Колишній командир підрозділу в інтерв'ю розповідає про ключові проблеми та пріоритети розвитку армії. Розмова торкається не лише тактики на полі бою, а й організаційних та технічних пунктів, які, на думку співрозмовника, мають стати предметом першочергових реформ. Інсайти базуються на практичному досвіді в бою та спостереженнях за роботою цивільних і військових структур.
«Є бар'єр»: Жорін розкрив, яких змін найбільше потребує українське військо
У розмові з журналістом Жорін, екскомандир підрозділу, який воював у складі відомого формування, наголосив: «Є бар'єр — і він не лише технічний». За його словами, сучасна війна вимагає від армії комплексних перетворень: від оперативного впровадження надсучасних технологічних нововведень до зміни підходів у підготовці особового складу. Він додає, що досвід підрозділів, у тому числі ветеранів з Азову, показує: техніка без правильних процесів не дасть переваги.
Інтерв'юер питає про головні бар'єри на шляху до модернізації. Жорін відповідає, що перший — це організаційний супротив: відсутність швидких процедур прийняття рішень і бюрократія, яка гальмує закупівлі та тестування нових зразків. Другий бар'єр — кадровий: нестача фахівців, які вміють інтегрувати складні системи у бойову логістику. Третій — це системні помилки в логістиці та ремонті, які роблять навіть передові системи вразливими.
Ключові бар'єри та практичні рішення
На питання про те, що потрібно змінити в першу чергу, Жорін навів кілька конкретних кроків. Перш за все, впровадження гнучких процедур тестування та закупівель дозволить швидше адаптувати надсучасні технологічні нововведення. Наступний крок — інвестиції у підготовку інженерів, операторів безпілотників та спеціалістів з кіберзахисту. Він підкреслив важливість створення центрів швидкого реагування, де нові системи можна буде налаштовувати та навчати персонал у полевих умовах.
Ще одна пропозиція — активна інтеграція приватних розробок через пілотні проєкти. За словами Жоріна, досвід фронту показав: локальні стартапи часто дають інноваційні рішення в короткий термін, але їм потрібна зрозуміла площадка для випробувань і масштабування. Це дозволить закрити розрив між ідеєю та бойовим застосуванням.
Крім того, важливо змінити підходи до логістики: автоматизовані системи управління запасами і полів ремонту значно знизять час повернення техніки в стрій. Завдяки цьому підвищиться загальна боєздатність підрозділів, які перебувають під постійним тиском.
Що змінилося б одразу: пріоритети для командирів
На практичному рівні Жорін радить командирам фокусуватися на кількох пріоритетах, які можна реалізувати відносно швидко. Перший — стандартизація процедур навчання операторів дронів та розвідників, щоб забезпечити швидку ротацію кадрів без втрати якості. Другий — створення локальних майстерень для ремонту та модернізації обладнання, що скоротить логістичні ланцюги. Третій — чітка система обміну тактичними даними між підрозділами, що підвищить ефективність прийняття рішень на фронті.
Він також наголосив на моральному та психологічному аспектах: інвестування в підготовку та захист персоналу — це не тільки про техніку, а й про довіру до командування і віру у успішність операцій. За його словами, успіх часто залежить від того, наскільки швидко і відкрито керівництво реагує на проблеми і наскільки конструктивно впроваджує новації.
На завершення Жорін зазначив, що Україна має великий потенціал для впровадження інновацій, але головною перешкодою лишається бажання і здатність швидко змінюватися. «Якщо ми подолаємо бар’єр — технічний, організаційний і кадровий — трансформація відбудеться набагато швидше, ніж хтось очікує», — підсумував він.
«Їжі не було по 17 днів»: дружина воїна ЗСУ з передової розповіла деталі скандалу
«Війна — це насамперед люди»: Сирський назвав цифри зростання ефективності Сил безпілотників