Доля може "дарувати" найнеприємніші сюрпризи в найнеочікуваніші моменти життя. Так сталось у мами маленького киянина Сухомлина Давида. Жінка була щаслива, бо носила під серцем бажаного синочка, аж раптом лікарі виявили в неї онкологію, тож за подальше життя їх обох довелося вести боротьбу.
«Як зараз пам'ятаю той жахливий день на прийомі у гінеколога: «У вас кістозне утворення лівого яєчника величезних розмірів», - сказала вона та виписала величезну кількість направлень...ІПАГ, Національний Інститут Раку, величезна кількість лікарів, операція на 24-25 тижні вагітності і як результат: «У вас рак». Для порятунку наших життів було прийнято рішення доносити дитину до 30 тижня і народжувати. 06.03.2018 року на світ з'явився наш син Давид вагою всього 1350 гр і 40 см. Крихітний комочок, закутаний не в мамині обійми, а в трубочки та датчики...», - пригадує жінка.
Поки лікарі рятували життя сина, мама вела паралельно свою боротьбу. І вони обоє справились, та не без наслідків.
«Ніколи не любила лікарні, та й хто їх любить, але дітись було нікуди: син в реанімації пробув місяць, потім ще місяць на другому етапі вихожування в ОХМАДИТ. В мене 3 курси хіміотерапії, а наш тато розривався: то туди, то туди. Здавалось два страшних місяця лікарень позаду, в мене закінчилось лікування і сина виписують додому, тепер ми будемо всі разом, та все тільки починалось... Купа лікарів, різних діагнозів, та найстрашніший прозвучав в 5 місяців. "Є перші ознаки формування ДЦП", -сказав лікар. Може помилилася, думали ми, може ще просто масаж не дав результату та в 6 місяців діагноз підтвердили», - пригадує мама.
Родина взялася за виходжування сина, щоб мінімізувати вплив діагнозу і подарувати йому самостійне майбутнє.
«Відразу 4 курси Бобат та Войта терапії, далі заняття кожен день вдома з реабілотологом чергуються з реабілітаційними центрами... Пізніше підключили логопеда і психолога кілька разів в тиждень, басейн, іпотерапію. Кожну вільну хвилину між заняттями займаємось ще й самі. За весь цей час ми відвідали багато центрів, та один нам дає найкращі результати – це центр інтенсивної терапії в місті Варшава. Щоразу наш розумний хлопчик приїздить звідти з максимальними покращеннями, післі останньої поїздки я побачила його перші більш менш вільні, не сковані спастикою, кроки та більш сконцентровані і ціленаправлені рухи ручками. Для кращого результату потрібно хоча б 3-4 курси в рік», - розповідає жінка.
За весь цей час лікування родина дуже виснажена фінансово і наступний курс реабілітації для Давида опинився під питання. Допустити цього не можна, адже без занять у хлопчика може бути не лише зупинка в подальшому розвитку, але і відкат назад у навичках. Тому родина наважилась розповісти свою історію і сподіватись, що небайдужі людей допоможуть їм впоратись із фінансовим навантаженням у реабілітації сина.
«Скільки всього ми вже спробували і пройшли - незлічити, але попереду набагато більше. Ні, ми не жаліємось, хіба взагалі маємо на це право?! Коли твоя дитина така сильна і щодня бореться із цим ворогом...Ми просто просимо вас про допомогу, бо самим вже не справитись», - каже мама Давида.
Реквізити для допомоги:
Карта Приват Банка
5168 7450 3068 1545
МОШКОВСЬКА КАТЕРИНА ГРИГОРІВНА
Українцям перерахували пенсії по інвалідності 3 групи: хто з 1 травня отримає більше
Як виростити ідеальні огірки: Поради та секрети