Красива вивіска "СБУ" є, а захисників держави там немає!

Подібно да ГРУ – Головного розвідувального управління Росії, ми маємо СЗР – Службу зовнішньої розвідки, це вітчизняна спецслужба, одним з керівників якої є такий собі Сергій Семочко. На тлі скандалу з нікчемною ГРУ українські журналісти зацікавилися й керівниками подібних вітчизняного відомств – й при цьому розкопали такі подробиці, що я то за голову хапався, то за серце, коли читав їхні розслідування. І от зараз хочу спочатку висновки із усього того оголосити, а потім поясню, чому до таких висновків дійшов. Так от: немає в нас вітчизняних спецслужб, немає в нас контррозвідки, немає в нас тих, хто стоїть на сторожі інтересів держави й протидіє впливу та спецопераціями агресора. Їх немає, бо всі вони, схоже, давно завербовані й перекуплені Москвою. Такий висновок сам собою напрошується, коли вивчаєш статки заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка.

Судіть самі, він на держслужбі заробляє 45 тисяч гривень на місяць, має родину, яка ніде не працює, не володіє жодним із бізнесі… Менше з тим, за рік ця родина купує аж три елітні будинки під Києвом. Вартість нерухомості – 8 мільйонів доларів щонайменше! Записані будинку на дружину й дочку.

Скажіть мені, де головний розвідник країни може взяти стільки грошей? Перше, що приходить в голову – корупція. Давно вже лунають закиди, що українські спецслужби "кришують" вітчизняний бізнес, "кошмарять" тих, хто відмовляється їм "відстьогувати" відсоток. І знаєте, саме в цій ситуації я був би дуже радий, якби ці звинувачення відповідали дійсності, якби незрозумілі статки заступника голови Служби зовнішньої розвідки України пояснювалися б "кришуванням" вітчизняного бізнесу. Бо це б означало, що він хоч і зловживає службовим становищем, але є нашим, українським корупціонером й окрім того, що "кошмарить" бізнес, він у вільний від цього час все ж-таки приділяє трохи уваги й безпеці нашої країни та протидії агресору.

Утім, в ситуації із Семочко все може бути набагато сумніше. Адже, його родина – вся як один – має російські паспорти і постійно курсує між Києвом та Кримом. Подвійне громадянство й російськи паспорти журналісти-розслідувачі розкопали у восьми членів родини заступника голови Служби зовнішньої розвідки України. А потому згадали, що й він сам служив до того в Ялті – то ж російські спецслужби, теоретично, мали до нього підходи й могли завербувати.

Звісно, це все домисли, жодних доказів тому немає й може я зараз кидаю тінь на чесного патріота, який усіма силами цілодобово захищає Україну – поки його рідні з незрозумілих статків купують йому три елітні будинки й регулярно мотаються в окупований Крим. Але, бачите, як у нас ситуація складається – ми розмірковуємо, ким саме може бути в нас головний розвідник країни – чи то він корупціонер, чи то зрадник Батьківщини.

Ось це і є повний провал наших вітчизняних спецслужб, ось це і є те, чого не зробив президент, коли став на посаду – він не реформував вітчизняну СБУ. Ту спецслужбу, про яку говорили, що половина з них завербовані росіянами, а друга половина заробляє собі гроші "кошмарячи" бізнес. Й найкраще вітчизняну СБУ характеризувала ситуація з Кримом, коли під час анексії тамтешні "сбушники" не те що не протидіяли окупації, вони мало не всі зрадили присязі й перешли служити росіянам. І та СБУ, яка була в Україні до 2014 року, тією самою СБУ залишилася і дотепер – там жодних змін чи реформ, ті ж людини, ті ж структури – саме тому й напрошується сумний висновок, що насправді немає в нас тих вітчизняних спецслужб. Немає контррозвідки, немає тих, хто стоїть на сторожі інтересів держави й протидіє впливу та спецопераціями агресора. Ні, красива вивіска "СБУ" – є, а захисників держави там – немає!

