Дата публікації Черкаські ресторатори розповіли, скільки втратять під час локдауну
Опубліковано 04.01.21 11:00
Дата оновлення Черкаські ресторатори розповіли, скільки втратять під час локдауну
Оновлено 31.05.25 15:29
Переглядів статті Черкаські ресторатори розповіли, скільки втратять під час локдауну 6

Черкаські ресторатори розповіли, скільки втратять під час локдауну

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Черкаські ресторатори зачинятимуть заклади на січневий локдаун, попри великі збитки.

Нагадаємо, Кабінет міністрів ухвалив постанову про локдаун, який триватиме з 8 до 25 січня 2021 року. Постанова передбачає низку обмежень, серед яких і заборона роботи закладів харчування – ресторанів, кафе, кав’ярень за винятком замовлень на виніс і доставки. Заклади відкриватимуться о 7:00 й працюватимуть до 23:00.

"18000" поспілкувався з власниками черкаських закладів харчування та дізнався їхню думку щодо обмежень на час локдауну.

Як розповів у коментарі виданню власник "Faro del porto", "Престо", "Yoshi" та "Cherkassy Bierstube" Роман Діскант, порушувати поставу Кабміну в його закладах не будуть. Працюватиме та кількість осіб, якої буде достатньо для виконання замовлень.

Ресторатор додає, що доставка замовлень – це лише 10% від загального товарообігу. Ця частка коштів не покриває збитки зарплатні, оренди приміщення. За період епідемії вимушено звільняли персонал. Нині чотири працівники отримали допомогу від держави.

– Дехто вже встиг отримати компенсацію, але не всі можуть це зробити – надто специфічні вимоги державної програми. Чотири особи отримали по 8 тисяч гривень, звичайно, це одноразова акція. Порівнюючи з фондом заробітної плати ресторану в 200 тисяч гривень, це мало. В цьому році в нас були тільки збитки, – розповів Роман Діскант.

Порівняно з минулим роком, доставка їжі стала популярнішою. Діскант пояснює, що до ресторанів люди ходять спілкуватися, їсти ж звикли вдома. Але пандемія скорегувала звички, тож тепер люди більше замовляють додому.

Ще один ресторатор, власник "КІМ ВАR" і "Pizza Buro" Микола Калашник також не уникатиме закону. Він сприймає локдаун як належне. Підприємець прогнозує, що його заклади втратять від 200 до 300 тисяч гривень за період локдауну.

– Ці кошти – це боргові зобов’язання перед постачальниками. Якщо під час попереднього локдауну була постанова, яка дозволяла відтермінувати платіж, цього разу такого розпорядження немає. Хто вчасно не сплатить комунальні платежі – буде відключений, – каже Микола Калашник.

Підприємець додає, що під час цього локдауну буде важко як економічно, так і технічно, оскільки робота на доставку – це далеко не ті показники, які дозволяють працювати закладам. Попри це, власник не звільнив жодного працівника протягом карантину.

– Ми не звільняли, а, навпаки, набирали персонал. Це наша принципова позиція. Наш капітал – це команда. Над цим потрібно працювати й це потрібно зберегти, – говорить Калашник.

Щодо коштів, то близько десяти працівників "КІМ BAR" та "Pizza Buro" отримали допомогу від держави в розмірі 8 тисяч грн. Микола Калашник пояснив, чому тільки частину персоналу забезпечили допомогою. За його словами, існують певні умови, встановлені державою, під які не всі працівники потрапляють.

У кав’ярень "Шо там?" не передбачена послуга доставки. Тут можна взяти їжу в закладі або зі собою. Однак, за словами власника мережі кав’ярень Івана Іскімжі, ця послуга становить близько 33% від загального заробітку. Іван підтверджує, що цього достатньо, аби сплатити комуналку, але мало для того, щоб розвиватися.

– На жаль, у той час, коли ми маємо шукати інструменти, які б нас розвивали, ми шукаємо те, що допоможе нам вижити. Під час локдауну ми матимемо одну третю фінансових доходів – це лише на такі собі зарплати й оренду, – говорить власник "Шо там?".

У розмові Іван розповів, що не звільняв працівників за карантин. І на час локдауну працюватимуть усі й отримуватимуть зарплати.

Допомога держави була доречною, однак ресторатори розраховували на дещо більшу суму.

– Так, держава дала 8 тисяч, і я їх отримав. Але я плачу оренду й хотів би розраховувати хоча б на 50% від її вартості. Тепер орендар має нагоду вимагати повну суму, аргументуючи, що в мене є кошти. Така ситуація відома багатьом у нашій сфері, – пояснює Іван Іскімжі.

Він стверджує, що, звичайно, є й позитивна сторона. Держава передбачила максимально елементарну систему для підприємців на отримання допомоги в два кліки. Нюанси можуть бути з тими працівниками, які працюють менше вказаного в умовах терміну або ж за яких не сплачують податки.

Іван Іскімжі переконаний, якщо існує конкурентний продукт, є затишне приміщення, то будуть і відвідувачі й, відповідно, кошти. Суспільство адаптувалося до карантину, масок, дезінфекцій і водночас не відмовлялося від смачної, екзотичної, естетичної їжі або ароматної кави.