Ні обіцянок, ні пробачень: що зробив Байден за перші 100 днів президентства

Соцопитування показують, що свої перші 100 днів президентства Джо Байден долає з 50% рівнем підтримки американців. Це на 5% нижче, ніж було у Барака Обами, проте на 10% вище, ніж у його попередника Дональда Трампа. Найвищий був свого часу у Джона Кеннеді - аж 83%. Проте Америка 60 років тому і зараз - дві різні речі.

Після чотирьох років хаосу і турбулентності за президентства Дональда Трампа, Сполучені Штати повернулися до відносної стабільності. На зміну слогану "Зробимо Америку знову великою" прийшло гасло "Америка повернулася". Джо Байден взявся повільно, але впевнено одну за одною виконувати свої передвиборчі обіцянки.

ТСН.ua нарахував шість головних передвиборчих обіцянок 46-го президента США, які йому вдалося виконати за перші 100 днів у Білому домі.

Що зробив. Понад 200 млн вакцинацій від COVID-19.

Чому це важливо. Фактичною запорукою перемоги Байдена на президентських виборах стала нищівна поразка Трампа у боротьбі з COVID-19. По-перше, американські ЗМІ писали, що від самого початку пандемії навесні 2020 року Дональд Трамп навмисно відкидав небезпеку коронавірусу, щоб не сіяти паніку серед суспільства. По-друге, його адміністрація не змогла забезпечити належну логістику вакцин до всіх штатів.

Ще під час передвиборчої кампанії Байден обіцяв американцям по мільйону вакцинацій на день. Тобто, за перші 100 днів свого президентства щеплення мали отримати мінімум 100 млн людей. Цього показника нова адміністрація досягла на 58 день президентства Байдена. Хоча, коли Байден заходив на посаду, смертність від COVID-19 у США перевищувала 3 тис. випадків на добу. Під час першої пресконференції Байден взяв нову висоту, заявивши, що до 100 днів свого перебування на посаді треба вакцинувати 200 млн американців.

Які наслідки. Свою обіцянку Байден виконав вже 22 квітня. Віднедавна кожен американець від 16 років може вакцинуватися. Наразі у США одну дозу отримали понад 70% американців, а повністю щеплені майже 50% населення. Для вакцинованих, які не перебувають у великому натовпі, офіційно скасували масковий режим. У вівторок, 4 травня, Байден оголосив про подальші три кроки у подоланні пандемії: вакцинування дітей, щойно це дозволить американський регулятор з охорони здоров’я; збільшення пунктів щеплень і спрощений запис на вакцинацію; і просвітницька кампанія, направлена на тих, хто не хоче вакцинуватися.

Що зробив. Майже $2 трлн на підтримку людей.

Чому це важливо. Другою за рівнем значущості передвиборчою обіцянкою Байдена було подолання економічної кризи, спричиненої пандемією COVID-19. Минулої весни рівень безробіття у Сполучених Штатах сягнув максимуму з часів Великої депресії. Не можна сказати, що адміністрація Трампа сиділа склавши руки, двічі затвердивши безпрецедентні пакети допомоги на майже $3 трлн, які включали прямі виплати безробітним, пільгові кредити для малого та середнього бізнесу, а також позики для компаній. Але цього виявилося замало.

Прийшовши до влади, адміністрація Байдена ініціювала "План порятунку Америки" - вже третій за час пандемії пакет допомоги на $2 трлн. Майже всі американці отримали по $1400 разової виплати, і ще по $300 надбавки по безробіттю, спричиненого пандемією COVID-19. Додаткове фінансування виділили: на поліпшення вентиляції у школах і дитсадках, і зменшення кількості учнів у класах; пільгові кредити для бізнесу і компаній; зменшення податкового навантаження на родини; і компенсації на оренду житла.

Які наслідки. Соцопитування доводять, що серед проблем, які потребують вирішення, на друге місце після охорони здоров’я американці ставлять саме економіку. Напевно саме тому під час свого першого звіту перед Конгресом минулого тижня Байден анонсував черговий пакет допомоги американським родинам на $1,8 трлн. Проте нова адміністрація обіцяє, що на відміну від попередніх трьох, цей план порятунку буде повністю компенсовано шляхом нових податків, в тому числі для багатих.

Що зробив. Запровадив нові санкції проти Росії.

Чому це важливо. Це перші санкції Байдена-президента за кібератаки і втручання в американські вибори, і, можливо, найжорсткіші за останні вісім років. Білий дім запровадив їх на другий день після дзвінка Байдена Путіну і пропозиції зустрітися віч-на-віч. до того ж, після того, як Байден назвав Путіна "вбивцею". Вашингтон застосував обмеження не тільки щодо фізичних та юридичних осіб, а й заборонив американським установам фінансувати держборг РФ. Хоча ТСН.ua вже писав, що у Байдена були більш пекельні обмеження, але він ними не скористався. Те саме стосується і "Північного потоку-2".

