Разом до кінця: візит Зеленського до США - чи дійсно Байден відданий підтримці України

Чим дужче США поринають у передвиборчу боротьбу, хоча до власне президентських виборів в Америці ще понад рік, тим важче Києву утримувати американську прихильність і відданість підтримці України. Хоч NBC News і повідомив, що ми нарешті отримаємо невелику партію далекобійних ATACAMS, у Києві це сприймається з присмаком відчаю. Й справа не в тому, що раніше у Вашингтоні говорили, що не мають достатньої кількості цих ракет, чи, що це спровокує Росію на ще більшу ескалацію. Київ дуже довго "вибивав" це рішення Адміністрації Байдена. Й це справді велика перемога. Проте на тлі загострення політичної боротьби в США, Конгрес досі не схвалив запит Білого дому на надання Україні додаткових $24 млрд до кінця цього року. Ба більше, CNN повідомив, що республіканці в Конгресі обговорюють можливе вилучення з оборонного бюджету США $300 млн допомоги Україні, щоб розблокувати голосування за інші бюджетні питання. Виділення як і $24 млрд, так і $300 млн блокує ультраправе протрампівське крило Республіканської партії. Саме на цьому тлі відбувався без перебільшення знаковий візит Володимира Зеленського до США одразу після участі в Генасамблеї ООН, де Київ встиг не на жарт посваритися з Польщею. Більшість американських медіа написали, що цього разу українського президента не приймали як героя на Капітолійському пагорбі, на відміну від грудня 2022 року, коли Зеленський здійснив свій перший від початку повномасштабного російського вторгнення закордонний візит саме до США. Тоді, крім зустрічі з Байденом у Білому домі, український президент мав виступ перед обома палатами Конгресу. Цього разу цей виступ заблокував спікер Палати представників, республіканець Кевін Маккарті. "Ваші гроші - це не благодійність. Це інвестиція". Ці слова президента Зеленського, які він виголосив у грудні 2022 року, виступаючи перед обома палатами Конгресу, як ніколи актуальні саме зараз. Дедалі гучніше у Вашингтоні лунають голоси щодо доцільності аж такої великої фінансової й військової підтримки України. Хоча за рівнем наданої Києву допомоги Європа вже обігнала США. До того ж, по той бік Атлантики великі надії покладали на результати літнього контрнаступу Сил оборони України. У Вашингтоні вважали, що, за браком далекобійних можливостей і F-16, ЗСУ обовʼязково мали б перерізати російський сухопутний коридор від окупованого Донбасу до Криму. Вже зараз всім зрозуміло, що це потребує більше часу, зусиль і більш потужної зброї. Проте на цьому тлі, як і минулого року, вже лунають голоси про необхідність переговорів із Росією. Чи вдалося Володимиру Зеленському переконати Джо Байдена продовжити підтримку України на тлі наближення в США президентських виборів? Чи дійсно є ризик скорочення допомоги з боку Вашингтона? Та як це повʼязано зі штучними червоними лініями, які Адміністрація Байдена сама для себе створила, коли мова про дії Росії. ТСН.ua розбирався. За повідомленням Sky News, для атаки на штаб ЧФ РФ у Севастополі Україна використала британські ракети Storm Shadow. Скільки разів російські пропагандисти кричали, що це "червона лінія", що її перетин спровокує ледь не ядерний удар Росії по Великій Британії. Нічого з цього не сталося. Це зайвий аргумент Адміністрації Байдена, що Путін не застосує ядерну зброю, якщо Сили оборони України почнуть звільняти Крим. Київ вже почав це робити. Тому Вашингтону слід перестати постійно озиратися на Москву, побоюючись ефемерного ризику ескалації війни. Є інший набагато більший ризик, як власне для Адміністрації Байдена, так і для Києва, - настрої в Республіканській партії по мірі наближення до президентських виборів у листопаді 2024 року. Там вже лунають заяви про неймовірну кількість грошей, які США виділили Україні (Fox News навіть озвучив цифру в $100 млрд, що не є правдою, бо максимум Києву надали під $80 млрд), та нечіткість Білого дому щодо цілей США в цій війні. Ці голоси посилюються заявами Дональда Трампа, що дії Адміністрації Байдена можуть довести до Третьої світової війни. Але, памʼятаємо, що Трамп також обіцяв припинити війну за 24 години, якщо він вдруге стане президентом. "Скептицизм (серед республіканців- ред.) щодо політики Адміністрації (Байдена - ред.) також підігрівається невдачею довгоочікуваного контрнаступу України, який мав зламати хребет російському вторгненню через територію, яка була сильно замінована", пише CNN. Напередодні зустрічі Володимира Зеленського з Джо Байденом у Білому домі, в американській пресі був спільний наратив: без вирішальних перемог на полі бою, підтримка Заходу може ослабнути й Київ опиниться під тиском щодо необхідності початку переговорів із Росією про припинення вогню. "Американські військові посадовці хотіли, щоб Україна звільнила Мелітополь. Незважаючи на те, що останнім часом це було в центрі уваги, Україна має все