Кілька місяців дипломатичних боїв, публічних залякувань та політичних ігр: чи вдасться вгамувати Путіна

У понеділок, 10 січня, одразу у двох європейських країнах відбулися переговори, мета яких - вгамувати Кремль. У Женеві зустрілися американська і російська делегації. А у Брюсселі, у Штаб-квартирі НАТО також приймали делегацію із Москви. Росія вимагає письмових гарантій, що Україна не стане членом Альянсу. У НАТО категоричні - вирішувати мають не росіяни. Зустрічам передували кілька місяців дипломатичних боїв, публічних залякуваннь та політичних ігр.

Про їхню хронологію - йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Наразі неподалік українського кордону розміщено більше ста двадцяти тисяч російських солдатів. Масоване переміщення військ ворога почалося у жовтні. Першими заговорили про це американські ЗМІ. А очільник Пентагону прямим текстом вимагав Путіна пояснити, навіщо тому знадобилася така кількість солдатів. Кремль не змусив довго чекати і заявив – не хоче вступу України до НАТО та вимагає зменшення впливу сил союзників у регіоні.

У Альянсі одразу натякнули Путіну – не його справа вирішувати долю членів НАТО. Разом із тим експерти пояснювали – заяви про НАТО насправді більше для відведення уваги.

"Його (Путіна - Ред.) справжня мета - змінити зовнішній курс України. Але, не думаю, що він досягне цієї великої мети. Його короткотермінова мета, щоб ми - я маю на увазі - котрась із країн - США, Німеччина, Україна, або об’єднання - ЄС чи НАТО, зробили Москві якісь поступки", - пояснив посол США в Україні (2003-2006 рр.) Джон Хербст.

"Ми сподіваємося, що інші європейські країни зрозуміють, незабаром постане вибір між вливанням російських вуглеводнів у нові гігантські трубопроводи та прихильністю до України", - наголошував прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.

Зрештою так і сталося - коли Росія штучно створила на європейському ринку дефіцит газу, а "Північний потік-2" називала чи не єдиним виходом. Щоправда, добитися його передчасного запуску так і не змогла.

Паралельно Путін почав іншу гру. Мігрантська криза на кордоні Білорусі із ЄС мала відволікати увагу світу від подій в Україні. Але Росії одразу пояснили – хитрішими за інших стати не вийде.

"Росія зробить серйозну помилку, якщо повторить 2014 рік і зайде на суверенну українську територію, брехливо стверджуючи, що її спровокували", - наголосив держсекретар США Ентоні Блінкен.

Не вторглася, але і надалі продовжила нарощувати війська.

За словами начальника Головного управління розвідки МО України Кирила Буданова, масштабні накопичення військ навколо українського кордону будуть продовжуватися і вийдуть на пік десь у кінці січня.

Вже у грудні німецьке видання "Bildt" опублікувало нібито план нападу Росії на Україну із різними сценаріями. Чимало експертів достовірність цієї публікації поставили під сумнів. Але ворог сам вкотре нагадав про себе. Путін почав ставити ультиматуми світу і вимагати письмових гарантій нерозширення НАТО.

"Ніхто не диктуватиме мені жодних "червоних ліній", - наголосив президент США Джо Байден.

У грудні Байден та Путін навіть зустрілися. У форматі відеоконференції.

"Я був ввічливим, але дуже чітко дав зрозуміти - якщо він (Путін - Ред.) насправді вторгнеться в Україну, будуть серйозні наслідки, економічні наслідки, яких він досі не бачив", - зазначив Байден.

Також після переговорів Палата представників конгресу США ухвалила оборонний бюджет на наступний рік. І з нього зникли поправки, які стосувалися санкцій проти "Північного потоку-2". Все це напередодні Нового року дещо зменшило напругу на українському кордоні.

"Мені здається, що на сьогодні - нехай невеликий і не кінцевий, але дуже важливий результат", - сказав тоді президент України Володимир Зеленський.

Водночас - після Нового року сторони знову заговорили про чергове загострення. Станом на зараз кількість російських військ на кордонах із Україною не зменшилась. Росія це називає своєю внутрішньою справою, тоді як світ погрожує їй новими гучними економічними санкціями, якщо вона не заспокоїться. Україна уважно стежить за дипломатичним діалогом. Втім ще уважніше - за діями ворога, аби в разі потреби бути готовою давати йому відсіч.

Про те, чого очікувати від зустрічей у Брюселі та Женеві - у нашому матеріалі.

Читайте також:

Жорсткіше, ніж 2014 року: США попередили Росію про нові санкції через агресію проти України

"Безпека України - це безпека Європи: у Канаді не виключають можливість відправлення зброї до України

Росія не дала гарантій не вторгатися до України — США

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.