Цього тижня 16-річна дівчина прийшла з окупованої території через мінні поля на вільну частину України.
Про це 30 травня йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.
В неї красиве українське ім’я, вона читає книжки про Гарі Поттера, захоплюється Шерлоком Холмсом і має набагато молодший вигляд за свої 16 років. Коли в Горлівці зривали українські прапори, дівчина закінчувала молодшу школу. І ось перші слова, які вона сказала українським бійцям після перетину лінії фронту:
"Іду сюди усвідомлено, вона сказала. Я там не можу"", - згадує військовослужбовець ЗСУ "Ярослав".
Понад чотири години з маленьким рюкзачком та документами дівчина перетинала одну з найнебезпечніших ділянок українсько-російської війни.
"Був асфальт, а потім різко трава. Я йшла, йшла, а потім дійшла до військових", - розповідає дівчина.
Згадує, військовослужбовці "злякалися: "Руки вгору!" Потім чаєм пригостили".
У неї - жодної подряпини. Але те, що вона залишилась живою, військові, які її зустріли, називають не інакше, як "диво".
"Там мінне поле, я не знаю, як вона пройшла. Їй дуже пощастило, що вона пройшла його", - говорить військовослужбовець ЗСУ "Максим".
Дівчинка каже, що вона сирота – мама й тато давно померли. Жила в Горлівці з бабусею. Нині дівчинка - у лікарні. Триває обстеження. Далі на неї чекає так звана патронатна сім’я. А поки що інтереси дитини захищає служба у справах дітей.
"Дитина може отримати паспорт громадянина України, їй вже 16 років, ну, й відповідно, всі документи, які їй необхідні", - зазначила начальниця служби у справах дітей Донецької ОДА Наталія Тимофеєва.
Але доки дівчина неповнолітня, її родичі з так званої "ДНР" можуть будь-якої миті вимагати повернення дитини на окуповану територію. Та й сама вона може змінити своє рішення.
"Вона говорила про те, що хоче тут залишитися. Але ми розуміємо, що дитина неповнолітня і може поміняти свою думку, в зв'язку з тим, що немає життєвого досвіду", - каже директорка центру соціальних служб, психологиня Олена Проценко.
Вона припускає, що дівчина могла просто заблукати. Хоча військові, які першими побачили її на українському боці, почули від неї ось такі слова:
"Мені треба було потрапити саме сюди, тому що там нестерпно, тобто, у мене є з собою документи", - переповів слова дівчини військовослужбовець ЗСУ "Ярослав".
"Тікають звідти люди. Як можуть, так і тікають", - додає військовослужбовець ЗСУ "Максим".
Дівчина неохоче розповідає про своє життя в окупації.
Ця історія лише починається. І хоча, з огляду на безпеку дівчини, ми не можемо розкрити всі деталі, сподіваємось, що дитина, яка сама перейшла через окопи та мінне поле, невдовзі зробить свій особистий, правильний вибір.