Які наслідки. Так чи інакше, ці санкції задали тон подальшій розмові Байдена з Путіним на їх першому спільному саміті, який найімовірніше відбудеться 15-16 червня у Відні. Росія в боргу не залишилася і пішла ще далі, підвищуючи ставки. Спочатку РФ і США обмінялися взаємним висланням дипломатів. Потім Москва оголосила, що заборонить дипмісії США в Росії брати на роботу іноземців. На це Америка відповіла різко, заборонивши від п’ятниці, 30 квітня, видачу росіянам неімміграційних віз для подорожей, крім дипломатичних.

Що зробив. Визнав геноцид вірмен.

Чому це важливо. Жоден з попередніх президентів на це не наважувався. Лише Рональд Рейган 1981 року згадав про геноцид вірмен у заяві про Голокост. Що ж до Байдена - це було його передвиборчою обіцянкою. Про геноцид вірмен 1915 року в Османській імперії він згадав у своїй промові в день пам’яті вірмен 24 квітня.

Які наслідки. Експерти й оглядачі розходяться в оцінках. Одні кажуть, що Байден просто виконав свою передвиборчу обіцянку. Інші - що сподівається таким чином схилити на бік демократів вірменську діаспору на проміжних виборах до Сенату 2022 року. Хай там що, а жодних правових наслідків визнання Байденом геноциду вірмен не матиме, бо це не офіційний президентський указ. Хоча у 2019 році Сенат підтримав резолюцію, якою визнав факт геноциду турецького народу щодо вірмен за часів Першої світової. Проте попередні американські адміністрації зазвичай уникали визнання геноциду вірмен, щоб не псувати відносини з Туреччиною, яка є членом НАТО. Але вони були зіпсовані вже до Байдена антидемократичними процесами, які відбуваються в самій Туреччині, та рішенням Анкари закупити російські ЗРК С-400.

Що зробив. Оголосив про вивід військ із Афганістану.

Чому це важливо. Попередники Байдена також обіцяли вивести американські війська з Афганістану, проте так цього повністю і не зробили. Під час першої пресконференції Байден чесно визнав, що не зможе цього зробити до 1 травня (цю кінцеву дату встановив Трамп), продовживши дедлайн до 11 вересня. Але рішення остаточне, як би Байдена за закритими дверима не відмовляло американське військове командування. Дата обрана не випадково. Саме 11 вересня 2001 року після терористичних атак на Нью-Йорк і Вашингтон, коли загинуло майже 3 тис. невинних людей, Джордж Буш-старший вирішив ввести війська до Афганістану, де таліби переховували Усаму бен Ладена і послідовників з "Аль-Каїди". За час війни загинули понад 2 тис. американських солдатів, а сама війна, перемоги в якій було не видно, вилилася бюджету США у $2 трлн.

Які наслідки. Протягом довгих років це було особисте переконання Байдена та його передвиборчою обіцянкою, яку він виконав. Проте американське військове командування запевняло Байдена, що виводити війська з Афганістану категорично не можна, бо це призведе до нових терористичних атак. За угодою, підписаною ще за Трампа, Талібан утримувався від нападів, а США зобов’язувалися вивести війська до 1 травня. Продовження дедлайну до 11 вересня лідери Талібану сприйняли вкрай негативно, погрожуючи атакувати американські та коаліційні війська. До того ж, на думку багатьох експертів, афганські сили національної безпеки можуть не впоратися з Талібаном і країна знов повернеться до часів активної фази кривавої війни.

Що зробив. Відновив трансатлантичну єдність.

Чому це важливо. Відносини США з європейськими партнерами за президентства Трампа були зіпсовані - це факт. Особливо з Німеччиною. Спочатку Трамп накинувся на Берлін начебто через безпрецедентні торговельні преференції, які країна отримувала у торгівлі зі США. Потім почав дорікати, що ФРН та інші країни Альянсу витрачають дуже мало на свою оборону, вимагаючи підвищити оборонні видатки мінімум до 2% ВВП.

Варто також нагадати, що першим скандальним зовнішньополітичним рішенням Трампа у червні 2017 року став вивід США з Паризької кліматичної угоди, що спровокувало справжню світову турбулентність. Другим скандальним рішенням Трампа став вихід з ядерної угоди щодо Ірану, яку у 2015 році підписали п’ять постійних членів Радбезу ООН і ЄС. Угода передбачала послаблення санкцій проти Тегерану в обмін на припинення розробок ядерної зброї. Проте її положень за ці роки Іран так і не виконав.

Які наслідки. Джо Байден вже повернув Сполучені Штати до Паризької кліматичної угоди, провівши перший загальносвітовий кліматичний онлайн-саміт, та ядерної угоди щодо Ірану. Проте, якщо з Паризькою кліматичною угодою все більш менш зрозуміло, то угода щодо Ірану не працює. Але, на думку багатьох експертів, підхід адміністрації Байдена такий - краще мати хоч щось на столі, ніж не мати нічого. Що ж до відносин із Німеччиною, у спробі їх покращити, Вашингтон вже відмовився від рішення Трампа про вивід своїх військ із Німеччини, і не поспішає остаточно ховати "Північний потік-2" на дні морському. Можливо, Америка вичікує результатів осінніх парламентських виборів у ФРН. Непогані шанси очолити уряд поки що у "Зелених", які є непримирими противниками російського газового проєкту. Проте, затягуючи з остаточним рішенням, нова демократична адміністрація ризикує зіпсувати відносини зі східноєвропейськими союзниками.