28 років Німеччина була поділена фізичною стіною на прозахідну і соціалістичну. За Берлінським муром виросло ціле покоління. Так лідери Німецької демократичної республіки, яку контролював СРСР, відповіли на небажання громадян жити при соціалізмі. Кордон між двома Німеччинами утворився після поразки Третього Рейху в Другій світовій війні. Берлін був поділений на чотири сектори, три сектори контролювали західні союзники (США, Велика Британія і Франція) і один – СРСР. Протистояння країн заходу і Москви призвело до поділу окупованої Німеччини на Федеративну республіку Німеччину, контрольовану заходом, і Німецьку демократичну республіку під крилом СРСР. Берлін був поділений на Східний, що став столицею НДР та Західний, що став анклавом в середині НДР.
До зведення муру у громадян НДР був шанс безперешкодно виїхати з країни. Між 1949-м та 1961-ми роками цією можливістю скористалися більше 2,5 мільйонів людей. Так переселенці "голосували ногами" проти соціалістичного режиму НДР, який полягав у збільшені виробничих норм, насильницькій колективізації. Все заради того, аби наздогнати і перегнати ФРН.
Берлінський мур
У 1961 році країну покинула рекордна кількість громадян – понад 207 тисяч. Переважно це були молоді кваліфіковані фахівці. НДР звинуватила Західний Берлін у "торгівлі людьми" і "переманюванні" кадрів. Східна Німеччина не могла контролювати потоки людей, що переміщалися через кордон. Тому вирішила зупинити їх стіною. "Друге народження НДР" – так називають історики зведення муру. Повна герметизація від Заходу дозволила зосередити всі сили на ідеологічній складовій та побудові "реально існуючого соціалізму".
В ніч на 13 серпня вздовж лінії кордону виставили 25 тисяч воєнізованих "бойових груп", частину східнонімецької армії. В стані готовності перебувала і радянська армія. Врешті перекрили чотири лінії Берлінського метро. Станції східного сектору НДР закрили, відкритою залишилася тільки станція Фрідріхштрассе, на якій організували контрольно-пропускний пункт. До 15 серпня весь Західний Берлін був обнесений колючим дротом і почалося безпосереднє зведення муру, загальною довжиною 155 кілометрів і понад 3,5 метри заввишки. За 28 років мур неодноразово добудовували та розширювали.
Масова еміграція зупинилася, проте спроби втеч тривали й надалі. Впродовж 28 років на захід тікали, що тільки не вигадуючи: використовували спеціально вмонтовані в автомобілі сховища, рили тунелі, перетинали кордон на повітряній кулі та саморобному мотодельтаплані. Скільки таких людей було – підрахувати складно, називають цифру у 5 тисяч осіб. Але один з масових перетинів, який згадується – це коли група східних німців прорила під стіною тунель 140 метрів завдовжки. За два вечори через кордон перебралися 57 осіб.
Берлінський мур у Німеччині
Для легального відвідування Західного Берліна громадянам НДР був потрібен спеціальний дозвіл. Право вільного проходу мали тільки пенсіонери. Спроби нелегального перетину каралися вісьмома роками неволі. А з 1973-го року прикордонникам наказали стріляти на ураження по всіх втікачах без винятку. Першою жертвою Берлінського муру у перший рік після його зведення стала жінка, котра вистрибнула з вікна східнонімецького будинку на інший бік вулиці, яка належала Західному Берліну. Останньою жертвою муру вважається 20-річний Кріс Геффрой, якого застрелили на кордоні. Мур впав через 9 місяців після його вбивства. Скільки було загалом вбито людей на східнонімецькому кордоні невідомо, цифри варіюються від 140 підтверджених до тисячі осіб.
Після того як у травні 1989 року під впливом перебудови в СРСР Угорщина знесла укріплення на кордоні зі своїм західним сусідом – Австрією, а через 4 місяці угорський уряд оголосив про відкриття кордонів, берлінський мур втратив свій сенс. Лише протягом трьох днів НДР покинули через територію Угорщини 15 тисяч громадян. Люди запротестували і влада відкрила пункти пропуску між частинами міста. Візовий режим проте ще тривав до літа 1990-го року, коли почався демонтаж муру. Його уламки стали улюбленими сувенірами для туристів. А деякі особливі поціновувачі сучасної історії вивозили навіть цілі блоки.
