Гастрономічний експрес. Як українська кухня завойовує серця світових лідерів і наближає нашу перемогу

Дмитро Ярошенко, начальник поїзної бригади дипломатичних рейсів, показує вагон, яким подорожують до України сильні світу цього: “На перший погляд, це звичайний вагон, але він виконує дуже високі задачі. В такому обсязі ніколи “Укрзалізниця” дипломатів не перевозила. Доставляє всі делегації з Європи до України. Всередині є кухня, конференц-зала, ліжка, душова кабіна велика”.

“З усіма здоровкаєшся, пропонуєш чай, каву. Всі вони дуже наші підстаканники люблять. У них такого немає, а у нас, бачите, які гарні”, – пишається своєю роботою провідниця Тетяна Когут.

Аби завоювати серця впливових гостей, залізничники задіяли таємну зброю – гастрономічну. Перед нею не може встояти ніхто. Про її арсенал розповідає Євген Клопотенко – один із найвідоміших українських шефів. Його ресторани відвідують знаменитості зі усього світу: “Ричард Бренсон (відомий британський підприємець – прим.авт.) замовляв сет-меню – це вісім страв, які відкривають українську кухню. Наприклад, кабачки з чорноморськими креветками. І він такий: “Що, кабачки з креветками?” – Я кажу: “Так!”. Або в нас, наприклад, є десерт – запечений білий буряк, як бабусі робили. І чорний хліб, з цукром запечений. Він стає наче крем. Після всього, що Бренсон куштував, він казав: “А у вас є Мішлєн?”. І всі, хто з ним прийшов, також шокованими були”.

Після успіху серед зіркових гостей в голові українського шефа виникла ідея – годувати світових лідерів у вагонах “Укрзалізниці”. Щоб із кожною ложкою борщу вони закохувались в Україну так само, як любимо її ми.

“Сидять в вагоні перші особи. Наприклад, голова НАТО сидить. І він сидить такий вісім годин просто в потязі, “тю-тю-рю, тю-тю-рю”. І тут йому виносять борщ, виносять пампушки”, – каже Євген.

“Борис Джонсон їхав з нами, – пригадує Дмитро Ярошенко. – Йому на перше запропонували борщ, з салом, з пампушками. Він його скуштував. Каже, а ще добавка є? Ну, дали ще добавку. Сказав, дуже сподобалось йому”.

“Мені Борис Джонсон гріє душу, бо він перший, хто скуштував борщ, і він дав відгук, що це був супер-крутий борщ, – пишається Євген Клопотенко. – Казав, що їв борщ в перший раз в російському ресторані в Лондоні. І потім він такий: “Блін, але це ж українська страва, я про це не знав!”. Це як лагідна українізація. Перепрошити Джонсона – на мій погляд, це дуже круто!”

“Він з нами поспілкувався. Побачив, що всі ми порядні люди, гостинні. Сіли і поїхали до Києва. Ані провідники, ані начальники потягів не знають, хто куди їде. Лише в останню мить, коли вже є візуальний контакт, ти все розумієш. Це робиться з метою безпеки”, – ділиться Дмитро Ярошенко.

“Я не знаю, хто приїде, – каже Євген Клопотенко. – Я лише знаю, що хтось приїде, ми готуємо, а потім – опа, фотографія. І я такий: “О, цих я годував. І цих я годував. і цих теж”. Всі, хто ухвалює важливі рішення, їли нашу їжу. Сирники і борщ – це те, шо топ. А якось приїжджали з країни, де не можна їсти свинину. І ми їм дали форель і дали куліш. Різотто, але із пшона з рибою. І вони були в шоці: “Шооо? В Україні є таке?”

“Завжди дякують, що дуже смачно. Це ключові слова, це один з плюсів. Людей не просто посадили, привезли, мовляв, допоможіть нам і все. А їм віддали шану”, – каже Дмитро Ярошенко.

Перед зустріччю із світовими лідерами всі, хто супроводжував їх в дорозі, пройшли спеціальні тренінги з етикету – як сервірувати, подавати, як спілкуватися з вельмишановними пасажирами.

“Можна казати “будь-ласка”, можна казати “пліз”, – ділиться нюансами спілкування провідниця Тетяна. – Вони всі до нас їдуть. Тому що якщо би вони сюди до нас не їхали, я не знаю, що б нам було”.

А зараз ексклюзивно і лише для читачів та підписників “Жити далі” зірковий шеф Євген Клопотенко продемонструє таємну гастрономічну зброю, перед якою несила встояти ані Шольцу, ані Борису Джонсону. І навчить вас, як в домашніх умовах за лічені хвилини приготувати високу українську кухню!

“Я пропоную приготувати буряк у поєднанні з оселедцем і копченою грушею. Три простих елементи, але вони зносять дах. Я беру звичайний буряк, він почищений. Я його не варю, не запікаю, не натираю, а нарізаю тоненькими слайсами – для того, щоб людям було приємно відчувати його смак. Нам треба його трохи замаринувати. Це означає, що треба трішки солі, трішки оцту, і ще олії. І можна викладати. Беру оселедець, нарізаю тоненько. Беру копчену грушу, і це секрет української душі, бо вона навіть чимось схожа на трюфель, якщо придивитись. Трюфеля у світі всі обожнюють, а копчену грушу будуть обожнювати дуже скоро – коли ми переможемо. Викладаємо оселедець, потім грушку і згори накриваємо трошки бурячком. Звичайні три інгредієнти, але як багато вони говорять про Україну! Цю страву куштував мій друг Борис Джонсон, куштувала точно Урсула Фондерляйн, а також голова НАТО Ян Столтенберг”.

Дипломатія залишає багато сенсів поміж рядками, говорить мовою натяків. “Укрзалізниця” теж витончено підключилася до розмови. Коли до Києва їхав канцлер Німеччини Олаф Шольц, у вагоні його зустрічала ваза з ірисами – натяк на новітні німецькі ЗРК IRIS-T. Ще одному поважному гостеві подали десерт “Херсон – це Україна”, з варенням із кавуна. А вже за кілька тижнів після страви із натяком над звільненим від ворога Херсоном замайоріли українські прапори! А західні партнери передали нам системи IRIS-T, NASAMS, ракети Harpoon й іншу зброю на мільярди доларів, яка допомагає нашим захисникам відвойовувати рідну землю.

“Зі свого боку ми намагаємось зробити так, щоб люди вийшли задоволеними. І вони хотіли допомогти Україні ще більше. Більше, більше і більше”, – каже начальник поїзної бригади дипломатичних рейсів Дмитро Ярошенко.

“Коли хтось буде вирішувати, давати ППО чи не давати, вони згадають цих провідниць, які подають ці сирники. І скажуть: “Ой, добре, дам”, – вірить в кулінарну дипломатію Євген Клопотенко. – Я тішуся, що якась моя маленька долька в тому є”.