Дата публікації "Ми там жили, працювали, все було добре": як живуть українські біженці, які евакуювалися з Луганської області
Опубліковано 16.04.22 22:17
Дата оновлення "Ми там жили, працювали, все було добре": як живуть українські біженці, які евакуювалися з Луганської області
Оновлено 31.05.25 20:04
Переглядів статті "Ми там жили, працювали, все було добре": як живуть українські біженці, які евакуювалися з Луганської області 6

"Ми там жили, працювали, все було добре": як живуть українські біженці, які евакуювалися з Луганської області

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Під обстрілами добували воду і втікали від бомбардувань у чому були. Після оголошення евакуації з Донецької та Луганської областей кількість переселенців щодня зростає. Однією з перших їх зустрічає Дніпропетровщина.

Про це повідомляє ТСН.

Напівлежачи, після складної операції на спині, серед десятків розкладачок інших переселенців пані Галина розповідає як виїздила із зруйнованого Сєвєродонецька.

“Ми не хотели віезжать, тому що я могла просто дорогу не перенести, но останні дні вже ой… Моторошно було дивитися. Таке враження, наче кричить увесь будинок: з першого по дев’ятий поверхи”, - каже пані Галина.

Поруч у цьому ж спортзалі - родина з Харкова. Дві доньки, вагітна мама і кіт, із тризубом на нашийнику, який попереджав родину про обстріли.

“Коли летіло від нас, він спокійно дивився у вікно, а коли летіло до нас – починав панікувати”, - додає жінка.

Цей притулок для біженців організувало подружжя Антоненків. З перших днів війни за свої та спонсорські гроші нагодували, одягли та підтримали сотні переселенців.

“26 лютого ми вже прийняли 50 людей із Волновахи, 28 числа у мене вже було забито. Є ще кілька приміщень. Ми їх протягом тижня доробляємо і ще поселятимемо людей, вони їдуть, їдуть і їдуть”, - розповідає керівник притулку для біженців Дмитро Антоненко.

Під потреби біженців облаштували свій офіс і Влада з командою.

“Це наша кухня. Найнеобхідніше - грубка, чайники, мікрохвильова піч - все є”, - каже організаторка притулку для біженців Влада Манейло.

У колишніх кабінетах тепер - родини. 97-ми річна Любов Іванівна каже - це в неї вже друга війна. І якщо під час першої дім не лишала, зараз змушена була втекти

“Ми там жили, працювали, все було добре. І ось у нас война. Тут, дякуємо, добрі люди, допомагають нам”, - розповідає переселенка зі Слов'янська Любов Куриленко.

Олена із Сєверодонецька жартує, що вони щасливчики, бо їм підшукали безкоштовну малосімейку. Вона вже записала сина до школи. Тепер разом надолужують пропущене у підвалах.

“Ще треба відняти 20, це будет чотири години”, - каже пані Олена.

Вони уважно стежать за новинами. І хоч знають про плани росіян, які начебто хочуть стерти Сєвєродонецьк, мріють про повернення додому. Як і всі, з ким ми говорили.

“Хочеться вірити, що незабаром це все закінчиться, і ми зможемо з чоловіком повернутися додому”, - додає жінка.

Зараз в місті вже 60 тисяч біженців і їхня кількість зростає щодня.

Читайте також:

Допомога зброєю, грошима та питання гарантій безпеки: про що Зеленський говорив із Джонсоном

У звільненому Ворзелі, попри піст, обвінчали дві пари військових, які приїхали на таїнство просто із позицій

"Можливо, буде Іловайський котел": Зеленський не вірить, що Росія збереже в полоні життя захисникам Маріуполя