Всеволод Чабанець
Середа, 21 жовтня, виявилася насиченою міжнародними подіями, що безпосередньо стосуються України та її партнерів. У центрі уваги опинилися переговори спеціального представника президента США Стіва Віткоффа з російським правителем Владіміром путіним, можливе відновлення тристороннього дипломатичного формату, суперечка між Україною та Польщею через історичні рішення Львівської обласної ради, а також повідомлення про обмеження роботи супутникової системи Starlink.
Паралельно партнери України обговорювали гарантії безпеки, фінансування оборони, гуманітарну ситуацію на окупованих територіях і нові загрози для Європи. Деякі заяви американських представників викликали гостру реакцію, а рішення польської сторони щодо українського посадовця продемонструвало, наскільки чутливими залишаються історичні питання у двосторонніх відносинах.
Переговори Віткоффа з путіним і дискусія про мир
Після зустрічей із європейськими лідерами в Норвегії Стів Віткофф вирушив до Санкт-Петербурга, де провів переговори з Владіміром путіним. Напередодні в Осло американські представники спілкувалися з президентом України Володимиром Зеленським, прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре та президентом Фінляндії Александром Стуббом. Основними темами стали територіальні питання, гарантії безпеки та майбутня відбудова України.
Розмова Віткоффа з путіним тривала близько трьох годин. Після її завершення американський спецпосланець повідомив про можливе відновлення тристоронніх переговорів на технічному рівні. У Москві заявили, що такий формат може поновитися вже наступного місяця. Російська сторона пояснює його необхідність обговоренням майбутньої системи безпеки для росії та України після завершення війни.
Водночас конкретних домовленостей про припинення бойових дій або зустріч української та російської делегацій на найвищому рівні не оголошували. В Європейському Союзі очікують від Вашингтона детального звіту про зміст переговорів і можливі подальші кроки. Європейські держави зацікавлені в дипломатичному врегулюванні, однак наголошують, що будь-які рішення мають ухвалюватися за участю України.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що капітуляція України не розглядається. На його думку, поразка Києва означала б поразку всіх держав, які підтримують Україну та європейську безпеку. Президент Польщі Кароль Навроцький також підкреслив, що переговори про мир не можуть відбуватися без української сторони.
Після зустрічі з путіним Віткофф повернувся до Норвегії та провів розмову з норвезьким прем’єром. Володимир Зеленський у цей час зустрічався з керівництвом Норвегії та представниками політичних сил країни. Серед головних питань було фінансування української оборони та подальша підтримка держави у протистоянні російській агресії. У Кремлі тим часом заявили, що Китай нібито готує тристоронній саміт за участю Сі Цзіньпіна, однак подробиць такого задуму не надали.
Окрему увагу привернуло звільнення 74-річного громадянина США Стівена Габбарда. Чоловік багато років жив за кордоном і працював учителем англійської мови. У 2014 році він оселився в Ізюмі на Харківщині, а після окупації міста російськими військами фактично опинився в полоні. За словами Дональда Трампа, росія не вимагала поступок в обмін на його звільнення.
Під час зустрічі з путіним Віткофф назвав російського лідера «гуманістом», що викликало обурення серед американських політиків. Сенатор Том Тілліс заявив, що така характеристика є ганебною, зважаючи на викрадення українських дітей, убивства цивільних і масштабні злочини російської армії. Сенатор Джон Корнін назвав путіна безжальним убивцею. Віцепрезидент США Джей Ді Венс, навпаки, став на захист Віткоффа, пояснивши його слова прагненням позитивно оцінити звільнення американського громадянина.
Starlink, польсько-українська суперечка та історична пам’ять
Ще одним важливим сюжетом стали повідомлення про обмеження роботи військової версії супутникової системи Starlink, яку використовують українські Сили оборони. За даними американських журналістів, Ілон Маск розпорядився знизити швидкість роботи системи Starshield. Це спричинило занепокоєння в Києві, оскільки супутниковий зв’язок має критичне значення для управління військами, обміну розвідданими та координації протиповітряної оборони.
За однією з версій, рішення ухвалили після консультацій Маска з представниками адміністрації Дональда Трампа, зокрема самим президентом. Інші американські посадовці стверджують, що обмеження було односторонньою ініціативою бізнесмена, а адміністрація США не давала наказів щодо таких дій. Міністр оборони США Піт Гегсет запевнив, що американська влада не причетна до обмежень Starshield для України.