менше часу, щоб прорвати оборону Росії. За словами американських чиновників, повернення Мелітополя дозволить Україні використовувати артилерію малої дальності, щоб знищити російські лінії постачання до Криму, чинячи тиск на російську військову базу там. І деякі американські офіційні особи заявили, що український контрнаступ, схоже, не досягне стратегічних цілей щодо перерізання або звуження сухопутного мосту", - пише The New York Times про підсумки візиту президента Зеленського до Вашингтона. Хоч Джо Байден під час зустрічі з Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті й вчергове запевнив у подальшій підтримці України, на практиці Київ вдруге ризикує бути втягнутим в епопею з імпічментом, проте тепер вже щодо Байдена, а не Трампа, та передвиборчі дебати щодо доцільності аж такої сильної підтримки України у війні проти Росії в цілому. До того ж, нещодавній саміт G20 в Індії, куди не запросили Зеленського, а також тон і градус виступів на Генасамблеї ООН, наочно продемонстрували брак лідерства в західному світі, передусім із боку США. Багато в чому цей візит українського президента був потрібен й Адміністрації Байдена, щоб на тлі запеклих суперечок під час ухвалення бюджету переконати Конгрес схвалити виділення додаткової допомоги Україні. Проте зустріч Зеленського та Байдена так і не дала відповіді на головне запитання: як Адміністрація Байдена розуміє підтримку України "так довго, як це буде потрібно", та як вона власне бачить нашу перемогу. Бо дозована військова допомога, щоб не дати Україні програти, але не перемогти в цій війні, триває. "Сьогодні обидві палати Конгресу є заручниками невеликої, але гучної групи скептиків (ультраправого крила в Республіканській партії - ред.) щодо України, які стверджують, що США не повинні надсилати більше зброї та грошей, що контрнаступ не досяг обіцяного результату, що він відволікає США від Китаю, й що США не можуть дозволити собі підтримувати Україну в довгостроковій перспективі", - йдеться в експертному опитуванні Atlantic Council щодо результатів візиту Володимира Зеленського до Вашингтона. США вже оголосили про новий пакет військової допомоги Україні на $325 млн, до якого увійшли ракети до систем ППО, боєприпаси для HIMARS, кулемети, артилерійські снаряди та інше. Держсекретар Ентоні Блінкен зазначив, що нова допомога має зміцнити українську ППО від російських повітряних атак зараз і наступної зими, коли Росія, ймовірно, відновить удари по критичній інфраструктурі України. До того ж, у Пентагоні запевнили, навіть у разі шатдауну (тимчасового призупинення роботи американського уряду в разі провалу ухвалення бюджету - ред.) військова допомога Україні продовжить фінансуватися й надаватися. Проте, в статті "Україну чекає тривала війна. Потрібна зміна курсу" The Economist зазначає, що український контрнаступ, який розпочався в червні, ґрунтувався на надії, що Сили оборони України, маючи сучасну західну зброю й досвід військової підготовки на натівських базах в Європі, зможуть повернути собі значну частину окупованих росіянами територій. У попередніх статтях про очікування Заходу від подальшого перебігу війни, ТСН.ua вже неодноразово писав про це. Головне, чого очікували від ЗСУ наші союзники, - це перерізання сухопутного коридору від окупованого Донбасу до Криму, бажано з виходом українських сил до Азовського моря. Це, на думку Заходу, мало б забезпечити як Києву, так і його партнерам сильну позицію на можливих переговорах із Росією.

"Цей план не працює. Вимагати припинення вогню чи мирних переговорів безглуздо. Путін не демонструє жодних ознак бажання вести переговори, й навіть, якби він це зробив, йому не можна довіряти, він не буде дотримуватися угоди. Україна та її західні партнери починають усвідомлювати, що це буде жорстока війна на виснаження. Але, на жаль, ні Україна, ні її західні партнери до цього не готові, бо зосереджені на контрнаступі. Натомість треба переглянути військову стратегію України й те, як функціонує її економіка. Замість того, щоб прагнути перемогти, а потім відбудуватися, метою має бути здатність України вести тривалу війну", - зазначає The Economist. У цілому візит президента Зеленського до Вашингтона відбувся в дуже знаковий і потрібний момент, як для України, так і для самих США. Проте тепер Києву треба подвоїти свої зусилля, щоб переконати як американський естеблішмент, так і пересічних громадян, що їхня допомога Україні - це насправді інвестиція в довгостроковий мир на європейському континенті, а не благодійність. Це правда, що Київ зараз є здебільшого заручником внутрішньополітичної передвиборчої боротьби між республіканцями та демократами. Саме тому нам треба унеможливити повторення гучних скандалів щодо будь-яких проявів корупції, особливо, коли мова заходить про армію та Міноборони, щоб не давати додаткових аргументів нашим скептикам на Капітолійському пагорбі.