РФ атакує Україну новою ракетою «Філін»: ГУР розкрило її характеристики

Росія наприкінці літа почала застосовувати проти України нову крилату ракету під назвою «Філін». Її використання стало черговим свідченням того, що російський військово-промисловий комплекс намагається швидко розширювати номенклатуру засобів повітряного нападу, роблячи ставку на відносно недорогі платформи з наземним запуском. Українська розвідка дослідила конструкцію ракети, її електронне обладнання, походження окремих вузлів і можливості бойового застосування.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило дані про нову зброю, зокрема її складові, електронну компонентну базу та особливості конструкції. За інформацією розвідки, «Філін» розробило акціонерне товариство «НПО «Молнія». Ракета стала продовженням російської практики створення засобів ураження, які поєднують реактивну тягу, наземний старт і широке використання готових електронних компонентів.

Поява «Філіна» важлива не лише через сам факт застосування нової ракети. Її конструкція демонструє прагнення росії уніфікувати окремі блоки для різних типів озброєння, скоротити час виробництва та компенсувати нестачу власних високотехнологічних компонентів за рахунок імпортної електроніки. Водночас така залежність створює для російського виробництва додаткові ризики, оскільки значна частина компонентів має іноземне походження.

Основні характеристики ракети «Філін»

«Філін» отримав фюзеляж із композиційного матеріалу. Довжина ракети становить близько 3,5 метра, а розмах крил — приблизно 3 метри. Окремі елементи конструкції виготовляють із застосуванням технології 3D-друку. Це може свідчити про намір виробника спростити виготовлення частин корпусу, прискорити складання та зменшити собівартість кінцевого виробу.

Заявлена російською стороною максимальна швидкість ракети сягає 800 кілометрів на годину. Орієнтовна дальність польоту може становити до 1200 кілометрів. Такі показники дають змогу використовувати «Філін» для ударів по цілях на значній відстані від лінії фронту. Водночас фактична дальність залежить від бойового навантаження, профілю польоту, погодних умов, роботи навігаційної системи та інших технічних параметрів.

Ракета здатна рухатися на наднизьких висотах, що потенційно ускладнює її своєчасне виявлення засобами радіолокації. Також для «Філіна» заявлена можливість польоту на висоті до 6 кілометрів. Зміна висоти та маршруту може застосовуватися для обходу окремих ділянок протиповітряної оборони й підвищення шансів наближення до визначеної цілі.

За даними української розвідки, нова ракета має щонайменше два варіанти бойової частини. В одному випадку йдеться про бойове навантаження масою 50 кілограмів, в іншому — 100 кілограмів. Вибір конкретної версії може залежати від типу об’єкта, дальності польоту та завдання, яке російське командування ставить перед розрахунком.

Запуск «Філіна» здійснюється із наземної пускової установки. Для старту використовується пороховий прискорювач, який допомагає ракеті набрати необхідну швидкість і перейти до роботи маршового двигуна. Така схема дає змогу не прив’язувати застосування ракети до авіаційних носіїв і потенційно спрощує організацію ударів із наземних позицій.

Хто виробляє компоненти та навігацію

Під час дослідження ракети було встановлено, що її бортове обладнання виготовляє російське товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАЗ». Це підприємство також пов’язують із виробництвом безпілотних літальних апаратів «Гарпія». Фахівці виявили схожість у компонуванні та маркуванні окремих блоків, які використовуються у «Філіні» та «Гарпії».

Подібна уніфікація може мати практичне значення для російської оборонної промисловості. Використання схожих плат, корпусів і принципів компонування спрощує логістику, ремонт і підготовку персоналу. Крім того, виробник може швидше масштабувати випуск озброєння, застосовуючи вже освоєні технологічні рішення.

За наведення ракети на ціль відповідають інерціальна навігаційна система китайського виробництва та 16-канальний модуль «Комета». Інерціальна система дає змогу визначати положення ракети та коригувати її рух без постійного зв’язку із зовнішніми джерелами навігації. Це особливо важливо під час польоту в умовах активної роботи засобів радіоелектронної боротьби.

Модулі «Комета» російська промисловість використовує для захисту навігаційних систем від перешкод. Їхнє завдання полягає у підвищенні стійкості до спроб заглушити або спотворити сигнали супутникової навігації. Однак наявність такого обладнання не означає повної невразливості ракети: ефективність навігації залежить від багатьох факторів, зокрема якості складання, програмного забезпечення та умов польоту.

Електронна компонентна база «Філіна» загалом подібна до тієї, яку раніше виявляли в інших російських ракетах і безпілотниках. Водночас у новій зброї помітна значна частка китайських компонентів. За даними дослідження, серед ідентифікованих елементів зафіксовано 35 американських і 22 китайські компоненти. Їхнє походження свідчить про те, що росія продовжує використовувати складові іноземного виробництва для створення власного озброєння.

Для російського ВПК характерне повторне застосування одних і тих самих рішень у різних виробах. Це дозволяє зменшувати витрати на розробку, але водночас створює спільні вразливості для цілої групи ракет і безпілотників. Якщо певний тип компонента або електронний модуль стає недоступним, проблеми можуть виникнути одразу в кількох виробничих програмах.

Російський двигун і значення нової зброї

На відміну від частини електроніки, двигун ракети має російське походження. У «Філіні» використовується R500 виробництва товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнольдс». Такий самий або аналогічний двигун раніше ідентифікували у крилатій авіаційній ракеті С-71К «Ковер». Це може вказувати на прагнення російських виробників застосовувати вже наявні силові установки в нових типах озброєння.

Застосування уніфікованого двигуна дає змогу скоротити строки проєктування та підготовки виробництва. Для росії це особливо актуально в умовах тривалого повномасштабного вторгнення, коли оборонна промисловість намагається одночасно виготовляти різні види ракет, безпілотників і засобів ураження. Водночас використання одного двигуна в кількох виробах може полегшити українським фахівцям пошук спільних технічних слабких місць.

Поява «Філіна» не означає, що росія створила принципово новий клас зброї. Радше йдеться про розвиток уже наявної концепції недорогих крилатих ракет із наземним запуском. Їх можуть застосовувати для перевантаження української протиповітряної оборони, комбінуючи з іншими ракетами та ударними безпілотниками. Навіть відносно невелика бойова частина становить небезпеку для промислових, енергетичних, транспортних і військових об’єктів.

Водночас розкриття характеристик нової ракети дає змогу краще оцінювати її можливості та особливості виробництва. Аналіз компонентів допомагає відстежувати ланцюги постачання, виявляти іноземні деталі й розуміти, які технології росія використовує для нарощування виробництва. Окреме значення має інформація про навігаційні модулі, двигун і підприємства, залучені до складання бортового обладнання.

Раніше українська розвідка вже розкривала перелік іноземних компонентів, які застосовують у завадостійких навігаційних модулях «Комета». Нові дані про «Філін» доповнюють картину російського ракетного виробництва та демонструють, що попри заяви про технологічну незалежність Москва все ще залежить від поставок електроніки та комплектуючих з-за кордону.

Ракета «Філін» є новим елементом російської кампанії повітряних ударів по Україні. Її дальність до 1200 кілометрів, можливість польоту на низьких висотах, два варіанти бойової частини та наземний спосіб запуску створюють додатковий виклик для української протиповітряної оборони. Водночас детальне дослідження конструкції та походження компонентів допомагає Україні та її партнерам краще розуміти потенціал цієї зброї й шукати способи протидії її виробництву та застосуванню.