Українські посадовці пов’язують проблеми зі Starlink із ризиком для роботи систем протиповітряної оборони. За їхніми словами, зниження швидкості зв’язку могло створити можливості для російських ракет обходити українські засоби захисту. Ситуація викликала занепокоєння не лише в Україні. Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що уважно стежить за розвитком подій і вважає надійний супутниковий зв’язок важливою складовою української оборони.
Паралельно загострилася суперечка між Україною та Польщею. Польська сторона негативно відреагувала на рішення Львівської обласної ради оголосити 2027 рік роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав це рішення нерозумним і таким, що передусім шкодить самій Україні. Він закликав українських партнерів не допускати кроків, які можуть послабити союзницьку співпрацю в умовах російської агресії.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив про внесення до списку небажаних осіб голови комітету з питань культури Львівської обласної ради Святослава Шеремети. Згодом стало відомо про заборону йому в’їзду до Шенгенської зони терміном на п’ять років. У Кракові також пролунали заклики переглянути партнерські відносини зі Львовом.
Міністерство закордонних справ України наголосило, що рішення Львівської облради було ухвалене на регіональному рівні без консультацій із дипломатами та центральними органами влади. У відомстві назвали таку ініціативу контрпродуктивною, оскільки вона ускладнює вирішення складних історичних питань і шкодить спільним зусиллям України та Польщі у сфері безпеки. Польська сторона заявила, що Київ запевнив її: рішення не набуде чинності.
Суперечка вже мала практичні наслідки. За інформацією з українського уряду, Польща призупинила передачу одного з пакетів військової допомоги. Такий розвиток подій свідчить, що історичні конфлікти можуть безпосередньо впливати на оборонну співпрацю та політичний діалог між двома країнами.
Гуманітарна ситуація, загрози Європі та інші події
Віцепрезидентка Європейського парламенту Піна Пічерно оголосила голодування, щоб привернути міжнародну увагу до гуманітарної ситуації в окупованих Олешках. Вона закликала домагатися гуманітарного перемир’я, доступу до продуктів і медикаментів, а також безпечної евакуації цивільних, які хочуть залишити місто. Європейська політикиня заявила, що така боротьба не може залишатися лише її особистою ініціативою, і закликала долучатися громадянські організації, місцеві та національні установи.
Україна продовжує отримувати підтримку від європейських партнерів. В Угорщині група мерів закликала надати Києву допомогу для підготовки до зими. Естонія опрацьовує можливість передачі Україні значної кількості локомотивів, що може посилити залізничну логістику та підтримати роботу критичної інфраструктури.
У Німеччині бундесвер уперше класифікував загрозу російських диверсій як значну. Прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс заявив, що Москва навмисно перевіряє межі статті 5 НАТО, намагаючись з’ясувати, наскільки далеко може зайти без прямого запуску механізму колективної оборони. За його словами, йдеться про загрозу для всього східного флангу Альянсу, а не лише для окремих країн Балтії.
Серед інших міжнародних новин повідомлялося про вибух у центрі Афін, унаслідок якого постраждали четверо людей. Молдова розпочала розслідування через підозри, що російська технологічна компанія «Яндекс» могла збирати персональні дані громадян через сервіс виклику таксі. Угорщина розглядає можливість заміни російського підрядника в проєкті розширення атомної електростанції, а Італія перевіряє можливу причетність росії до масових протестів.
Німецька ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» презентувала план реформування Європейського Союзу. Серед її пропозицій — скасування виборів до Європарламенту, відмова від європейського «Зеленого курсу» та системи торгівлі квотами на викиди. Натомість політична сила виступає за активніше використання атомної енергетики, газу й вугілля.
У Франції на тлі протестів зростає рейтинг ультраправої Марін Ле Пен. Британський уряд дозволив буріння газу на родовищі в Північному морі, що президент США Дональд Трамп назвав чудовою новиною. У Сполучених Штатах оголосили про відкликання понад 300 тисяч віз, а в Європарламенті ультраправе об’єднання, пов’язане з політичною силою Віктора Орбана, заявило про обшуки у своїх офісах.
Події дня демонструють, що дипломатичні переговори про завершення війни відбуваються на тлі численних криз і суперечностей. Поки Вашингтон намагається відновити контакти з Москвою, Україна одночасно потребує посилення оборони, стабільної міжнародної підтримки та обережної політики у відносинах із сусідами. Будь-які рішення у сфері безпеки, історичної пам’яті чи технологічної інфраструктури тепер можуть мати наслідки далеко за межами однієї країни.