Нашу розгорнуту розповідь про кільцевий Навчально-тренувальний збір, присвячений «Дню Автомобіліста-2024», ми завершуємо традиційним альбомом із «закулісся».
Нехай НТЗ і не був офіційним змаганням – життя його паддока нічим не відрізнялося від звичайних кільцевих гонок, які проводять ось вже як майже півстоліття на Автодромі «Чайка».
А тим часом мало хто знає, що в останній момент проведення цього задовго запланованого традиційного автоспортивного святкування «Дня Автомобіліста-2024» мало не було зірвано. Реалії часу, в якому ось уже як три роки живе Україна далися взнаки і тут.
Буквально за пару днів до заповітної для багатьох автолюбителів та вболівальників дати чергова варварська атака країни-агресора мало не зірвала це необхідне в цей непростий час для українців свято. Цього разу пошкодження отримало саме чайкінське полотно, причому на траєкторії, на виході із «Глядачного повороту».
Благо, воно виявилося менш істотним і пілоти змогли скоригувати свою траєкторію проходження даного повороту. Щоправда, кілька разів деякі з них все ж таки намагаючись використати по максимуму асфальтове покриття, наближалися все ближче до вибоїни, буквально підстрибуючи на її виступі, що утворився в результаті вибуху.
…але, дух та волю українців, у тому числі й автоспортсменів, не зламати! І в заплановані терміни вперше за три роки з початку «великої війни» (хоча, хіба бувають маленькі?) багаторічну традицію було відроджено і «День Автомобіліста-2024» був відзначений черговою кільцевою гонкою, нехай вона й пройшла в режимі тренування.
З самого ранку цього незвично теплого для кінця жовтня і сонячного дня на Автодром «Чайка» потягнулися як самі учасники, так і вболівальники. Серед перших з них була команда Audi Центр Київ Південь. Цікаво, що її пілоти в особі Володимира Дрогомирецького та Вадима Конончука власноруч за кермом «каблучків» притягнули на лафетах свої спортивні автомобілі. Чим не наочний приклад приказки - любиш кататися, люби й саночки ...?)))
І вперше за три роки кільцевий паддок Автодрому «Чайка» почав оживати, дедалі більше наповнюючись тими самими учасниками, вболівальниками чи просто автолюбителями.
Головним шоустопером цього дня, принаймні з технічного погляду, став цей сучасний 3-літровий кільцевий BMW. Українські вболівальники побачили його вперше, оскільки цей баварець зазвичай виступає виключно на європейських трасах.
… а керував ним у рамках НТЗ ніхто інший, як Леонід Протасов. Саме цей ветеран українського автоспорту, незважаючи на свій вік, а незабаром він розміняє восьмий десяток (!), все ще виходить на старт, у тому числі й у Європі, продовжуючи представляти Україну на міжнародному рівні.
Цікаво, особливо на тлі Протасова, що майже половину з 22 учасників НТЗ склали новачки! Серед них можна відзначити цілий десант із західної України, який включав навіть одного поляка!
Насправді Бартломей Козьол уже багато років проживає на Волині і в автоспорті репрезентує не рідну країну, а саме Україну, виступаючи під її національною ліцензією. Проте, як нагадування про його коріння, «Рено Меган» Бартломея несе на своїх бортах знаки, схожі на ті, що прикрашають повітряні засоби польської ВПС.
«Схожі», бо в данину поваги до інтелектуальних прав, зарезервованих за польською армією, ці знаки мають дзеркальне відображення польської «шахівниці», відомої ще з 20-х років минулого століття.
Напарником Козьола є Дмитро Семенюк, чий 2-й «Гольф» теж вирізнявся – у цьому випадку незвичайним номерним знаком. Обидва пілоти, як і третій представник рівненської команди Денис Горковчук, раніше мали не такий великий автоспортивний досвід, і цей виїзд на «кільце» для всіх трьох став дебютним у цій дисципліні та… результативним!
Саме Дмитро на своєму скромному «фольксі» спочатку став третім серед «однокласників» у першому заїзді, а згодом і зовсім першим у другому. Тоді як Горковчук фінішував другим у другому. Нехай тому й допомогли сходи завсідників і лідерів, як й результати, котрі є цілком неофіційними. Це не скасовує отриманих від виступу емоцій…
Як і цивільні, спортивні автомобілі теж бувають змінюють своїх власників. Так хоча тепер на колоритній «Лада Пріора» їде пілот-початківець Андрій Ронкович, ця машина все ще несе на своїх панелях імена і навіть координати її попереднього власника і пілота – Сергія Росохи, який «у мирі» є нотаріусом.
