За своєю природою люди тягнуться до зрозумілих та стабільних умов, навіть якщо вони незручні. А завдання Мінсоцполітики – покращувати їхнє життя.Про це сказала міністерка соцполітики України Оксана Жолнович в ефірі "Еспресо".У кожного своя "зона комфорту"Як відзначає Жолнович, "зона комфорту" для кожного своя. Проте усі ми тяжіємо до звичного."Якщо ви читали Віктора Франкла "Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі", то знаєте, що навіть у концтаборах люди створювали собі умовні зони комфорту. І коли їх нарешті звільняли, вони не вірили в це і не розуміли, що з цією свободою робити. Тобто люди тягнуться до зрозумілих та стабільних умов, навіть якщо вони незручні. А наше завдання – покращити життя людини, вивести її з цього стану, стимулювати до змін", – сказала глава Мінсоцполітики.Інший приклад – евакуація людей із зони бойових дій. В Україні цей процес нерідко дається дуже складно."Вони у жахливих умовах: під постійними обстрілами, із ризиком загинути. Але якщо людина не розуміє, куди її перевезуть, де вона буде жити, які там будуть умови, то вона обирає ці зрозумілі страшні умови під обстрілами. Це її умовна зона комфорту", – пояснила міністерка.Жолнович наголошує: треба розвиватися й зростати. Бо немає нічого гіршого, ніж стабільна мізерна зарплата чи допомога."Людина тримається за ці виплати і боїться їх втратити замість того, щоб побачити інший горизонт та інше краще життя", – акцентує вона.Як наголошує міністерка, саме система соціальних послуг може людину вивести з такого стабільно поганого стану. До прикладу, є конкретна особа, яка отримує пенсію по інвалідності 2500 грн, перебуває вдома, не має соціалізації. Їй говорять: "Давай ми тобі допоможемо: знайдемо роботу, познайомимо з колективом, навчимо, будемо тебе підтримувати три перших місяці на робочому місці, щоб тобі не було так страшно. І ти зможеш отримувати 5-10 тисяч на місяць, в тебе буде коло спілкування".Так, роботодавець отримає дотацію, людина більше грошей, а найголовніше – спілкування. Від цього усі виграють.Крім того, додає міністерка, розроблене цифрове рішення, щоб відслідковувати кожен такий випадок. Людину потрібно вести, підтримувати її та бачити, якщо на якомусь етапі виникає проблема."Тому що етапів таких може бути багато: центр соцслужб, центр зайнятості, психосоціальні послуги. І ми маємо проконтролювати, що людина вийшла з нашою допомогою зі своїх складних життєвих обставин", – підсумувала Жолнович.