Народні прикмети, обряди та звичаї 3 березня

Відомий український етнограф Василь Скуратівський пише, що етимологія сучасної назви "березень" і похідної — "березоль" чи "березіль" на думку багатьох учених, символізує давній промисел — заготівлю березової золи та кори.

У давнину селяни в цей час завершували вирубку березових гаїв, щоб звільнити площу під землеробство. Заготовлену деревину спалювали: попіл ішов для виготовлення скла (був навіть спеціальний промисел "гутництво"), а вугіллям удобрювали ґрунт.

Березову кору заготовляли окремо. З неї отримували цінну лікувальну й технічну речовину — дьоготь. Ним не тільки змазували повози, мастили шкіряну ув'язь та взуття, але й лікували.

Цікаво, що гетьман Богдан Хмельницький спеціальним універсалом надавав привілеї окремим містечкам, які спеціалізувалися на заготівлі дьогтю. Ця історична реалія засвідчує про важливість продукту в давнішому житті українського народу.

Український народний прогностик

Над лісом повітря здається синюватим — чекай потепління.

Сухі листки тютюну стають вологими та не розтираються в пальцях — на відлигу.

Свиня тягає солому в зубах — на вітер, і то сильний.

Якщо в березні лежить сніг — врожай на городину і ярину.

Читайте також:

Місячний календар на березень 2021: коли повня та молодик

Ретроградний Меркурій завершився: що варто зробити

Таропрогноз на березень 2021: що карти нам віщують

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.