Єгерська бригада поблизу Вугледара чекає на арту від союзників і суху погоду, щоб показати ворогу зовсім іншу війну

Настання теплої та сухої погоди, а ще масована допомога союзників в артсистемах і особливо боєприпасах - це ті дві речі, які чи не найбільше очікують бійці на південному-східному театрі бойових дій. Як тільки перше й друге зійдуться в часі і в конкретному місці - окупанти відчують це миттєво і їм дуже не сподобається, кажуть воїни 68-ї єгерської бригади, йдеться в ТСН. Богоявленка - невеличке і колись затишне селище поблизу Вугледара - статус “прифронтового” має вже понад рік і за цей час зовнішній вигляд населеного пункту суттєво змінився. На кожній вулиці розбиті, спалені й посічені осколками хати, які роками причепурювали їхні власники. Війна не дає про себе тут забути - коли гучніше, коли тихіше, але щодня. “Було півтори тисячі, залишилось 240 людей, ми всі об’єднались, стараємось одне одному допомагати", - кажуть місцеві. Місцеві організували “Пункт незламності” з їжею, ліками і засобами гігієни. Також створили дві ремонтні бригади, які в прифронтовому селі забезпечують справжню розкіш. “Світло є, вода є, пока, буває таке, що немає, але хлопці швидко справляють, дякувати їм, нашим місцевим хлопцям”, - кажуть селяни.

Останнім часом масових кількагодинних артилерійських обстрілів окупанти не практикують. Та якось по церковному подвір’ю ворог застосував щось надважке. Для російських “поборників православ’я” церкви - теж ціль, по всій будівлі десятки, якщо не сотні отворів від осколків.Іншого разу чи то ракетою чи то авіабомбою ворог таки влучив в іншу будівлю. Від вибуху її склало аж до підвалу. “Це якась бетонобійна, я не розумію в тому, ну вони ж уміють придумувати щось для смерті, щоб знищувати людей, там в них вистачає фантазії, я не знаю”, - кажуть бійці. Досі вистачає в росіян і самого заліза, для вбивства українців. Та хлопці з 68 бригади, які боронять рубежі поблизу Богоявленки, щоднини утилізують і саме залізо і його операторів. А от підбити ворожі дрони, яких у росіян теж вистачає, напрочуд важко, каже боєць Олексій, який днями повернувся з госпіталю після поранення. “Дрон скинув бомбочку і отримав поранення осколочне, одне в ногу, одне в живіт. Їх чутно, видно, але від нього важко заховатись десь”, - каже він. Фактично єдина суттєва перевага ворога на цій ділянці, яка досі стримує наших хлопців - кількість артснарядів. “В них стільки арти, ви би бачили наші позиції, там мільйони воронок на гектар, в них тих снарядів, як у дурного насіння, вони просто тупо закидають і якщо нам допоможуть в арті - вони будуть бігти, самі по собі вони сцикуни, плюс немає мотивації, вони не знають чого тут стоять”, - переконують воїни. Нехай-но іноземна арта підʼїде, та ще й грунт підсохне і ось тоді наші армійці обіцяють росіянам зовсім іншу війну.Читайте також:"Кошеня досі не можу знайти": мешканка Києва розповіла, як від нічних вибухів хитало будинок Протезування дітей в Україні: до якісних матеріалів додають "бонуси" із знаменитих гостей і вітань від президентаГра задля виживання: спеціалізовані класи з'являться по всій Україні