Подібно да ГРУ – Головного розвідувального управління Росії, ми маємо СЗР – Службу зовнішньої розвідки, це вітчизняна спецслужба, одним з керівників якої є такий собі Сергій Семочко. На тлі скандалу з нікчемною ГРУ українські журналісти зацікавилися й керівниками подібних вітчизняного відомств – й при цьому розкопали такі подробиці, що я то за голову хапався, то за серце, коли читав їхні розслідування. І от зараз хочу спочатку висновки із усього того оголосити, а потім поясню, чому до таких висновків дійшов. Так от: немає в нас вітчизняних спецслужб, немає в нас контррозвідки, немає в нас тих, хто стоїть на сторожі інтересів держави й протидіє впливу та спецопераціями агресора. Їх немає, бо всі вони, схоже, давно завербовані й перекуплені Москвою. Такий висновок сам собою напрошується, коли вивчаєш статки заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка.

Судіть самі, він на держслужбі заробляє 45 тисяч гривень на місяць, має родину, яка ніде не працює, не володіє жодним із бізнесі… Менше з тим, за рік ця родина купує аж три елітні будинки під Києвом. Вартість нерухомості – 8 мільйонів доларів щонайменше! Записані будинку на дружину й дочку.

Скажіть мені, де головний розвідник країни може взяти стільки грошей? Перше, що приходить в голову – корупція. Давно вже лунають закиди, що українські спецслужби "кришують" вітчизняний бізнес, "кошмарять" тих, хто відмовляється їм "відстьогувати" відсоток. І знаєте, саме в цій ситуації я був би дуже радий, якби ці звинувачення відповідали дійсності, якби незрозумілі статки заступника голови Служби зовнішньої розвідки України пояснювалися б "кришуванням" вітчизняного бізнесу. Бо це б означало, що він хоч і зловживає службовим становищем, але є нашим, українським корупціонером й окрім того, що "кошмарить" бізнес, він у вільний від цього час все ж-таки приділяє трохи уваги й безпеці нашої країни та протидії агресору.

Утім, в ситуації із Семочко все може бути набагато сумніше. Адже, його родина – вся як один – має російські паспорти і постійно курсує між Києвом та Кримом. Подвійне громадянство й російськи паспорти журналісти-розслідувачі розкопали у восьми членів родини заступника голови Служби зовнішньої розвідки України. А потому згадали, що й він сам служив до того в Ялті – то ж російські спецслужби, теоретично, мали до нього підходи й могли завербувати.

Звісно, це все домисли, жодних доказів тому немає й може я зараз кидаю тінь на чесного патріота, який усіма силами цілодобово захищає Україну – поки його рідні з незрозумілих статків купують йому три елітні будинки й регулярно мотаються в окупований Крим. Але, бачите, як у нас ситуація складається – ми розмірковуємо, ким саме може бути в нас головний розвідник країни – чи то він корупціонер, чи то зрадник Батьківщини.

Ось це і є повний провал наших вітчизняних спецслужб, ось це і є те, чого не зробив президент, коли став на посаду – він не реформував вітчизняну СБУ. Ту спецслужбу, про яку говорили, що половина з них завербовані росіянами, а друга половина заробляє собі гроші "кошмарячи" бізнес. Й найкраще вітчизняну СБУ характеризувала ситуація з Кримом, коли під час анексії тамтешні "сбушники" не те що не протидіяли окупації, вони мало не всі зрадили присязі й перешли служити росіянам. І та СБУ, яка була в Україні до 2014 року, тією самою СБУ залишилася і дотепер – там жодних змін чи реформ, ті ж людини, ті ж структури – саме тому й напрошується сумний висновок, що насправді немає в нас тих вітчизняних спецслужб. Немає контррозвідки, немає тих, хто стоїть на сторожі інтересів держави й протидіє впливу та спецопераціями агресора. Ні, красива вивіска "СБУ" – є, а захисників держави там – немає!