Нездійснена мрія, оселя неподалі Майдану та "вічна наречена" Шевченка: маловідомі факти з життя Кобзаря

Цього дня, 207 років тому, народився Тарас Шевченко. Він - автор "Кобзаря" та яскравий представник нової української літератури. Насправді, Шевченко був ще й видатним художником. Він прославився своїми портретами, а найбільше - офортами - різновидом гравюри, що пов'язаний із тиражуванням.

Про маловідомі факти з життя Шевченка - у сюжеті Сніданку з 1+1.

Життя Тараса Шевченка як вільної людини розпочалося у 24 роки: саме тоді друзі викупили його з кріпацтва. Мирон Гордійчук, завідувач будинку-музею Шевченка, каже, що перед поетом і живописцем тоді немов відчинилися двері у світ тогочасної аристократії. "У нього є кошти. Він малює портрети на замовлення, ілюструє книги. Він купив собі єнотову шубу і пишався цим. Його друг Іван Сошенко казав, що у Шевченка неначе вселився світський біс. У нас в експозиції є білий парусиновий костюм. Таких було чотири в Тараса Шевченка. Він у літню погоду ходив саме в ньому - це абсолютно вестернізований образ", - розповів фахівець.

Шевченко ходив залами Петербурзької академії мистецтв, його порівнювали із великим нідерландським художником Рембрандтом. Він опанував гравюру, відточив поезію. Друком вийшла перша книжка "Кобзар". "Коли він приїхав до України у 43-му, то його знали як автора "Кобзаря". Усі хотіли поспілкуватися з ним, всі хотіли запросити його до себе у гості. Він любив анекдоти, розповіді, любив співати", - каже Мирон Гордійчук.

А ще Шевченко був у центрі жіночої уваги. Зокрема, не змогла пройти повз Варвара Рєпніна - дочка князя Миколи Рєпніна Волконського, заможна і завидна наречена. Вона закохалася в Шевченка з першого погляду, однак чоловік закінчував роботу в Яготині та повернувся до Петербурга.

Коли Шевченко приїздить до Україну знову, то в Києві оселився в хатині неподалік Майдану Незалежності. Там він винаймав кімнату, на другому поверсі була його майстерня. "Повинна убла збутися його найсокральніша мрія – стати викладачем малювання у Київському університеті. Він виграв конкурс. Потім планував створити сім'ю, але він не знав, що попереду у нього арешт і десять років солдатської служби", - розповів Гордійчук.

Намагалася клопотати про нього й Варвара Рєпніна. Жінка так і не забула Шевченка, надсилала йому книги, писала листи. Письменник називав її "добрим ангелом", але так і не відповів взаємністю. "Найбільшим його коханням була одружена дворянка Ганна Закревська. Він навіть їй присвятив на засланні дві поезії", - додав він. Утім, у цьому випадку відмову отримав сам Шевченко.

Він марив про сімейне щастя, але постійно не таланило. "Але потім з'явилася Лекера Полусмакова. Це був такий вибуг емоцій, поезій. закоханість", - каже завідувач будинку-музею Шевченка.

Йому було 46 років, а їй - 19. Шевченко присвятив їй вірші, малюва ескізи одягу, які потім віддав до пошиття у французький магазин. Поет призначив заручини. "Але, на жаль, вона його зрадила. Це викликало велечезну агресію. Для нього це ніколи не було характерним. Він усі подарунки, що подарував їй, забрав. Він хотів порвати її портрети, які малював".

Пізніше - дівчина пошкодувала. Лекера не раз приїжджала до Канева на могилу Шевченка, а згодом залишилася в місті назавжди й увійшла в історію як "вічна наречена" поета.