«Перший використав — і ніхто не помітив»: як ШІ змінює кіно та акторство

Режисер і продюсер Олексій Комаровський, відомий за фільмами «Коли ти вийдеш заміж» та «Хрещатик 48/2», заявив, що штучний інтелект уже став невіддільною частиною кіновиробництва. Він також припустив, що приблизно через 10 років глядачі можуть почати окремо обирати фільми з живою акторською грою або цифровими персонажами. Про це Комаровський розповів в інтерв’ю РБК-Украина.

Режисер назвав розвиток технології неминучим процесом і розповів, що одним із перших в українському кіно почав експериментувати зі штучним інтелектом.

«Я перший, хто використав штучний інтелект в українському фільмі, і ніхто навіть цього не помітив. Всі подумали: “Боже, які класні зйомки”», — сказав Комаровський. За його словами, під час наступних спроб були як вдалі результати, так і помилки, однак він свідомо продовжував експериментувати.

ШІ вже працює на етапі постпродакшну

Комаровський наголосив, що використання штучного інтелекту в кіно не зводиться до натискання однієї кнопки для генерації зображення. Над окремими ефектами працюють фахівці, які використовують спеціальні програми, інтегровані в сучасний постпродакшн.

«Це не значить, що ви в телефоні натиснули кнопку і вам щось показує. Над одним ефектом працюють ще чотири людини, які вміють працювати з певними програмами», — пояснив режисер.

На його думку, людська робота, комп’ютерні технології та ШІ вже настільки переплелися, що повністю відмовитися від цієї технології неможливо. Комаровський також заявив, що Netflix нібито вже створює серіал із використанням штучного інтелекту, а подібні проєкти розробляють і інші компанії.

Раніше в іншій розмові режисер розповідав про свої роботи, успіх «Хрещатика 48/2» та майбутнє українського кіно — в інтерв’ю про кар’єру та розвиток кінематографа.

Цифрові персонажі можуть змінити акторство

Режисер припускає, що в майбутньому глядачів можуть інформувати про те, чи створений персонаж за допомогою ШІ, чи його зіграв реальний актор. Тоді люди зможуть самостійно обирати між фільмами з живою грою та проєктами, у яких використані цифрові образи.

Комаровський вважає, що частина аудиторії приблизно через десять років цінуватиме саме живу акторську гру. Водночас іншим глядачам може бути байдуже, чи є персонаж реальною людиною, якщо фільм пропонує видовищну історію.

Він також навів можливий сценарій, за якого відомий актор за винагороду дозволяє використовувати своє обличчя для створення цифрового персонажа. Такий образ можна буде омолодити або помістити в сцени, які складно чи небезпечно знімати наживо. Комаровський припустив, що подібні юридичні та практичні механізми вже можуть використовувати в Голлівуді.