«Вогняні» хмари й кислотні дощі: як війна змінює погоду в Україні

Війна в Україні шкодить не лише безпосередньо обстріляним територіям: бойові дії можуть змінювати склад повітря, локальний мікроклімат і перебіг метеорологічних процесів. Про це йдеться в матеріалі, підготовленому фахівцями Запорізького обласного центру з гідрометеорології, який опублікувало РБК-Украина.

Викиди, що виникають під час бойових дій, відрізняються від типового міського чи промислового забруднення одночасно за складом, температурою та характером поширення. Джерелами небезпечних речовин стають пожежі, руйнування будівель, вибухи боєприпасів і знищення лісів.

Що потрапляє в повітря

Пожежі на нафтобазах, промислових підприємствах і складах із хімікатами можуть тривати довго. Під час горіння в атмосферу потрапляють бензол, формальдегід і поліциклічні ароматичні вуглеводні — сполуки з канцерогенними властивостями.

Обстріли будівель та інфраструктури утворюють значні обсяги пилу. Він може містити важкі метали, зокрема свинець, кадмій і миш’як, а також азбест, небезпечний для здоров’я під час вдихання.

Детонації ракет, снарядів і мін супроводжуються викидами чадного та вуглекислого газу, оксидів азоту, діоксиду сірки й дрібнодисперсної сажі. Через це зона забруднення не обмежується місцем вибуху: речовини можуть переноситися повітряними потоками.

Окрему загрозу становить знищення лісів. Пожежі вивільняють вуглець, накопичений у рослинності, а втрата лісових масивів означає одночасне скорочення природних фільтрів повітря. Подібні ризики особливо наочно проявляються після масштабних хімічних викидів — про один із таких випадків читайте в матеріалі про небезпечні кислотні дощі після хімвикиду в Криму.

Як пожежі створюють власну погоду

Масштабні загоряння, спричинені обстрілами, здатні формувати потужні висхідні теплові потоки. У результаті виникає ефект піроконвекції — утворення пірокумулонімбусних, або «вогняних», хмар. Про подібні явища після великих пожеж повідомляли й раніше, зокрема у матеріалі про те, як у небі над росією з’явилися вогняні «гриби».

Такі хмари можуть піднімати токсичний попіл високо в атмосферу, зокрема до стратосфери, після чого його переносять на значні відстані. Вони також здатні спричиняти сухі грози та шквальні вітри, які посилюють і поширюють полум’я.

Ще один наслідок — зміна радіаційного балансу. Коли чорний вуглець осідає на поверхні, особливо на снігу взимку, вона поглинає більше сонячної енергії. Це може призводити до локального прогрівання приземного шару повітря.

Вирубування лісосмуг і руйнування міської забудови також змінюють вітровий режим. Через це трансформуються умови руху повітряних мас і поширення забруднювачів у конкретній місцевості.