Чому не помирає Путін та коли очікувати на перемогу України – інтерв’ю з Олексієм Арестовичем

Минуло майже три місяці від часу, коли позаштатний радник Офісу президента Олексій Арестович пішов у відставку. Українці до сих пір пам’ятають його заспокійливі промови на початку війни про ситуацію на фронті. До його думки продовжують дослухатися і в Україні, і за кордоном.Тож, сайт ТСН.ua поспілкувався з Олексієм Арестовичем, щоб дізнатися, чим він займається зараз, що думає про майбутнє Путіна, чи прогнозує затяжну війну з Росією і коли нам очікувати на перемогу.Олексію, нещодавно в соціальній мережі Ви написали пост, щодо виходу на трибуну Офісу президента в перший день війни, процитую: "Коли я зробив крок на неї 24 лютого, я точно знав, що буде через рік, і скільки людей плюне мені в спину". Чи були ті, хто плюнув Вам у спину?

Охочих поговорити або по пліткувати про мою персону достатньо багато. Особливо після випадку з Дніпром. (Можливо пригадаєте перший день війни? Що тоді відбувалося в Офісі президента?Я був радником з стратегічних комунікацій, а це справа дуже не проста. Люди мали розуміти, що робить центральна влада і що означає кожен її крок, або що означає, коли вона не робить певних кроків. Розуміння цього - заспокоює само собою. Ні, не лестощі, не солоденька брехня, а чіткі знання того, що реально відбувається. Суспільна думка під час таких подій стає дуже чутливою і люди чітко розуміють, коли їм брешуть. Так от, я не брехав жодного разу.В перший день війни була нарада за участю президента, на якій він сказав: ми не фільтруємо інформацію про війну – говоримо чисту правду. Що глибоко відповідає моїм особистим цінностям, тому я не збрехав жодного разу за весь цей час. Щодо перелому у ході війни, то я дійсно так думаю, що ми переможемо і тим паче, що ми перемагаємо ворога, тому казав це від себе. А моя певна зневага до противника була тому, що я воював з ними 2,5 роки і знаю, хто вони такі, і я їх ніколи не боявся – вони ідіоти. Так, їх багато – це потужні ідіоти, але лише ідіоти...Тому я нікого насправді не заспокоював, а казав про все так, як воно є. Повторюся, людей заспокоює не солодка брехня, не викривлена інформація, а щира правда. І люди мене розуміли, бо до них звертався представник влади. Я ж тоді був одним із представників влади, одним з її обличь. І відчував відповідальність, коли спілкувався і з народом, і з представниками міжнародних ЗМІ.Якраз в цей час з’явився сигнал повітряної тривоги та відбій з Вашим заспокійливим голосом. У Вас він теж стоїть на телефоні?Вже і не пригадаю, як це було… Були ці божевільні перші дні та тижні. Мене хтось з офіційних осіб зупинив і попросив надиктувати текст. Я це зробив автоматично, навіть не уточнював, для чого це потрібно, хоча тематика мені була зрозуміла. Потрібно, значить, потрібно. Надиктував і побіг далі у своїх численних справах. Може навіть подумав, що це якийсь жарт… А потім я з’ясував, що це для відбою повітряної тривоги. Насправді, я не знав, що це буде звучати на загальнонаціональному рівні. Ми були тоді дуже втомленими, спали по дві години на добу, тому я не приділяв уваги таким деталям - вийшло все експромтом.Зараз у мене на телефоні сигналу повітряної тривоги немає, і тим більше з моїм голосом, мені достатньо офіційних повідомлень з інших джерел."Звертався до людей, думаючи, що це вже в останній раз"Що у Вас відбувалося в середині, коли ви говорили "заспокійливі слова"? Був страх, чи Ви вірили в те, що говорите на камеру?Так, я вірив і був впевнений в тому, що говорю. Хоча було декілька моментів, коли я думав, що мої послання вже для людей, які залишаться живими.Були важкі моменти, коли здавалося, що ситуація виходить за межі. Але я все одно розумів, що якщо ми навіть загинемо, то ті, хто залишаться жити, продовжать боротьбу та здобудуть перемогу. Тому, звертався до людей, думаючи, що це вже в останній раз.Особливо, коли очікувався ворожий десант на Офіс президента. Перший був на Гостомель, а другий очікувався в районі площі Слави та Національного музею історії України у Другій світовій війні.Була інформація, що ворог планує розгортати наступ на Урядовий квартал. Також була інформація про посилений удар крилатими ракетами по будівлі Офісу президента та інше.