Сергій Пономарьов
Польща заборонила на п’ять років в’їзд до Шенгенської зони депутату Львівської обласної ради Святославу Шереметі. Обмеження поширюється на територію всіх країн Шенгену та діятиме до 20 жовтня 2031 року. Причиною такого рішення називають ініціативу щодо проголошення 2027 року на Львівщині роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича.
Шеремета очолює комісію Львівської облради з питань культури, а також є директором меморіально-пошукового центру «Доля». Польська сторона внесла його до реєстру небажаних осіб. Про це повідомили міністр внутрішніх справ Польщі Марчин Кервінський і міністр закордонних справ Радослав Сікорський.
Чому Польща запровадила заборону на в’їзд
Рішення про обмеження в’їзду ухвалили після голосування Львівської обласної ради 20 жовтня. Депутати підтримали пропозицію оголосити 2027-й роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича. На думку польських політиків, така ініціатива є особливо чутливою з огляду на складну історію українсько-польських відносин.
Глава польського МВС заявив, що Святослава Шеремету внесли до переліку небажаних осіб за клопотанням польського міністра закордонних справ. Заборона передбачає неможливість в’їзду та перебування не лише в Польщі, а й в інших державах Шенгенської зони. Термін дії обмеження становить п’ять років.
Раніше Радослав Сікорський повідомив про підписання розпорядження щодо включення голови культурної комісії Львівської облради до відповідного списку. Польська влада пов’язує це рішення саме з його участю в підготовці та просуванні регіональної постанови про пам’ятні роки.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що рішення Львівської облради сприяє інтересам ворогів України. Польські посадовці вважають, що публічне акцентування на постатях і структурах, які мають неоднозначне сприйняття в Польщі, може поглиблювати суперечки між двома державами в умовах війни.
Що відповів Святослав Шеремета
Святослав Шеремета назвав реакцію польських урядовців і політиків дивною. Він наголосив, що рішення про проголошення років УПА та Романа Шухевича вже ухвалювалися раніше не лише Львівською, а й іншими обласними радами. За його словами, подібна практика не є новою для України.
Депутат також підкреслив, що постанова Львівської обласної ради не була спрямована проти Польщі або польського народу. Її автори, за його поясненням, прагнули вшанувати українських діячів і нагадати про роль визвольного руху в історії України.
Шеремета вважає, що заборона на в’їзд може негативно позначитися на українсько-польській співпраці у сфері історичної пам’яті. Він бере участь у пошукових роботах, пов’язаних із виявленням та дослідженням місць масових поховань. Через це обмеження може ускладнити його особисту участь у роботах на території Польщі та контакти з фахівцями й місцевими громадами.
Діяльність меморіально-пошукового центру «Доля», який очолює Шеремета, зокрема пов’язана з пошуком останків загиблих і документуванням трагічних подій минулого. У жовтні представники центру проводили дослідження в селі Ласків Люблінського воєводства. За попередніми оцінками, там могли виявити останки понад 40 людей, які стали жертвами масового вбивства українців.
Саме тому депутат пов’язує заборону не лише з політичною дискусією навколо символічного року, а й із ширшим конфліктом щодо підходів до історичної пам’яті. Українська та польська сторони по-різному оцінюють окремі сторінки минулого, зокрема діяльність Української повстанської армії, роль Романа Шухевича та події на українсько-польському прикордонні.
Як рішення впливає на відносини України та Польщі
Українське Міністерство закордонних справ заявило, що постанова Львівської обласної ради була ухвалена на регіональному рівні без консультацій із дипломатами та центральними органами влади. У відомстві назвали таке рішення контрпродуктивним, оскільки воно може створити додаткову напругу у відносинах із Польщею.
Українська влада фактично дистанціювалася від ініціативи депутатів Львівської облради. У Києві наголошують, що в умовах повномасштабної війни особливо важливо враховувати зовнішньополітичні наслідки регіональних рішень. Історичні питання залишаються чутливими, а їхнє політичне використання може впливати на підтримку України з боку партнерів.
За даними джерела в українському уряді, після рішення Львівської обласної ради Польща також призупинила постачання військового пакета допомоги Україні. Офіційні деталі цього кроку не розголошувалися, однак інформація свідчить про те, що суперечка вийшла за межі історичної дискусії та почала позначатися на практичній міждержавній співпраці.
Ситуація навколо заборони Святославу Шереметі в’їжджати до Шенгенської зони демонструє, наскільки швидко локальна політична ініціатива може перетворитися на міжнародний конфлікт. Для Польщі рішення про рік УПА та Романа Шухевича стало сигналом, який вона сприйняла як недружній. Для української сторони це питання національної пам’яті та права регіонів вшановувати діячів визвольного руху.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від готовності Києва, Варшави та представників Львівської області до діалогу. Окремого значення набувають спільні пошукові роботи, ексгумації та належне вшанування жертв конфліктів. Саме ці напрямки потребують професійної взаємодії, навіть якщо оцінки історичних постатей і подій у двох країнах залишаються різними.
Наразі Святослав Шеремета не зможе в’їжджати до Польщі та інших країн Шенгенської зони до 20 жовтня 2031 року. Заборона стала найжорсткішою персональною реакцією польської влади на рішення Львівської обласної ради про проголошення 2027 року роком Романа Шухевича, УПА та Олега Ольжича.