Також цікаво і десь навіть парадоксально, що команду Audi Центр Київ Південь на трасі багато років представляють зовсім не чотири кільця, а Фієста і Каліна. І цього разу обидві «примудрилися» підвести своїх пілотів!
У реалії Володимир Дрогомирецький встиг до 2022 року випробувати Audi TT. Причому йдеться про машину власного будівництва – виключно силами українського автосалону. Тоді як Вадим Конончук не встиг до кінця підготувати свою ТТ-шку і він а ось уже три роки чекає на свою чергу.
Традиційне святкування «Дня Автомобіліста» на Автодромі «Чайка», особливо в останні роки, це не лише свято швидкості та супутні перегони. Ще, а десь навіть важливіше за них, це вшанування ветеранів автоспорту. Свого часу для них навіть проводилися окремі змагальні заїзди!
Нехай цього разу все було в рази скромніше, а самих ветеранів з кожним роком дедалі менше. Проте вболівальники могли помітити в паддоку таких без жодного перебільшення легенд ще радянського, а потім і українського автоспорту, як Олександр Медведченко та Олексій Варавін.
Також на «Чайку» приїхали Анатолій Родивілов та Юрій Бомбардеров, чиї імена були на слуху вболівальників багато років. Як і серед глядачів знову був, здається не старіючий і жодного разу не виглядаючий на свої 84, Віктор Поваров. (Перше фото в центрі).
Той самий, під керівництвом якого команда КРАЗ виступала на кільцевому сідельному тягачі власної розробки. До речі, тестувався гоночний трак саме тут, на «Чайці», а керував ним незмінно і винятково теж згаданий Медведченко.
І хоча цього разу заїздів для ветеранів не проводилося, Юрій Бомбардеров все ж таки «влучив момент» і «прохопив» по «Чайці» на своїй «класиці» в рамках ранкового тренування, яке відкривало день.
Причому йдеться не просто про ретельно відреставрований «ВАЗ», а саме повну спортивну підготовку. Більше того, разом із Поваровим Юрій досі виступають цією машиною в ралі 2-ї категорії, причому на європейському рівні, включаючи легендарне «Ралі Монте-Карло»!
Хто-хто, а Леонід Протасов на НТЗ виступав у ролі справжньої «людини-оркестру». Мало того, що він сам як пілот їхав своїм зарядженим «БМВ». Власне, саме Леонід виступав ще й у ролі організатора цього НТЗ. Плюс він був наставником Станіслава Іванюка.
Цікаво, що для Станіслава це, хай і не повноцінне змагання, стало абсолютним дебютом в автоспорті – його попередній досвід – виключно сім-рейсинг. А те, з якими емоціями та пристрастю ветеран намагався донести до свого протеже інформацію, не передати фотографіями…
... більше того, на ранковому тренуванні Леонід зайняв місце зовсім не за кермом свого "баварця", а праве "інструкторське" сидіння в "БМВ" Іванюка, буквально на трасі продовжуючи "навчальний процес".
Шкода, але прикладу Протасова останніми роками не слідує Володимир Апостолюк. У минулому один із найтитулованіших українських картингістів, а потім і один з головних фаворитів «великого кільця» та неодноразовий Чемпіон України, він остаточно сконцентрувався на ролі інструктора з контраварійного водіння (включаючи і на таких «електричках» від «Ніссан»), а також тренує пілотів-початківців.
І це справді шкода, адже не лише вік Володимира незрівнянний із роками Протасова. Саме «Апостол» став одним із тих небагатьох, хто міг скласти реальну конкуренцію на трасі тому ж Юнашеву, маючи на своєму боці не менше вболівальників, ніж сам «Юнга». На жаль, все це вже в минулому.
Так само як і не виступав, але все ж таки приїхав на Автодром «Чайка» ще один багаторазовий Чемпіон України з кільцевих перегонів, причому таким, що ставав одночасно у двох класах, Андрій Євтушенко. Але причина його передчасного «відходу на пенсію» з автоспорту очевидна навіть із цього фото.
Троє маленьких дітей потребують уваги тата. І це по-своєму заслуговує на повагу – адже відмовитися від пристрасті всього свого життя заради сім'ї та дітей – це теж по-своєму сміливий і чоловічий вчинок!
… а ось у Вадима Конончука двоє синів уже виросли, тож він може дозволити собі продовжувати кар'єру автогонщика, взявши велику перерву «на сім'ю» після картингу.
Тепер, після очевидної трирічної перерви, 4-разовий Чемпіон України з кільцевих перегонів, причому заробив усі свої титули поспіль, дуже хотів нарешті знову відчути адреналін справжньої гоночної траси. І, принаймні частково, цього «Дня Автомобіліста» у Вадима це вдалося.
