«Надувають щоки»: експерт пояснив, чому РФ масово бреше про ситуацію на фронті

Інформаційна картина війни дедалі більше нагадує боротьбу за реальність: не лише бої на фронті, а й масові інформаційні атаки, фейкові перемоги та ретушовані кадри. Аналітики та експерти відзначають системність підходу — йдеться про ретельно сплановану стратегію для внутрішнього та зовнішнього враження.

«Надувають щоки»: експерт пояснив, чому РФ масово бреше про ситуацію на фронті

За словами фахівців, головна мета — витиснути з аудиторії віру в успіх і стабільність. Дезінформація використовується як інструмент управління суспільством: через неї формують сприйняття ризиків, підживлюють надії та маскують невдачі. Пропаганда демонструє картинку, яка часто зовсім не відповідає реальному стану речей, але працює на підтримку політичних рішень і настрій населення.

За його словами, ворогу потрібні хороші новини, щоб в РФ не збунтувалися через Інтернет та можливу мобілізацію. Саме страх соціальної нестабільності змушує витрачати ресурси на створення інформаційних приводів, що легінько коригують громадську думку. Показові сюжети про «героїчні контратаки», завищені оцінки захоплених територій і замовчування втрат — все це частини одного механізму.

Механізми поширення брехні

Для досягнення бажаного ефекту використовуються різні канали: держЗМІ, проплачені коментатори, боти в соцмережах, а також «підсунуті» свідки та відео. Алгоритми соцмереж сприяють поширенню емоційного контенту, що підвищує потенціал фейків до віральності. Крім того, маніпуляції підкріплюють ретельно відібраними історіями, інколи з реальними, але вирваними з контексту фактами.

Експерти відзначають також координований підхід: одночасні «чорнові» повідомлення в різних джерелах створюють ілюзію консенсусу. Потім до цієї наративної бази додаються «підкріплення» — інтерв’ю, статистика, документи, які на перший погляд виглядають автентичними. Все це спрямовано не лише на внутрішню аудиторію, а й на міжнародну — щоб посіяти сумніви, відволікти від реальних подій і вплинути на зовнішню політику.

Чому це працює і як протистояти

Частина успіху дезінформації полягає в людській психології: люди схильні вірити простим, емоційним повідомленням, особливо в часи стресу. Крім того, обмежений доступ до незалежних джерел інформації та цензура посилюють ефект пропаганди. Інформаційна війна використовує ці вразливості, систематично підмінюючи реальність зручними для влади сюжетами.

Протидія потребує багаторівневого підходу: підвищення медіаграмотності населення, підтримка незалежних видань, розробка швидких фактчек-платформ і міжнародна координація у боротьбі з ботами й фейками. Важливу роль відіграють незалежні журналісти та волонтери, які верифікують кадри, документують події та спроможні оперативно спростовувати наклепи.

Крім технічних рішень, важлива політична воля: прозорість дій держави, доступ до альтернативних джерел інформації та захист свободи слова знижують можливість маніпуляцій. Українське суспільство та міжнародні партнери вже розвивають інструменти для протидії дезінформації, але попереду ще багато роботи, щоб зробити інформаційний простір стійкішим.

Підсумовуючи, можна сказати, що масові брехні про ситуацію на фронті — не випадкова річ, а частина свідомої стратегії. Розуміння механізмів, критичне мислення і підтримка незалежних джерел інформації — ключі до того, щоб такі наративи не мали домінуючого впливу на суспільну думку.