Підпал заводу Milrem Robotics: чи зміняться поставки НРК Україні

Підпал заводу Milrem Robotics у Таллінні не вплинув на виконання контрактів, зокрема на постачання Україні наземних роботизованих комплексів TheMIS. Компанія планує передати українській стороні понад 150 машин до кінця 2026 року. Про це директор із розвитку спроможностей Milrem Robotics Рауль Рікк розповів в інтерв’ю РБК-Украина.

Естонська влада вважає, що пожежа в серпні була підпалом, організованим на замовлення російських спецслужб. 29 вересня повідомили про затримання в Латвії людей, яких пов’язують з організацією цього злочину.

У Milrem Robotics заявили, що не коментують перебіг розслідування, оскільки його проводить естонська влада. Компанія бере участь у справі як потерпіла сторона: передала правоохоронцям усю запитувану інформацію та співпрацює з ними.

Поставки Україні мають відбутися за планом

Рікк не розкрив деталей щодо тривалості зупинки або відновлення роботи після пожежі. За його словами, загоряння не змінило зобов’язань Milrem Robotics перед клієнтами, а виробник спроможний виконати всі домовленості без затримок.

План поставити Україні понад 150 роботизованих машин до завершення 2026 року також залишається чинним. «Усе йде за планом», — зазначив представник компанії.

TheMIS належить до наземних роботизованих комплексів, які використовують для логістики, евакуації та виконання завдань поблизу лінії бойового зіткнення. Українські розробники паралельно створюють спеціалізовані платформи для конкретних умов фронту — зокрема, НРК для боїв у трубопроводах.

Компанія переглядає рівень безпеки

Після підпалу Milrem Robotics посилює захист відповідно до нової оцінки загроз. Рікк пояснив, що оцінюванням ризиків займаються поліція безпеки та інші безпекові органи, з якими компанія співпрацює щодня.

За його словами, очевидно, що ризики для естонської оборонної промисловості зросли. Конкретні зміни в системі безпеки підприємства Milrem Robotics не розголошує.

Рікк також зазначив, що європейські виробники можуть багато чого перейняти в українських компаній, які швидше адаптують техніку до запитів із поля бою. Водночас підходи не завжди можна перенести безпосередньо: європейські держави часто закуповують роботизовані комплекси з розрахунком на використання протягом років або десятиліть, тоді як українські виробники змінюють рішення значно швидше під потреби війни.