А хтось із пілотів передає свій гоночний досвід буквально у спадок. Ім'я Віктора Холявка у 90-ті-початку 00-х знали багато українських вболівальників. Він не без успіху виступав спочатку на формулі, а потім пересів на кузов.
Тепер в автоспорті це прізвище репрезентує син Віктора – Руслан. І, судячи принаймні з НТЗ, спадкоємець вже починає перевершувати батька за швидкістю, принаймні, якщо судити суб'єктивно.
Найцікавіше, що, незважаючи на обмежений досвід Руслана Холявка в автоспорті, у рамках НТЗ саме він можна сказати єдиним у пелотоні виступав у ролі справжнього професійного пілота! Йдеться про те, що Руслан був єдиним, хто їхав не, як зазвичай для українського автоспорту, сам за себе, а представляв команду, а саме S-Drive.
Її засновник та беззмінний керівник Андрій Бондар (праворуч) довірив одну зі своїх «заряджених» «вісімок» саме цьому молодому пілоту. І це при тому, що в рамках НТЗ не велося жодного не те, що командного, навіть особистого заліку! Разом із Андрієм на фото його приятель Костянтин Денисов, який змінив на «великому кільці» два колеса на чотири.
Втішно було й те, що в рамках НТЗ вирішили «струсити старовиною» деякі з пілотів-кільцевиків, яких уболівальники не бачили на трасі по 10, а то й більше років! До них належав Георгій «Юра» Ільїн, а також Павло Таран, який явно змужнів.
Якщо перший у багатьох може асоціюватися з метеликом на його машині - рекламним логотипом друкарні, то Павла багато хто може пам'ятати ще зовсім молодиком, що кидав виклик багатьом метрам «кільця». Останні роки Таран також сконцентрувався на сім'ї та… кар'єрі тепер уже свого сина у картинзі. За іронією, заїзди НТЗ для обох пройшли як певна ремінісценція їх гоночних кар'єр.
Ільїн без особливих подій (якщо не брати до уваги розворот на мастилі «від Юнашева»), спокійно провів обидва заїзди в другій половині пелотону «ВАЗів». А от Павло після результативного першого заїзду, як і в юності, в другому опинився в епіцентрі спортивних баталій. На жаль, цього разу він став безневинною жертвою атаки з боку навіть не прямого суперника, втративши на цьому ще й впевнене лідерство у своєму класі!
Насправді добра половина пелотону була новачками для «кільця», а то й зовсім були абсолютними дебютантами автоспорту! Так, нехай і не повноцінною гонкою, цей НТЗ став першим у житті кільцевим досвідом для Олексія Бершова та Бартломея Козьола.
З а спиною Олексія, що буквально виріс у паддоку, але автокросовому, чимала кількість стартів у ралі, включаю призові місця і за підсумками року. За національністю Бартломей поляк, проте він уже багато років проживає і працює в Україні, як й представляє саме цю країну і в автоспорті.
Поки що Козьол тільки здобуває досвід. Але треба сказати, що безліч його розворотів у цей день (як мінімум шість) були викликані зовсім не відсутністю оного, а скоріше проблемами у гальмівній системі його «Рено Меган». Плюс не обійшлося без калюжі від Юнашева.
Будь ти досвідчений пілот і багаторазовий Чемпіон України з кільцевих перегонів як Сергій Юнашев, або Андрій Сапужак, який дебютував на «кільці» – всі зобов'язані бути присутніми на традиційному ранковому Бріфінгу. До речі, Андрія, за плечима якого успішна кар'єра пілота-трековика, з перемогами та призовими місцями за підсумками року, ми відзначили не просто.
Саме він разом зі своїм батьком багато років, починаючи з 90-х і аж до 10-х, виконував роль хронометриста на кільці. Тепер же Андрій став першим представником міста Лева (у реалії названої так зовсім не на честь тварини, а сина Короля Русі Данила Галицького – засновника Львова) на «кільці» за понад два десятиліття!
Ну а проводила Бріфінг та сама «людина-оркестр» – Леонід Протасов. Нагадаємо, що його головним «титулом» та водночас обов'язком в українському автоспорті, як і раніше, є Голова Кільцевого Комітету ФАУ.
Бріфінг Протасов найчастіше веде не менш емоційно, ніж передає знання молодому поколінню. Але це і не дивно. Адже якщо добра половина учасників НТЗ були дебютантами чи новачками, цього дня Протасов, по суті, був ніким іншим, як наставником для всіх них.
