Як поліція встановила підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон: деталі

У справі про вбивство мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон слідство змогло встановити особу ймовірного нападника завдяки поєднанню відеозаписів, оперативної роботи, аналізу цифрових слідів і ретельної перевірки пересувань підозрюваного. Правоохоронці наголошували, що жоден окремий доказ сам по собі не був вирішальним. Важливу роль відіграла сукупність даних, які поступово звузили коло пошуку.

Ірина Фаріон загинула у Львові після замаху, скоєного 19 липня 2024 року. Жінку госпіталізували з вогнепальним пораненням, однак медикам не вдалося врятувати її життя. Після злочину поліція розпочала масштабне розслідування, до якого залучили слідчих, оперативників, криміналістів, аналітиків і фахівців з кібербезпеки.

Відеоспостереження стало одним із ключових напрямів

Одним із перших завдань для правоохоронців було відновити повну картину подій до та після нападу. Слідчі опрацьовували записи камер відеоспостереження, встановлених у районі, де жила Ірина Фаріон. Аналізували не лише момент пострілу, а й появу підозрілої особи поблизу будинку в попередні дні.

На відео правоохоронці звернули увагу на молодого чоловіка, який регулярно перебував неподалік місця проживання потерпілої. Він вирізнявся одягом, головним убором і незвичною поведінкою. За даними слідства, підозрюваний намагався змінити зовнішність, однак це не завадило фахівцям простежити його маршрут. Важливим стало порівняння записів із різних камер, адже кожен окремий фрагмент давав лише частину інформації.

Правоохоронці встановлювали напрямок руху чоловіка, час його появи в районі злочину, можливі місця очікування та шлях відходу. Також перевіряли, чи не змінював він одяг, чи користувався громадським транспортом і чи міг залишити район пішки. Саме поєднання записів із різних джерел допомогло скласти детальніший маршрут.

Слідство працювало не лише з обличчям людини, а й з її поведінковими ознаками. Аналізували статуру, манеру ходи, жести, особливості одягу та спосіб пересування. Такі деталі можуть мати вирішальне значення, коли особа намагається приховати обличчя або використовує головний убір.

Перевірка цифрових слідів і пересувань

Після первинного аналізу відео слідчі перейшли до перевірки інформації про можливі переміщення підозрюваного. У подібних розслідуваннях важливе значення можуть мати дані мобільних операторів, відомості про користування транспортом, банківські операції, оренду житла та інші цифрові сліди. Кожен такий фрагмент перевіряється окремо й зіставляється з уже встановленими фактами.

За версією слідства, підозрюваний заздалегідь готувався до злочину та певний час перебував у Львові. Правоохоронці перевіряли, де він проживав, з ким контактував, як пересувався містом і коли залишив його після нападу. Водночас слідчі мали встановити, чи справді саме ця людина була біля будинку потерпілої в потрібний момент, а не лише перебувала неподалік.

Окрему увагу приділяли інформації, яку підозрюваний міг залишити в інтернеті або на електронних пристроях. У таких справах аналізуються пошукові запити, листування, фотографії, дані про придбання одягу чи інших речей, а також будь-які відомості, що можуть свідчити про підготовку до злочину. Однак отримані матеріали повинні бути належним чином оформлені та підтверджені в межах кримінального провадження.

Саме зіставлення цифрової інформації з відеозаписами, показаннями свідків та іншими матеріалами дало змогу перейти від загального опису невідомого чоловіка до конкретної особи. Після цього слідчі перевіряли версію щодо її можливої причетності, встановлювали місце перебування та готували процесуальні рішення.

Затримання і подальші експертизи

Уже 25 липня правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного в Дніпрі. Йшлося про 18-річного місцевого жителя. За інформацією слідства, після скоєння злочину він залишив Львів і намагався змінити місце перебування. Затримання відбулося після комплексу оперативних заходів, а не внаслідок випадкового збігу.

Під час обшуків слідчі вилучали речі та предмети, які могли мати значення для провадження. Їх направляли на експертизи, зокрема для пошуку біологічних слідів, мікрочастинок, відбитків і можливих ознак контакту з іншими об’єктами. Окремо досліджували зброю та боєприпаси, оскільки необхідно було перевірити їхній зв’язок із пострілом, унаслідок якого загинула потерпіла.

Важливим етапом стало проведення балістичної, молекулярно-генетичної, трасологічної та інших експертиз. Їхні висновки мають встановити, чи могла вилучена зброя бути використана під час нападу, чи залишалися на речах сліди підозрюваного та чи відповідають вони обставинам злочину. Такі дослідження потребують часу, адже кожен висновок має бути науково обґрунтованим і придатним для використання в суді.

Правоохоронці також перевіряли можливі мотиви злочину. Серед версій розглядали особисту неприязнь, професійну або громадську діяльність потерпілої, а також можливий ідеологічний чи замовний характер нападу. На ранньому етапі слідство не мало права остаточно називати мотив доведеним, тому кожна версія перевірялася окремо.

Встановлення підозрюваного не означає автоматичного доведення його вини. За українським законодавством остаточне рішення ухвалює суд після дослідження всіх доказів. Підозра є процесуальним статусом, який може змінюватися під час розслідування. Сторона обвинувачення повинна довести причетність особи, а суд має оцінити допустимість і переконливість кожного доказу.

Таким чином, за словами керівництва поліції, слідству допомогла саме комплексна робота: аналіз камер, відновлення маршруту підозрюваного, перевірка його цифрових та транспортних слідів, оперативні заходи, обшуки й експертні дослідження. У справі про вбивство Ірини Фаріон ці елементи доповнили один одного та дозволили правоохоронцям перейти від пошуку невідомого нападника до затримання конкретної людини. Подальший перебіг провадження залежить від результатів експертиз, зібраних матеріалів і висновків суду.