“Ви остання надія”: вже 10 років розділ “Допомога” на ТСН.ua допомагає рятувати життя українців

“Ви остання надія” - саме із цією фразою найчастіше до редакції ТСН.ua звертаються люди, які опиняються у скруті через хворобу свою, чи своїх рідних. Коли вже вичерпуються власні фінанси, допомога від рідних, колег і друзів, люди наважуються просити допомоги у зовсім незнайомих їм людей, щоб не втратити шанс на одужання. Розділ “Допомога” на сайті ТСН.ua вже 10 років допомагає їм розповісти свою історію і звернутись до тих, хто готовий поділитись.

Груднем 2011 роком датується перша стаття у розділі, і відтоді редакція допомагала змінити тисячі життів.

Ідея створення розділу була продиктована ситуацією - ТСН на той час кілька разів на місяць показувала в своїх ефірах благодійні сюжети із збиранням коштів. Паралельно статті про це з’являлись на нашому сайті, щоб ще раз були показані банківські реквізити тих, кому велися збори. Та зазвичай глядачі все ж не могли віднайти потрібну статтю на сайті. Тож було вирішено створити зовсім окремий розділ саме для таких сюжетів.

Але з часом звернень про допомогу ставало все більше, а вмістити всіх в ефір було неможливо, тож благодійні публікації все частіше розміщувались винятково в самому розділі. У грудні 2011 року у було опубліковано лише 5 благодійних статей, проте з часом таку кількість доводилось розміщувати вже щодня. У найважчі роки для України, коли додалися численні звернення про порятунок для українських поранених військових, кількість публікацій на добу доходили до 7 і часто інформація з’являлась навіть серед ночі.

Листи із проханнями у перші роки доходили до редакції із інших відділів, електронних поштових скриньок колег чи навіть у паперовому вигляді і телеграмамами. Всі контакти редакції поширювались серед людей сарафанним радіо. Та наприкінці 2015 року з`явилась пошта [email protected] , яка була у більшості тих, хто потребує допомоги, на вустах, тому 2016 року було найбільше звернень і публікацій - понад 1500 публікацій за рік. Не останню роль у збільшенні звернень зіграв і курс валют 2015 року, різке падіння гривні змушувало людей значно більше коштів збирати грошей для оплати лікування за кордоном.

Зараз щодня до редакції надходить в середньому 15 листів з проханнями про допомогу. Але публікувати всі разом було б неефективно, адже важливо, щоб кожна історія отримала свій час і свого благодійника. Тому існує черга. Інколи публікації доводиться чекати понад 4 тижні після звернення. Найдовше довелося чекати 2018 року, тоді черги на повторне розміщення розтягнулись аж на понад два місяці, і це єдиний час, коли на повторні звернення редакція була вимушена відповісти тимчасовою відмовою. Більше такого в історії розділу не було! Кожному зверненню, в якому критично потребували допомоги, за умови виконання всіх умов перед публікацією, які б гарантували достовірність інформації, обов’язково надавалась інформаційна підтримка.

Найбільша сума, яку ТСН.Допомога разом із ТСН вдалося зібрати лише за кілька днів, перевищила 5 мільйонів гривень. А найбільшу суму, яку доводилось допомагати збирати - це 2 мільйони 300 тисяч доларів. І вона останнім часом доволі часто фігурує у зверненнях до редакції, адже мова йде про дітей із смертельно-небезпечним діагнозом СМА (спінальна м’язова атрофія), і поки єдине лікування у світі - унікальне для них. Для діток із таким діагнозом ТСН.Допомога почалися надавати інформаційну підтримку у збираннях 2020 року. І вже кілька діток відтоді успішно назбирали достатні суми і навіть отримали омріяне лікування.

Завдяки розміщенню інформації в розділі українці змогли зібрати кошти для обстежень, реабілітацій і лікувань у Польщі, Словаччині, Білорусі, Росії, Китаї, В'єтнамі, Індії, Туреччині, Ізраїлі, Сербії, Італії, Іспанії, Німеччині, Швейцарії, США, на Кубі.

Найчастіше за допомогою звертаються зі східних регіонів України - Харківщина, Дніпропетровщина. І це переважно лікування онкологічних захворювань і реабілітація дітей із різноманітними вадами. У розділі за ці роки розповідались історії як і кількаденних малюків, життя яких було на волосині, так і людини 83 років, яка потребувала критично-важливої операції.

Доводилось редакції неодноразово допомагати навіть кільком членам однієї сім’ї одночасно, адже у сім’ї були діти із ДЦП і батьки, у яких виявляли онкологію. Чи мама дізнавалась про свій онкодіагноз одразу після такого ж діагнозу доньки. Чи діти в одній сім’ї з’являлись із різницею у кілька років, але майже із однаковими відхиленнями, які потребували кваліфікованої допомоги. Для таких родин гроші - вкрай необхідні. Кожна подарована гривня дає надію, а це під час лікування - дуже важливо. Люди часто дякують за це в листах, адже з цими коштами вони нарешті мають можливість встановити діагноз і призначити дієве лікування, чи отримати самостійні кроки дітей з ДЦП, чи почути перші слова від малюків з різними вадами, або ж розпочати життя без болю і страждання, чи просто мати можливість жити і бути поряд з найріднішими…

Важливо відзначити, що рівень медичної допомоги в Україні накладає свій позитивний відбиток на розділ. Адже кожного разу, коли на проведення тих, чи інших операцій починали виділятись державні кошти, зі звернень до нас зникали такі прохання. Так було, наприклад, із проведенням операцій дітям, які не чули - кохлеарної імплантації (операція із вживлення спеціального приладу, який допомагав дітям почати чути і відтак почати і розмовляти і розвиватись). Така ж доля зараз у проведення неродинних трансплантацій кісткового мозку для дітей, які успішно вже проводять у київському “Охматдиті” останні півтора року цілком безплатно для батьків. Тож прохання про такі операції поступово зникають із листів до нас.

Точної кількості публікацій в перші роки відстежити не можливо, тоді статистика не велась, але у період від 2015 року до 2020 року вдалося порахувати, що було опубліковано 6447 історій людських життів. Останні роки пандемія коронавірусу внесла свої корективи, звернення під час локдаунів стрімко зменшувались - 2020 року надавалась інформаційна підтримка 650 разів. Цього року кількість опублікованих історій перевищила 600.

Та головна мрія редакції, щоб наша інформаційна підтримка стала для українців непотрібною - було б добре, аби ніхто не хворів, та це, звичайно, утопія. Але сподіваємось, що в Україні настане ера якісної медицини, на яку не доведеться збирати кошти всім світом. Що українці стануть більш уважними до свого здоров’я і так зроблять традицією ходити на планові обстеження, щоб виявляти хвороби ще до їхньої важкої стадії, тож і не такого дорогого лікування.

З побажанням міцного здоров’я, редакторка розділу “Допомога” Надія Понько