили допис. Проте на цьому скандали не закінчилися. Найбільш гучний стався напередодні святкування 30-річчя української незалежності. Під час репетиції військового параду жінок-військовослужбовиць вдягнули у підбори, в яких вони мали крокувати Хрещатиком 24 серпня.

Боротьба за вплив

Слід також пригадати, чому в липні Зеленський звільнив головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака - через його конфлікт з Андрієм Тараном. Останньому дали випробувальний термін. За ці чотири місяці він мав хоч щось зробити з проваленими оборонними закупівлями та імплементацією реформ, необхідних для зближення України з НАТО. Проте відчутних результатів не видно. До того ж, депутати профільного комітету ВР скаржаться, що Таран припинив із ними будь-яку комунікацію, відправляючи до них на засідання своїх заступників.

На місце Тарана довго "сватали" Ірину Верещук - голову підкомітету з держбезпеки та оборони комітету з нацбезпеки, оборони та розвідки. Якщо б Верещук призначили, вона б стала першою в історії жінкою на чолі Міноборони. До того ж, сама вона не заперечувала цього факту. Проте ще у вересні з рядів монобільшості почали просочуватися чутки, що на чолі Міноборони Зеленський бачить Резнікова.

"Слуги" кажуть, що це особисте бачення і рішення президента. На чолі Міноборони Зеленський хоче бачити менеджера, а не військового, який не буде конкурувати з головнокомандувачем ЗСУ, запустить нарешті оборонні закупівлі і наведе лад із оборонними видатками, щоб гроші йшли на розвиток армії, а не на "проїдання". Проте є ще одна проблема. Офіс президента має вкрай коротку лавку запасних, яким можна довіряти.

Після засідання фракції "Слуга народу" ввечері, 1 листопада, депутати від монобільшості підтвердили, що Олексій Резніков точно йде на Міноборони, а Ірина Верещук – на його місце в Міністерство реінтеграції. Проте є нюанс. Як кажуть джерела ТСН.ua у "Слузі народу", Ірина Верещук буде міністром без приставки "віце". А от щодо Олексія Резнікова, ще не відомо, стане він просто міністром чи збереже віцепрем’єрський портфель.

Підтверджують це й експерти. Політолог Володимир Фесенко в коментарі ТСН.ua каже, що в цілому кадрові ротації в Кабміні не стали сюрпризом. Звільнення Олексія Резнікова та його заміна на Ірину Верещук також не можна вважати несподіванкою. Сюрпризом скоріше стала заміна віцепрем’єра - міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського на керівника митниці Павла Рябікіна.

"А по Верещук була інформація, що цей варіант розглядався. Ну, щоб її не ображати, бо вона дуже хотіла на підвищення, дуже хотіла стати міністром. Просто хотіла стати міністром оборони, а тут їй запропонували інший варіант - на Міністерство реінтеграції. Але є один дуже важливий нюанс, який стосується віцепрем’єрського статусу. Це зараз одна з функціональних і статусних інтриг. Дуже схоже, що Резніков збереже віцепрем’єрський статус і вже є витоки, що він може стати куратором оборонного комплексу. Тобто, Резніков залишиться віцепрем’єром, буде курувати і оборонний сектор, і те ж саме Міністерство реінтеграції", - каже ТСН.ua Володимир Фесенко.

Голосування за урядові призначення під куполом очікуються у четвер, 4 листопада. "Слуги", з якими поспілкувався ТСН.ua кажуть, що питання з призначенням Резнікова вирішене – він йде на міністра оборони і точно залишить роботу в Тристоронній контактній групі. Проте, попереджають, що в останній момент все може змінитися, і його посада таки отримає приставку "віце".

Така ж ситуація і по міністру розвитку громад і територій Олексію Чернишову, який продовжить курувати децентралізацію, але вже в статусі віцепрем’єра. До того ж, він користується неабиякою прихильністю Офісу президента. Навіть подейкують, що до нього приглядаються, як до можливого наступника Дениса Шмигаля. Хоча й щодо підвищення Чернишова кінцевого рішення ще немає.

В останній момент на Банковій вирішили змінити першого віцепрем’єра – міністра економіки Олексія Любченка на заступницю голови Офісу президента Юлію Свириденко. За словами "слуг", з якими поспілкувався ТСН.ua, це рокірування стало результатом виключно апаратної боротьби – Любченко побив горщики не лише з колегами по уряду, а й з депутатами. В умовах енергетичної кризи, невизначеності з проходженням опалювального сезону та як все це вдарить по українській економіці, ОПУ потрібна своя надійна людина в Кабміні, яка б контролювала Шмигаля.

[media type="video" id="387471076"