Природно, ще до брифінгу для учасників, аналогічний проводиться і для маршалів. Цього разу, з урахуванням святкової обстановки він навіть вінчався фото «на згадку»! Щоправда, судячи із заїздів, як самими пілотам, так і маршалам, ще потрібні брифінги та брифінги – одні боролися на трасі під «жовтими», інші не помічали цього.
І, що зовсім недобре, судячи з побаченого та спілкування, – перші не знали, що означає червоно-жовтий прапор, інші не знали, коли його слід показувати. Якби це були реальні змагання – всі ці факти були б просто неприпустимі! Але, на те він і був НТЗ, щоб отримувати та закріплювати знання. Головне, щоб усі «роботи над помилками» реально проводилися згодом.
Ну а доки учасники готувалися до заїздів, їхні «обладунки» звично терпляче чекали на виконання своєї ролі. Цікаво, що деякі українські пілоти почали наносити свої імена на шоломи – тенденція, якої раніше не було...
… і не важливо, що це був всього НТЗ – без відповідного обмундирування, і не тільки комбінезону та шолома, а також рукавичок та вогнетривкої «балаклави» строгі «судді випуску» не допустили б на трасу нікого.\
Не обійшлося в чайкінському паддоку і без звичного авто-або навколо-спортивного гумору. Як той же «Лексус» когось із суддівства, який, схоже, хоче змінити своє японське коріння на німецьке громадянство?)))
Це вже не кажучи про набір кричачих і оригінальних наклейок, що по-своєму «а ля наскар», включаючи … MILF Crew?!))))) Але судячи з усього, йдеться про іншу абревіатуру, де «М» означає Маями… чи ні ?))))
Але цього разу в кільцевому піддоку було відзначено і гумор «у дусі часу». І це теж правильно, оскільки навіть у найскладніші часи, чи то для окремої людини, чи для всієї нації, саме гумор допомагає залишатися «на плаву» й «в собі».
Так, для більшості «День Автомобіліста» та супутні йому чи то гонки, чи НТЗ – це свято. Але для механіків він завжди залишається роботою.
Хоча хтось сказав, що тільки для механіків?! Багато українських кільцевиків, як і раніше, власноруч працюють над своїми автомобілями. В даному випадку це два новачки «кільця» – Денис Горковчук та Олексій Бершов.
Якщо перший буквально з головою пішов у роботу, то другий в даний момент зайнятий кріпленням датчика-транспондера електронної системи хронометражу.
Деякі пілоти встигали допомагати механікам готувати не лише свої машини. Причому в цьому випадку йдеться ні багато ні мало про два багаторазові Чемпіони України з кільцевих перегонів Сергія Юнашева та Вадима Конончука!
Перший вже звично допомагає обслуговувати «вісімку» Лесі Цимбалюк, одночасно будучи і наставником для цієї пілотеси-початківця. Вадим також передає свої знання одразу парі молодих пілотів й так само допомагає їм та з технікою. В даному випадку Віталія Телятникова, який теж має зовсім невеликий автоспортивний досвід.
Це і є той датчик-транспондер електронної системи хронометражу, яка додала чимало головного болю всім, особливо суддівству в цей день. Добра половина машин так і не була «захоплена» системою під час тренування, що імітувала кваліфікацію, що призвело до стартового поля «від руки».
Та й потім, щоб визначити "стартівку" другого заїзду, фініш першого виводився колегіально, відштовхуючись від записів вашого покірного слуги та відео моменту перетину пілотами під фінішний прапор.
А ось це абсолютно нова і оригінальна процедура, яка напевно стане традицією. Перед першим заїздом, який імітував гонку, маршали вітали учасників новим патріотичним салютом, для чого використовували два найбільш прапори, що застосовуються в автоспорті.
Саме ті дві покришки, які багато в чому визначили результат першого заїзду. Не «розмотайся» і не перебий проводку стандартна «гума» на «Калині» Вадима Конончука, він напевно втрутився б у суперечку за право бути «кращим серед інших».
І саме спортивний «слік» «Фабії» Олексія Бершова поставив остаточну крапку в суперечці за цей нехай і негласний, але титул цього НТЗ! Зрадницьки спустивши, причому буквально за два повороти до фінішу всього заїзду (!), «гума» повернула лідерство Руслану Холявку.
Мало того, що після вибуху мотора «вісімки» Сергія Юнашева залишився мастильний слід у другому повороті. Так одразу після фінішу той самий Денисов вирішив «по-наскарівськи» доштовхати машину «Юнги» своїм переднім бампером у його задній. Їм це вдалося. Але як результат - розлите мастило тепер уже по добрій половині траси!
