Україна стикається з демографічною кризою, спричиненою війною, еміграцією та низькою народжуваністю. Повномасштабна агресія Росії забрала життя десятків тисяч цивільних і військових, а ще близько 5 мільйонів українців були змушені шукати прихисток за кордоном. Ще стільки ж мешкають на тимчасово окупованих територіях.Про це пише The Washington Post. Міністр юстиції повідомив, що наразі кількість смертей в Україні майже втричі перевищує народжуваність. Це створює серйозні виклики для майбутнього країни, оскільки зменшення населення може вплинути на економіку, політичну стабільність і навіть обороноздатність держави.За словами народного депутата Миколи Княжицького, подолання демографічної кризи має таке ж стратегічне значення, як перемога у війні, встановлення справедливого миру, інтеграція до ЄС і НАТО та повоєнне відновлення.За офіційними оцінками, на початок 2024 року загальна чисельність населення України, включно з окупованими територіями, становила менше 36 мільйонів осіб, що значно менше від приблизно 41 мільйона на момент початку війни. Водночас демографічні прогнози свідчать про ще більш суттєве скорочення: до середини століття чисельність населення може впасти до 25 мільйонів, а до 2100 року – до 15 мільйонів.
Щоб змінити цю тенденцію, уряд запровадив низку ініціатив. Для українців, які перебувають за кордоном, працюють інтеграційні центри, які інформують про можливості повернення та працевлаштування. Крім того, військові та їхні родини отримали доступ до безкоштовного лікування безпліддя."Наша мета – повернути сім’ї, повернути дітей, а також мотивувати українців народжувати більше, щоб Україна могла процвітати у мирному майбутньому", – зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у телеефірі. За його словами, у кожній українській родині має бути не менше трьох дітей.Демографічний спад характерний для багатьох розвинених країн, особливо у Східній Європі. Однак в Україні ця проблема загострилася ще до війни – через низьку народжуваність, високу смертність та еміграцію. Особливо це позначилося на кількості молодих чоловіків у віці 20-30 років, які сьогодні є відносно малочисельною групою.Влада сподівається, що після завершення війни багато українців повернуться, адже серед них переважають молоді, освічені фахівці та жінки дітородного віку. Проте не всі розглядають таку можливість.37-річна Дана Павличко, яка разом із чоловіком та трьома дітьми мешкає в Німеччині, не планує повернення. "Ми не збираємося виривати дітей із німецької шкільної системи та змінювати їхнє життя", – пояснює вона.На її думку, навіть серед українців за кордоном, які хочуть повернутися, багато хто сумнівається, чи буде це можливо. "Головні питання – чи буде робота, школи для дітей, якість охорони здоров’я та політична стабільність після війни", – додає вона.
Опитування, проведене Центром економічної стратегії у Києві, показало, що менш ніж половина українських біженців планують повернутися додому.Український уряд намагається змінити такі настрої або хоча б зберегти зв’язок із діаспорою, щоб наступні покоління залишалися пов’язаними з батьківщиною. У жовтні парламент створив окреме міністерство, яке опікується демографічною ситуацією та відносинами з українцями за кордоном.Цього року влада ініціювала створення Центрів єдності в країнах, де мешкає значна кількість біженців. Вони допомагатимуть українцям інтегруватися у нові громади, надаючи мовні курси та юридичні консультації, а також сприятимуть поверненню тих, хто цього хоче, допомагаючи з працевлаштуванням та пошуком житла."Якщо говорити про українців, які виїхали після повномасштабного вторгнення, то, звісно, ми хотіли б повернути 100% із них. Але це неможливо", – зазначає заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак. "Наша мета – повернути якомога більше".За її словами, на українському ринку праці існує "величезний дефіцит", але багато людей просто не знають про доступні вакансії. "Наше завдання – зробити так, щоб українці, які потребують роботи, мали інформацію про можливості як в Україні, так і за кордоном", – підсумувала вона.За даними ООН, рівень народжуваності в Україні вже опустився нижче 1,0 дитини на жінку — значно нижче необхідного для природного відтворення населення. Війна лише погіршила ситуацію, адже багато жінок репродуктивного віку виїхали за кордон, а чоловіки загинули, воюють або отримали поранення.
"Частина людей, які могли б створити сім’ю, просто зникла, — каже Віталій Радько, фахівець із репродукції у київській клініці "Мати та дитя". — А ті, хто залишився, часто перебувають у стресі, економічній нестабільності чи просто не можуть дозволити собі дитину".Щоб підтримати військових, найбільші клініки репродуктивної медицини в Україні почали надавати їм значні знижки або навіть безкоштовні послуги, включаючи заморожування сперми. Це дає шанс завести дітей навіть у разі поранення чи загибелі.Минулого року парламент ухвалив закон про державну підтримку таких процедур, що дозволяє військовим зберігати свій біоматеріал протягом трьох років після смерті. Щомісяця близько 200 українських військових звертаються до клініки "Мати та дитя", а загалом такою послугою вже скористалися близько 3000 осіб.