Але ми працювали. Було багато моментів, коли всім було важко, особливо під час штурму Києва. Ми чули, про можливе захоплення будівлі Офісу та диверсійні групи ворога, які діяли у місті. Але я ні на секунду не сумнівався у тому, що говорив. Я не знав, чи залишуся в живих, але я знав напевно, що ми переможемо попри нашу смерть."Нічого з приставкою "московський" в Києво-Печерській лаврі бути не може"Цікава Ваша думка щодо подій зараз навколо Києво-Печерської лаври. Як Ви вважаєте, московський патріархат покине її стіни?Одна з найбільших заслуг нашого президента у цій війні полягає в тому, що він наважився ухвалити рішення про повернення українського православ’я українському православ’ю. Зокрема, це стосується Києво-Печерської лаври.Моя позиція полягає в тому, що нічого з приставкою "московський" в Києво-Печерській лаврі бути не може, а також в Почаївській лаврі та у інших містах України. Це моя принципова позиція у цій темі.З іншого боку, ми бачимо, що питання складне, бо є мільйони вірян ПЦ МП. Також слід пам’ятати, що Онуфрій засудив вторгнення Росії в день початку війни. Він зробив це з самого ранку, коли ще було не зрозуміло, чи будуть росіяни в центрі Києва через дві години. Він наражав себе на реальну небезпеку. Бо йому довелось би відповідати за своє засудження російської агресії, але він це зробив. І це важливо. Також важливо те, що є багато священників цього патріархату, які засуджують дії Павла, колишнього намісника Києво-Печерської лаври, та активно допомагають розірвати економічні зв’язки з Москвою.Розумієте, це живі люди, наші співгромадяни, і в цьому питанні потрібно бути якомога делікатнішими. Зараз ми бачимо як працюють Національна поліція та СБУ. Вони діють і роблять це дуже обережно, на грані фолу, але чітко розділяють вірян і, наприклад, тих священників, які є відвертими колаборантами або прямо працюють на ворога по статті "зрада Батьківщини". Таких, на жаль, дуже багато, саме тих, хто тяжіє до московського патріархату.З одного боку – маємо небезпеку ідеологічного впливу. Сам факт цього впливу криється в слові "московський" та у канонічному підпорядкуванні РПЦ МП. А з іншого – ми маємо конкретні дії священників МП, які, на жаль, ведуть відверту співпрацю з ворогом або діють на його користь.Тому ми не можемо дозволити собі, коли йде війна, залишати московський вплив у будь-якому варіанті. Особливо в церковному, враховуючи, що він охоплює 6 мільйонів людей і те, що 78% українців вважають себе віруючими людьми.Цей фактор – номер один для України! Тому тут не можна допускати різних трактувань, і я вважаю, що це питання має бути вирішено делікатно та послідовно – нічого московського у нас немає бути. Але робити це потрібно так, щоб від цього не постраждали ні віряни, ні храми, ні достойні священники.Поки всі державні органи та президент в цьому питанні діють обережно і делікатно. Хоча я знаю, що дехто хотів би діяти значно жорсткіше та радикальніше.

"Перемога залежить від результатів контрнаступу"Українців цікавить Ваша думка, щодо закінчення війни, коли це можливо? Можете озвучити три ймовірні сценарії?Закінчення війни дуже важко зараз прогнозувати. Максимум, щось можна буде більш-менш впевнено казати, коли відбудеться наш контрнаступ і ми зрозуміємо його результати – чи вони будуть дуже позитивні, чи просто позитивні, чи не дуже позитивні.Це й визначить майбутній етап війни, в тому числі, як близько наша перемога та скільки часу для неї потрібно. Контрнаступ – це макродія, і навіть історична подія. Тому сказати зараз, коли нас чекає закінчення війни, дуже і дуже важко. Все залежить від результатів контрнаступу та його наслідків."На Путіна працює потужна кремлівська медицина"Чому Путін попри всі розмови про смертельні хвороби, карму, прогнози занепаду Росії, бунтів – досі тримається при владі? Чи всі ці заяви – також заспокійливе для народу?Путін поки тримається при владі. Бо, на жаль, світ так не працює, хоч скільки би в його адресу не летіло прокльонів від людей. Було б дуже просто: послав прокльон на людину - вона померла, і все. Але так не буває…На Путіна працює потужна кремлівська медицина, його підтримує доволі пристойна кількість росіян, на нього працює вся номенклатурна верхівка. Тому Путін живе – цинічний і дуже впевнений в собі негідник. А це, скажімо так, сприяє продовженню його життя.