Як пише український етнограф Василь Скуратівський у книзі "Місяцелік", генеалогія давньої назви першого весняного місяця березня походить від видозміненого латинського "марсіус". Давні римляни назвали його на честь Марса — бога війни. Спочатку Марс символізував не війну, а весну та врожай. Пізніше, ототожнившись з грецьким Ареєм (Аресом) — покровителем воєн, він перебрав повноваження і захисника тварин. Цікаво, що назвою "март" колись користувалися і в Україні.
У білорусів він має назву "соковнік", у словаків — "марець", у чехів, як і в нас,— "березень". Хоча назва "марець" часто трапляється в українській народній творчості.
Назва "березень" пов'язана з березою, яка в цей місяць починає квітнути, за іншою версією — походить від ранішого "березол" і пов'язана з народним промислом — заготівлею березового попелу для виготовлення скла. Закріпилась вона за місяцем у середині XIX століття.
Проте як слово потрапило в літературну мову, визначити досі складно. У фольклорних матеріалах слово "березень" вживається рідко.
Український народний прогностик
Ворони купаються ранньою весною — до тепла.
Журавель прилетів — скоро лід зійде.
Якщо рано відлетіли на північ граки, які зимували в Україні,— бути повноводій весні.
Побачив шпака — знай: весна біля порога.
Ранній приліт шпаків і жайворів — до теплої весни.
Читайте також:
Ретроградні планети 2021: календар
Кельтський календар дерев-2021: місяць ясена
Місячний календар на березень 2021: коли повня та молодик
Агресивний Марс: чи буде Червона планета ретроградною 2021 року
Влучання 13 ракет та 36 дронів: у Повітряних силах розкрили деталі російської атаки