Дата публікації Бунтарка, за якою шлейф скандалів: чого ми не знали про Лесю Українку
Опубліковано 01.03.21 00:01
Дата оновлення Бунтарка, за якою шлейф скандалів: чого ми не знали про Лесю Українку
Оновлено 31.05.25 15:34
Переглядів статті Бунтарка, за якою шлейф скандалів: чого ми не знали про Лесю Українку 1

Бунтарка, за якою шлейф скандалів: чого ми не знали про Лесю Українку

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

25 лютого виповнилося 150 років від дня народження легендарної української поетеси і громадської діячки Лесі Українки. А ми все ще дізнаємося про неї факти, яких раніше і не чули. За нею - цілий шлейф скандалів. Вона – не слабосила дівчина і друг пролетарів, як нав'язувала радянська цензура, а бунтарка, яка російське підданство називала "національним нещастям". У царській імперії вона навіть побувала за ґратами. І межі дозволеного переступала не тільки в літературі.

Про європейську інтелектуалку, вічно молоду і навіть нині модерну Лесю Українку - в сюжеті 28 лютого ТСН.Тижня.

Вона у 4 роки читала, у 5 – талановито грала на фортепіано, а в 9 написала свій перший вірш. Знала понад 10 мов, які вчила cама вдома.

Її стосунки з матір'ю Оленою Пчілкою коливались від повного ігнорування до подруг-нерозлийвода. Бо мати сама зірка - тогочасна бізнес-вумен, світська левиця, інтелектуалка. Багато писала, видавала журнал, очолювала феміністський рух.

Дмитро Донцов пише і каже про неї - "Мати українського націоналізму". І від усіх своїх шістьох дітей вона вимагала того ж і навіть більшого. Старших своїх дітей Лесю і Михайла бунтарка не пускала до російських шкіл. І зважилася на педагогічний експеримент, взявшись за їхню освіту сама.

У 10 років у Лесі виявили туберкульоз кісток. Але хвороба доньки ніколи не була причиною для попуску від матері. Сама Леся буквально ненавиділа, коли її називали хворою. Жила і творила, ніби ігноруючи діагноз.

Надзвичайно працездатна вона напише стільки, що зараз це вміщається у 14 томів творів. Їх боятимуться в Росії. Публікуватимуть Лесю Українку тільки за межами імперії - на Буковині та Галичині. Спонсорував роботу доньки тато Петро Косач.

Родина Лесі належала до аристократів і мала розгалужені зв'язки з інтелектуальною елітою Європи. Європейськими були і їхні смаки та погляди. Навіть на моду. Олена Пчілка була колекціонеркою українського вбрання. І однією з перших почала поєднувати вишиванки із європейським стилем.

А Леся у час, коли жінки перетискали свою талію сукнями і тугими корсетками, одягала спідниці і вільні сорочки. Жінка - не тінь, вважала Леся. І з чоловіками завжди поводилась на рівних.

Гостюючи у свого дядька Михайла Драгоманова у Софії, вона разом з кузиною пішла без супроводу чоловіків у театр. На той час для Болгарії це було немислимо і спровокувало великий скандал.

До речі, її особисте життя із чоловіками теж було причиною суспільних скандалів. Закоханість у Нестора Гамбарашвілі. Вона навчала його французької і любові до України, він її - грузинської і любові до Грузії. Було ще нерозділене кохання до політичного активіста Сергія Мержинського і її переїзд до Мінська попри заборону родини.

А чого вартий виклик із коханням до Климента Квітки. Йому - 18, їй - 27. Небачена тоді різниця у віці і цивільний шлюб. Попри вимоги мати обвінчатись у церкві. Аби чоловіка не цькували, Леся за кілька років таки погодилась взяти шлюб. Вони обвінчалися без оголошень, додому повернулися трамваєм. А згодом переїхали до Грузії, відмовившись від помічі батьків, але ті все одно допомагали.

Недуга Лесі врешті взяла гору. Але навіть прикута до ліжка, без грошей і можливості лікування вона писала. Вона ламала стереотипи і творила свій дивовижний і бунтарський, міфічний і, виявилось, реальний український світ.

Її життя обірвалось у 42 роки. Поруч були чоловік і сестра, і мати теж була.

І навіть її останній шлях не був звичайним. Труну на плечах несли шестеро жінок.

Її боротьба теж не скінчилася зі смертю. Радянська влада усіляко цензурувала її біографію і твори. А до матері, що пережила доньку, чекісти приходили з ордером на арешт. Прикуту до ліжка хвору 80-річну жінку просто не захотіли нести. Утім, чоловік таки пройшов через ГУЛАГ. Наймолодша сестра Ізидора Косач рубала ліс у трудовому таборі. Ще одна сестра Лесі Ольга вивезла сімейний архів за кордон. І лиш це допомогло не втратити її справжню історію.

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.