Російський президент Володимир Путін поставив перед собою цілу низку цілей під час онлайн-саміту з президентом США Джо Байденом і певних результатів все таки добився.
Таку думку в коментарі ТСН.ua висловив директор програми “Російські та Білоруські Студії" Ради зовнішньої політики "Українська призма” Максим Хилько.
Чого хотів Путін
Експерт перерахував головні цілі, які, домагаючись зустрічі із Байденом, поставив перед собою Путін:
добитися визнання України “сферою впливу” Росії й відмови не лише від перспектив розширення НАТО на Схід, але й від постачання до України нових озброєнь, зокрема, мова могла йти про системи протиракетної й протиповітряної оборони, потребу в яких неодноразово озвучували у Києві, а також посилення українських військово-морських сил;
переконати Вашингтон натиснути на Київ, щоб змусити погодитися на імплементацію російського тлумачення Мінських угод;
отримати гарантії нерозміщення американських ракет на території держав східного флангу НАТО – перш за все Польщі, до якої можуть бути переміщені ракети з Німеччини, якщо новий уряд у Берліні вирішить домагатися їх виведення;
перевірити, чи готові заклопотані протистоянням із Китаєм Сполучені Штати розпочати розмови про повернення до існування сфер впливу в Європі (умовної “Ялти-2”);
переконати Байдена не чинити перепони для запуску “Північного потоку 2”;
отримати іміджеві переваги, довівши, що він може вдруге за рік змусити президента США до зустрічі із собою і що Вашингтону доводиться рахуватися із Росією – хай навіть як із загрозою;
компенсувати відсутність запрошення на саміт за демократію, який Джо Байден проведе 9-10 грудня за відсутності російського та китайського лідерів − тепер кремлівська пропаганда має нагоду сказати, що Путін мав свій персональний саміт із президентом США.
“Навряд чи Кремль справді розраховував на виконання всієї програми-максимум, адже такі поступки з боку Байдена не лише зруйнували би американське лідерство у Західному світі й підірвали Північноатлантичний Альянс, але й вірогідно коштували би президенту США його посади. Але для Путіна було важливо принаймні перевірити можливу межу компромісів, готовність чи неготовність Байдена до поступок, а також рішучість протистояти планам Кремля, зокрема, щодо України”, - зауважив з цього приводу Максим Хилько
Чого добився господар Кремля
Судячи з офіційних повідомлень Білого Дому та Кремля, на відміну від Женевського зустрічі, цього разу топ-темою переговорів все ж таки була Україна, а питання стратегічної стабільності, кібербезпеки та Ірану відійшли на другий план.
За словами експерта, добитися критичних поступок від Байдена щодо України Путіну не вдалося: гарантій невступу України до НАТО йому не обіцяли, натомість Байден підтвердив підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, а також окреслив "сильні економічні та інші заходи", які США та їхні союзники будуть готові застосувати у разі подальшої воєнної ескалації.
Також, як відзначив Максим Хилько, позитивним сигналом є той факт, що після переговорів Байдена та Путіна, посольство США у Києві заявило, що "уряд США наразі не розглядає питання про евакуацію урядового персоналу США або американських громадян з України". Це означає, що різкого погіршення ситуації із безпекою найближчим часом не очікується.
“Втім, все ж доводиться констатувати, що певних результатів Путін добився. Хоча енергетичні питання під час зустрічі, за словами російських посадовців, не піднімалися, але навряд чи випадково саме після їх звершення стало відомо про невключення до оборонного бюджету США поправок, які передбачали санкції щодо "Північного потоку - 2", а також щодо суверенного боргу РФ”, - пояснив співрозмовник ТСН.ua.
Окрім того, за його словами, Кремль мав нагоду повторно впродовж року перевірити реакцію Заходу і України на загрозу повномасштабного вторгнення.
“У Москві почули, що реакцією США та ЄС будуть економічні санкції, включно щодо "Північного потоку - 2", а також переміщення більшої кількості американських військ до держав східного флангу НАТО. Це братиметься до уваги у Кремлі при прийнятті рішення щодо можливого нарощування російської агресії проти України, і, на жаль, не факт, що ця ціна буде визнана у Москві надто високою для реалізації її геополітичних амбіцій і особистих політичних планів Путіна”, - зазначив Халько.
Що далі
Експерт наголошує, що Росія уважно спостерігала за реакцією України на загрозу повномасштабного вторгнення, включно із заявами і діями політичного та військового керівництва, рівнем злагодженості реакції Києва та його західних партнерів - все це буде враховано російськими стратегами на майбутнє, і нам потрібно про це пам’ятати.
“Хоча після зустріч Байдена і Путіна вірогідним тимчасове зменшення напруги на українських кордонах, втім агресивні плани РФ щодо нашої держави нікуди не зникли, а критично важливий для Путіна 2024 рік невблаганно наближається, і, ймовірно, “українське питання” від прагнутиме закрити до транзиту, в якому б форматі останній не планувався”, - відзначив Максим Хилько.
За його словами, у 2021 році значна частина уваги Кремля була зосереджена на поглинанні Білорусі, але наступного року він може цілком зосередитися на Україні, розраховуючи на білоруську територію як на стратегічний плацдарм, а на білоруський силовий блок − як на проксі сили, які можна використати і для створення загроз, і для провокацій (за які Москва нібито не буде нести відповідальності), а в разі потреби – і для воєнного вторгнення.
“Це означає, що Україна має максимально ефективно використовувати час, прискорено нарощуючи власну обороноздатність, посилюючи співпрацю із партнерами, які будуть готові надати дієву допомогу в критичний момент, а також спільно із партнерами розробляючи комплекси заходів, які зможуть зробити ціну ескалації невиправдано дорогою для РФ. Цьому дуже сприяло би вміння враховувати інтереси наших партнерів, а також здатність відділяти емоції від прагматичного розрахунку”, - резюмував експерт.
Читайте також:
Лукашенко заявив, що Білорусь буде воювати з Росією проти України
Російські війська можуть напасти на Україну з трьох сторін - NYT
США запевняють, що без вагань застосовуватимуть обмеження проти РФ: деталі
«Це не мир, а пауза перед новою війною»: Закаєв про угоду Трампа для України
Скандал у вищих ешелонах влади: Бойко звинувачує НАБУ у ігноруванні рішення ВАКС