Постійна база на Місяці вимагатиме не однієї проривної розробки, а цілого комплексу технологій — від автономного енергопостачання до повторного використання води й повітря. Без них тривале перебування людей на супутнику Землі буде неможливим. Про ключові рішення NASA та науковців із різних країн пише РБК-Украина із посиланням на Interesting Engineering.
Як забезпечити базу енергією
Сонячні панелі можуть стати одним із головних джерел електроенергії, однак покладатися лише на них не вдасться. Місячний день і ніч тривають приблизно по 14 земних днів, а деякі ділянки поверхні майже постійно перебувають у тіні.
Тому базі знадобляться потужні акумулятори та альтернативні джерела енергії. NASA розглядає вертикальні сонячні панелі для південного полюса Місяця, радіоізотопні генератори й компактні ядерні реактори. Останні мають виробляти електроенергію незалежно від рівня освітлення.
NASA планує доставити на Місяць реактор Lunar Reactor-1 у 2030 році. Перед цим технологію ще потрібно доопрацювати та випробувати в реальних умовах. Розвиток наземної ядерної енергетики також залишається важливим для космічних програм — зокрема, нещодавно повідомлялося про початок будівництва четвертого ядерного реактора в Ірані.
Вода, кисень і паливо з місячних ресурсів
Регулярно доставляти воду, кисень і паливо із Землі буде надто дорого. Саме тому NASA планує застосовувати підхід ISRU — використання ресурсів безпосередньо на місці.
Найбільше уваги приділяють південному полюсу Місяця. У кратерах, куди майже не потрапляє сонячне світло, можуть зберігатися значні поклади водяного льоду. Якщо його вдасться видобувати у великих обсягах, воду використовуватимуть для пиття, гігієни та роботи систем життєзабезпечення.
Воду також можна розщеплювати на водень і кисень. Ці компоненти розглядають як сировину для виробництва ракетного палива. Дослідження місцевих ресурсів є одним із пріоритетів NASA: для цього агентство, зокрема, готує дрони для пошуку ресурсів на Місяці.
Ще одним джерелом кисню може стати місячний ґрунт — реголіт. Кисень міститься в ньому у складі мінералів. У 2026 році NASA продемонструвало прототип установки, яка використовує сонячну енергію для його вилучення, але до повноцінного промислового виробництва цю технологію поки не довели.
Системи життєзабезпечення замкненого циклу
Житлові модулі місячної бази мають повторно використовувати воду та очищувати повітря, адже постачання свіжих запасів із Землі не може бути регулярним. Схожий принцип уже працює на Міжнародній космічній станції.
Комплекс ECLSS на борту МКС відновлює близько 90% води, очищує повітря від вуглекислого газу та виробляє кисень за допомогою електролізу. Для постійної бази цього рівня буде недостатньо.
Місячні системи життєзабезпечення мають роками працювати без частого ремонту, самостійно виявляти й усувати несправності, справлятися із забрудненнями та адаптуватися до потреб екіпажу. Окремим завданням стане переробка відходів і повернення в обіг якомога більшої кількості корисних матеріалів.
Кодифікація дрона не гарантує контракт: що відбувається далі
Маск найняв лобістів у США, щоб захистити SpaceX від розслідування Starlink в Україні