Військові відтісняють ворога із їхніх окопів в Запорізькій області і беруть у полон важливі "кадри"

На півдні Запорізької області рашиські артилерійські обстріли не припиняються ні на день. Та, навіть, година суцільної тиші на тамтешній передовій нині - справжня розкіш. Стріляють окупанти не шкодуючи боєприпасів і по військових, і у бік цивільних. Натомість, навіть за таких обставин, наші воїни знищують окупантів, витісняють їх з української землі і захоплюють, дуже цінні трофеї.

Про це йдеться в ТСН.

На межі Запорізької області із Донеччиною двері, стіни, дахи та паркани цивільних житлових будинків - саме вони тепер, для окупантів, вочевидь, найбільша загроза. Але людські будинки і дитяча гойдалка не схожі стратегічно важливий військовий об'єкт, який хотіла знищити - потужною авіаційною бомбою. Тій гойдалці, каже Валентина, зо три десятки років. Жінка дотепер не може отямитися від шоку. Ворожі артилерійські снаряди, бомби й ракети - продовжують летіти у бік житлових будинків.

Пара реактивних “Ураганів” напередодні вибухнули просто у селі. Власник ферми каже, то було вітання з великим церковним святом. «Благовіщення. Снаряд прилетів, десь був майже обід. Вбило корову, теля, ще тут декілька корів ранило. Довелося різати», - каже фермер Іван.

Нині просто вдень, у бік селищ на Запоріжжі, рашисти укотре вдарили із реактивних “Градів”.

Тут тепер точиться, саме війна артилерії, визнає “Регістр”. «Піхотної війни, як такої, зараз немає. Зараз в основному - війна артилерії на випередження», - розповідає боєць.

Навіть, єдина година - суцільної тиші, тут нині - неймовірна річ. « Якщо не по нам, то по сусідах. Якщо не по сусідах, то можуть далі бити. Звідси можуть на всі сторони бити», - розповідає місцевий.

Натомість, кілька хвилин на перекур, відверто зізнаються українські воїни, то мало не єдиний, за існуючих обставин, спосіб трохи перевести дух.

Літало над головами швидко й високо тут востаннє напередодні, просто серед білого дня. «Су-шка вчера й позавчера нам трошки життя підпсувала. Три приходи були по полю. І туди далі йшла, теж лупил по пацанам», - розповідає військовий.

Після авіанальотів бійці збирають величезні купи уламків. «Це був обстріл із вертольота. Він завис і відпрацював по нам повний боєкомплект. Встає і випускає справа - зліва з гармат ось ці всі некеровані ракети», - каже боєць.

Їх би краще збивати потужними засобами протиповітряної оборони, визнають наші захисники. Та кажуть, і наявне протитанкове знаряддя, в руках вправного піхотинця - здатне робити дива. Той протитанковий гранатомет, передали українцям для захисту од заліської орди - іноземці. Юрій каже: опанував зброю за півгодини. Протитанкові ракети, зізнається - складніші. Але й у рази ефективніші. «Надійна, проста, легка у використанні! Вона відпрацювала по трьох танках - знищила і чотири БМП», - хизується боєць.

“Установка”, жартують військові “свята Джавеліна”. Не в останню чергу і за її допомоги, українське військо, крок за кроком, майже витіснило путінських садистів із Запорізької області.

«З нашого боку йдуть контратаки і просунення вперед. Були досить жорсткі зіткнення і вдалося відкинути росіян від 6 до 10 кілометрів. Вони залишили свої позиції, які вже були окопані і спорядження. Вдалося взяти у полон 10 російських військових у тому числі трьох офіцерів», - розповідають військові.

Поміж захоплених окупантів виявили дуже корисного “кадра”. Підполковника, начальника управління інформаційно-психологічних операцій, цілої 52-ої російської армії.

Читайте також:

Журналісти потрапили на зруйнований у перші дні війни аеропорт Миколаєва

На Броварському напрямку селяни бідкаються через зруйновані хати і заміновані городи, бо хочуть сіяти і полоти

Під постійними обстрілами з артилерії і фосфорними мінами військові зупиняють атаки ворога у Сєвєродонецьку