Втрачений смак: справжня кавова столиця України, риба по-козацьки та борщ із бадилля, який смакував Хмельницький

Козацький фаст-фуд та борщ із бадилля для Богдана Хмельницького. Експедиція ТСН у пошуках втрачених смаків української кухні завела Неллі Ковальську у Стамбул, де 350 років тому Богдан Хмельницький сидів у полоні й пив каву! Коли насправді цей культовий напій з'явився на території України і де саме кавою запахло вперше, про це 5 жовтня йдеться у сюжеті ТСН.19:30.

Ця історія почалася не з кави. Під час посиденьок історик розповів про обід Богдана Хмельницького. А це - дивна риболовля, чудернацький борщ.

Експедиція до Туреччини. Тепер ТСН точно знає, що їв найвідоміший український гетьман. І готові зробити гучну заяву: кавова столиця України – не Львів.

Київщина, Богуслав. На цих пагорбах нині монастир. Триста років тому тут був військовий табір гетьмана Богдана Хмельницького. Ми намагаємося відтворити – ставку. І пам'ятне застілля, що збереглося в літописах. Співавтор Неллі Ковальської - історик Ігор каже, у 1654 році Богдан Хмельницький обідав тут з впливовим релігійним лідером – сирійським патріархом Макарієм. Основною стравою на столі у Богдана та Макарія, очевидно був пісний зелений борщ.

"…у той же час ми бачили, що служителі з його війська та ратники ловили для себе рибу у довколішніх ставках".

Рибу по-козацьки ми теж спробуємо. Потрібних коропів та карасиків вже зловили місцеві козаки. До нашої команди приєднався ще один козак - ветеран сучасної російсько-української війни Андрій

Козаки, каже літопис, з рецептом не заморочувалися. Написано "варена риба". Спробуємо. Доки козак гріє казан, подивимося, що ще було на столі Хмельницького. У нотатках Павла Алепського є рядки про подарунки, які патріарх Макарій презентував нашому гетьманові: шматок каменю із кров'ю Христа з Голгофи, посуд з миром та ладаном, мило, фініки, абрикоси, килим, рис, посудина із кавою. Зауважимо. Це 1654 рік. До битви за Відень, після якої кава розійшлася Європою та потрапила до Львова, що вважається українською кавовою столицею ще тридцять років. Але в провінції, маловідомому Богуславі – її тоді вже п’ють!

Як смакувала перша українська кава? Досліди занесли нас аж у Стамбул. Наша версія: до кави Хмельницький призвичаївся у турецькому полоні. До Стамбулу майбутнього гетьмана Богдана пригнали у 1620 році, після поразки у битві під Цецорою – це територія сучасної Молдови. Тут він працював у корабельні, вивчив турецьку мову, призвичаївся до кави і завів гарні зв'язки. У Стамбулі Хмельницький застряг на кілька років. У це важко повірити, але та сама "тиха корабельня" досі існує! Нині це - сучасна верф, що працює у центрі Стамбула. Корабельні Галич – понад півтисячі років. Навряд чи Хмельницький тягав дошки. Він мав гарну освіту, найімовірніше – працював перекладачем. Це і дозволило йому втекти з турецьких казематів

Власник єдиного в Туреччині музею кави розповідає – першим селебріті у світі, що спробував каву, був султан Сулейман, чоловік нашої Роксолани. Саме він навчився каву смажити та заварювати: до цього зерна, перемелені з жиром, жували. Тахміз – метод приготування кави у турці – винайшли саме за султана Сулеймана. Далі методи обсмажування, перемелювання та заварювання кави лише вдосконалювалися.

У турецькому музеї вчать правильно пити каву. І пояснюють – єдиний сорт, що за часів Хмельницького можна було придбати – це йєменська мокка. Таку досі можна знайти на місцевих базарах

Вилов з турецького базару ми веземо до України. На велику дегустацію у Богуславі. Ветеран Андрій саме закінчує чаклувати над коропами та карасиком. Марія Іванівна підсолює наш борщ з бадилля. До дегустації ми запросили й місцевих монахів. Монахам та ветерану Андрію риба – смакує значно краще за борщ.

Але абсолютну першість дегустатори віддають богуславській каві Богдана вприкуску з турецькими карамельками.

Іноді історії, що починаються не з кави, дуже вдало нею завершуються. Як мінімум одна історична сенсація вже є: українці мали каву найпершими у Європі!

Читайте також: солодка яєшня по-німецьки та маринована щука в казані, якими ласували Гоголь та Котляревський.