Однак час, витрачений маршалами на подальше усунення цих «мокрих справ», що зажадав цементу та чимало роботи мітлами, означав і додатковий час для ремонту учасникам між заїздами. Адже спочатку перерва між ними була запланована зовсім мізерною.
Тож у того ж Конончука вистачило часу, щоб відновити перебиту покришкою проводку і його «Калина», нехай і з останнього ряду, але була готова до нового старту. Поруч із Вадимом стояв і його підопічний Андрія Ронкович.
Його «Пріора» між заїздами також потребувала ремонту – у цьому випадку задньої правої колісної арки, що отримала важкий удар у першому заїзді від Сергія Муляра. Це в результаті призвело до сходу і, що цікаво, теж з вини покришки, але в даному випадку протертою до дірки цією увігнутою аркою.
Після другого заїзду тепер уже й «Калина» Конончука несла на собі сліди від невдалої атаки з боку Муляра. У цьому випадку удар прийшовся в задній бампер, причому практично зі 100%-м перекриттям!
Сумарно за два заїзди Сергій узяв участь у чотирьох випадках контактної боротьби. Більше того, три з них, включаючи Телятникова на першому колі другого заїзду, призвели до аварійних ситуацій із розворотами суперників. І лише одна з них, і то завдяки досвіду Конончука, не призвела до «тотала» його «Калини»...
Що характерно, після фінішу Муляр так не перед ким із своїх суперників і не вибачився. І лише після чималого скандалу за Сергія це зробив його наставник Андрій Бондар.
За іронією, і до Коночука після другого заїзду теж була «претензія», а його «Калина» несла красномовне пошкодження переднього бампера. У даному випадку йшлося про зовсім ненавмисний контакт у момент старту з «Рено Меган» Горковчука.
На відміну від дебютанта «кільця», не встиг він з'їхати з траси, Вадим одразу ж вибачився перед рівнянином. Благо і пошкодження «француза» виявилися навіть значно меншими, ніж на машині самого «агресора».
***
Хочеться закінчити саме у цьому контексті. Незважаючи на деякі емоції та не найкрасивіші моменти вже після заїздів, можна відзначити, що для «кільця» контактна боротьба є його невід'ємною частиною. Десь більше, а десь менше. Але багато в чому, саме вона і приваблює тисячі та тисячі вболівальників чи то на трибуни, чи то до екранів телевізорів.
А в тому ж «НАСКАРі» вона взагалі узаконена і там навіть офіційно є термін «самополіції». Це коли пілотам суддівство цілком офіційно дозволяє пілотам буквально мститися своїм кривдникам прямо на трасі! Звичайно там залишаються деякі табу.
Наприклад, не бити в правий задній кут, тим самим відправляючи в стіну машину. (Йдеться про овали, де всі повертають ліворуч) Або навмисні контакти під тими ж «жовтими», на піт-лейні або в паддоку. За таке й у «НАСКАР» йдуть негайні багатотисячні штрафи та дискваліфікації.
Однак не можна не сказати, що, будучи повністю приватною гоночною серією, НАСКАР не має жодного відношення до FIA, жодним чином не підкоряючись Міжнародному спортивному кодексу. Українське «кільце» проходить під егідою FIA і тут, як і в Європі, про жодну «помсту на трасі» не може йтися.
Але в даному випадку всі ті контакти, що сталися на трасі, не мали ніякого злого наміру і були виключно помилками, причому не лише з боку дебютанта! Але на те він був НТЗ, а не офіційні змагання. Щоб вчитися, навіть правильно обганяти. Тепер важливо, щоб ця сама «робота над помилками» була проведена і перейшла в дієві результати. Як то кажуть – поживемо побачимо.
Найголовніше, щоб ці темні часи для нашої країни нарешті закінчилися. Ну, а поки що, хай і не в статусі Чемпіонату України, що було б несправедливо, але, можливо, й автоспортивні змагання отримають своє право на існування. Адже проведення змагань було офіційно дозволено в Україні на державному рівні ще з 2022 року. І вони, включаючи також мотоциклетне «кільце», дарують нехай і невеликі, але світлі моменти в цей темний час.
Більше того, будь-які змагання нагадують собою про ту саму свободу, за яку Україна бореться ось уже не три, а понад 10 років! Сподіватимемося, що вже «День Автомобіліста-2025» буде відзначений не НТЗ, а повноцінними кільцевими гонками на Автодромі «Чайка», які пройдуть під абсолютно мирним небом!... Все буде Україна!...
В'ячеслав Щербина спеціально для учасників та їхніх уболівальників
Фото автора