Але потрібно розуміти, що такі режими, вони лише на перший погляд виглядають дуже міцними, а потім за три дні зникають. Як свого часу за три дні зник Радянський союз після ГКЧП. Хоча усім здавалося, що СССР буде існувати ще як мінімум років 50. Так і тут. Можливо ми завтра прокинемося, а там у Москві вже звучить "Лебедине озеро", а генерали заявляють: "Оказался наш отец, не отцом, а сукой". Всім би дуже цього хотілося."Росія – не витримає затяжної війни"Чи допускається варіант, що Україна не зможе звільнити всі свої території, про що лунають заяви із Заходу. Що тоді – затяжна війна?Я гадаю, що Росія просто не витримає затяжної війни. У них все дуже погано з економікою, і ситуація з кожним днем погіршується. А насамперед у них дуже все погано з озброєнням та військовою технікою. А оскільки Китай їм відмовив у допомозі, то цю проблему їм самотужки не вирішити. Так, вони можуть ще мобілізувати 300 тисяч осіб, зробити це вже у третій раз, але їх просто не буде чим озброювати. Зараз вже десь 30-40% їх війська – це так звані стрілецькі полки, бригади, батальйони. Тобто люди озброєні лише стрілецькою зброєю, які роз’їжджають на автобусах або вантажівках, без військової техніки. Неможливо з таким військом вести стратегічну війну або наступ. Тобто, затяжну війну вони просто не витримають технічно. Тому, так чи інакше, ми примусимо їх покинути нашу територію."Мені пишуть: "Без вас не засинаємо"Чим Ви наразі займаєтеся після звільнення з посади позаштатного радника Офісу президента України?Фактично тим самим, що і раніше – інформуванням людей та контрпропагандою проти російських наративів. Це величезний шмат роботи. Як кажуть колеги, у мене це виходить.Як доказ – нещодавній сюжет на російському ОРТ у прайм-тайм. Вони цілих півтори години присвятили моїй персоні, незважаючи на те, що я вже екс-радник Офісу президента. Уявляєте, як потрібно було дістати їх? Півтори години розмовляли про мене. Тому, коли твої вороги підтверджують твою значущість – це найкраще свідчення, що ти працюєш не дарма.Тож, я роблю те ж саме, чим займався раніше – інформуванням, і якщо хочете – заспокоюванням населення, бо люди не стали менше цього потребувати. У мене тисячі приватних повідомлень, люди запитують: "чому так мало від вас новин та прямих ефірів?", деякі пишуть "без вас не засинаємо". Пишуть мені не лише домогосподарки, а й старші офіцери. Багато людей потребують підтримки – хтось звичного інформування, а дехто аналітики чи простого заспокоювання. Всього, що дають мої прямі ефіри або спілкування з глядачем."Все теж саме, тільки з приставкою "екс"Ви згадали про контрпропаганду. Що саме робите?Основний мій напрямок роботи – це пропаганда на Росію, в гарному розумінні цього слова. Я роз’яснюю їм прості речі на їхній мові, а дивляться мене велика кількість людей в різних куточках світу.Я продовжую давати багато інтерв’ю передовим іноземним ЗМІ з величезним охопленням аудиторії. Доступною мовою пояснюю, що реально відбувається в Україні, роз’яснюю ситуацію на фронті. Займаюся публічною дипломатією, представляю позицію України.Інший напрямок роботи - це боротьба з російськими наративами, які вони наполегливо просувають і у нас, і на Заході. Щоб ви не сумнівалися, вони їх постійно посилюють. Це теж величезний шмат роботи. Вона нібито-то здається не матеріальною, але тим не менше – це війна, це лінія фронту, інформаційного фронту. А в піраміді війни – інформаційна війна знаходиться на самому верху, тому що вона визначає – повірять нам чи ні, дадуть нам зброю чи ні. Завдяки моїй роботі, формується суспільна думка і на Заході, а вона впливає на дії політиків, які приймають рішення.Будемо відвертими, російські наративи коливають маятник суспільної думки закордоном. І цьому потрібно протидіяти. На Заході багато політиків, які не підтримують Путіна або навіть підтримують, але їм потрібно роз’яснювати, що російська пропаганда відверто бреше. Цим і займаюся активно. Скажу вам чесно, роботи, мабуть, навіть стало більше, після того, як я звільнився з Офісу президента. Зараз з’явилася можливість більше спілкуватися з журналістами. Тож, все теж саме, тільки з приставкою "екс".Читайте також:Російський "Солнцепек" і десант у районі Бахмута: в ЗСУ прокоментували дані від ISW"Злив" секретних даних про контрнаступ ЗСУ: Арестович пояснив мету РФАрестович попередив про "море крові" в лавах ЗСУ під час контрнаступу: яка причина