Ердоган їде до Путіна в Сочі: головна мета - повернути Росію до зернової угоди

Протягом трьох годин ворог атакував Ізмаїльський та Кілійський райони, а також Приморське. Наші сили ППО збили 17 дронів. У кількох населених пунктах Ізмаїльського району пошкоджені складські та виробничі приміщення, с/г техніка й устаткування промислових підприємств. У ніч проти неділі, 3 вересня, ударними БПЛА Росія атакувала порт Рені. Вибухи було чути навіть у румунському місті Галац. Проте в ніч проти понеділка, 4 вересня, румунам, які живуть поблизу, було чутно не лише звуки вибухів. "За інформацією Держприкордонслужби України, сьогодні вночі під час масованої атаки Росії в районі Ізмаїльського порту російські "шахеди" впали та здетонували на території Румунії. Це є черговим підтвердженням того, що російський ракетний терор становить величезну загрозу не лише безпеці України, але і безпеці сусідніх країн, зокрема держав-членів НАТО. Закликаємо партнерів прискорити забезпечення України додатковими сучасними системами ПРО та ППО, а також бойовою авіацією, які посилять захист інфраструктури України, а також суміжних держав", - написав у Facebook речник українського МЗС Олег Ніколенко. Міноборони Румунії різко заперечило, що "шахеди" вибухнули на її території. Проте це вже не перший випадок, коли російські ракети та дрони "залітають" на територію країн-членів НАТО. Наразі з Румунією це сталося вдруге. Вперше, за версією Києва, російська ракета перетнула повітряний простір Румунії в лютому цього року, хоч Бухарест це й заперечив. До того ж, падіння й детонація російських "шахедів" у Румунії відбулася в день, коли президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган виїжджає до Путіна в Сочі на переговори. Це вже можна сказати класична поведінка Кремля з підвищення ставок. Можемо лише пригадати, як наступного дня після підписання зернової угоди в липні 2022 року, Росія обстріляла ракетами одеський порт. Проте рівно за рік, у липні 2023 року, Путін просто підставив Ердогана, коли Росія в односторонньому порядку вийшла із зернової угоди. Саме про її відновлення Ердоган і говоритиме з Путіним - це стане центральною темою їхньої зустрічі. Публічно Москва заявляє, що не проти повернутися до зернової угоди, якщо будуть виконані її "хотєлкі": підключити "Россєльхозбанк" до Swift; розблокувати заморожені активи російських компаній із виробництва добрив в Європі; зняти обмеження на страхування й доступ до портів для російських суден і вантажів; розблокувати до Росії експорт с/г техніки, запчастин, комплектуючих і сервісних послуг.Разом із цим минулого тижня на спільній пресконференції з Лавровим у Москві міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що ООН підготувала новий пакет пропозицій за участю Туреччини щодо відновлення зернової угоди. Й за деякими витоками в пресі, Заходу пропонувалося піти на поступки Росії й скасувати деякі санкції. Проте згодом цю інформацію спростували. Також німецький таблоїд Bild писав, що Росія мала секретні перемовини з ООН і Туреччиною щодо укладення нової зернової угоди в обхід України. За задумкою Росії, 1 млн тонн зерна (не факт, що не краденого українського - ред.) мали б відправляти до Туреччини, переробляти там на гроші Катару, а потім надсилати до найменш розвинених країн. Проте за рік роботи Чорноморської ініціативи з України було експортовано понад 33 млн тонн зерна. Тому в цих пропозиціях Москви явно прослідковується спроба спровокувати ще більшу кризу й голод в країнах Глобального Півдня. Чого ж тоді очікувати від зустрічі Ердогана та Путіна в Сочі? По-перше, майже два місяці Кремль взагалі не підтверджував сам факт цієї зустрічі, в той час як в Анкарі заявляли, що це Туреччина чекає на візит Путіна до себе.

По-друге, Реджеп Таїп Ердоган вочевидь хоче зрозуміти можливу межу компромісу з боку всіх сторін щодо поновлення дії зернової угоди. По-третє, ми навіть можемо побачити подальше підвищення ставок, як із боку Москви, так й Анкари. Адже в липні Путін та Ердоган вже обмінялися "люб’язностями": Росія вийшла із зернової угоди, а Туреччина відпустила до України командирів оборони "Азовсталі". За словами старшої аналітикині Центру досліджень сучасної Туреччини й Atlantic Council Євгенії Габер, Туреччині важливо бути не другом Росії, а глобальним чи регіональним гравцем із глобальними амбіціями, щоб сидіти за столом переговорів із Байденом. Тому жодні домовленості щодо експорту зерна в обхід України не виглядають реалістичними. Бо, з одного боку, це буде ляпас Україні. З іншого, не додасть балів у відносинах Туреччини з НАТО та ЄС, а Анкарі цей частковий поворот на Захід зараз важливий. "Тому Туреччина буде готовою тиснути чи вести переговори зі всіма сторонами, щоб знайти баланс, який би дозволив зберегти зернову угоду. Але я можу собі уявити таку ситуацію, якщо не спрацює первинна домовленість, Туреччина може запропонувати Росії надати свій комерційний флот для перевезення як українського, так і російського зерна, й домовитися, що Росія не буде нападати чи інспектувати ці турецькі судна", - сказала в інтервʼю ТСН.ua Євгенія Габер. Проблема заблокованого Росією Чорного моря критично впливає на економіку не лише України, а й інших країн Чорноморського регіону, включно з Росією. Ціни на страхування та фрахтування суден злетіли в рази. Туреччина, Болгарія та Румунія як ніхто мають бути зацікавленими у безпеці й свободі навігації й судноплавства в Чорному морі. Проте, поки що вони як води до рота набрали. США намагаються працювати разом із Румунією над збільшенням експорту українського зерна через порти на Дунаї, а також через проходження кораблів із с/г продукцією територіальними водами Румунії та Болгарії. Проте, щодо останнього, чи довго це триватиме з огляду на російські обстріли портової інфраструктури, які не припиняються?