Було залишено тільки 6 фрагментів як пам’ятку. На одному з таких – малюнок художника Дмитра Врубеля, який він створив 1971 року. На ньому увічнений момент єднання лідерів країн соціалістичної співдружності СРСР і НДР: поцілунок Леоніда Брежнєва і Еріка Хоннекера із написом: "Господи! Допоможи мені вижити серед цієї смертної любові".
+Відео24.ua
28 років Німеччина була поділена фізичною стіною на прозахідну і соціалістичну. За Берлінським муром виросло ціле покоління. Так лідери Німецької демократичної республіки, яку контролював СРСР, відповіли на небажання громадян жити при соціалізмі. Кордон між двома Німеччинами утворився після поразки Третього Рейху в Другій світовій війні. Берлін був поділений на чотири сектори, три сектори контролювали західні союзники (США, Велика Британія і Франція) і один – СРСР. Протистояння країн заходу і Москви призвело до поділу окупованої Німеччини на Федеративну республіку Німеччину, контрольовану заходом, і Німецьку демократичну республіку під крилом СРСР. Берлін був поділений на Східний, що став столицею НДР та Західний, що став анклавом в середині НДР.
До зведення муру у громадян НДР був шанс безперешкодно виїхати з країни. Між 1949-м та 1961-ми роками цією можливістю скористалися більше 2,5 мільйонів людей. Так переселенці "голосували ногами" проти соціалістичного режиму НДР, який полягав у збільшені виробничих норм, насильницькій колективізації. Все заради того, аби наздогнати і перегнати ФРН.
Берлінський мур
У 1961 році країну покинула рекордна кількість громадян – понад 207 тисяч. Переважно це були молоді кваліфіковані фахівці. НДР звинуватила Західний Берлін у "торгівлі людьми" і "переманюванні" кадрів. Східна Німеччина не могла контролювати потоки людей, що переміщалися через кордон. Тому вирішила зупинити їх стіною. "Друге народження НДР" – так називають історики зведення муру. Повна герметизація від Заходу дозволила зосередити всі сили на ідеологічній складовій та побудові "реально існуючого соціалізму".
В ніч на 13 серпня вздовж лінії кордону виставили 25 тисяч воєнізованих "бойових груп", частину східнонімецької армії. В стані готовності перебувала і радянська армія. Врешті перекрили чотири лінії Берлінського метро. Станції східного сектору НДР закрили, відкритою залишилася тільки станція Фрідріхштрассе, на якій організували контрольно-пропускний пункт. До 15 серпня весь Західний Берлін був обнесений колючим дротом і почалося безпосереднє зведення муру, загальною довжиною 155 кілометрів і понад 3,5 метри заввишки. За 28 років мур неодноразово добудовували та розширювали.
Масова еміграція зупинилася, проте спроби втеч тривали й надалі. Впродовж 28 років на захід тікали, що тільки не вигадуючи: використовували спеціально вмонтовані в автомобілі сховища, рили тунелі, перетинали кордон на повітряній кулі та саморобному мотодельтаплані. Скільки таких людей було – підрахувати складно, називають цифру у 5 тисяч осіб. Але один з масових перетинів, який згадується – це коли група східних німців прорила під стіною тунель 140 метрів завдовжки. За два вечори через кордон перебралися 57 осіб.
Берлінський мур у НімеччиніДля легального відвідування Західного Берліна громадянам НДР був потрібен спеціальний дозвіл. Право вільного проходу мали тільки пенсіонери. Спроби нелегального перетину каралися вісьмома роками неволі. А з 1973-го року прикордонникам наказали стріляти на ураження по всіх втікачах без винятку. Першою жертвою Берлінського муру у перший рік після його зведення стала жінка, котра вистрибнула з вікна східнонімецького будинку на інший бік вулиці, яка належала Західному Берліну. Останньою жертвою муру вважається 20-річний Кріс Геффрой, якого застрелили на кордоні. Мур впав через 9 місяців після його вбивства. Скільки було загалом вбито людей на східнонімецькому кордоні невідомо, цифри варіюються від 140 підтверджених до тисячі осіб.
Після того як у травні 1989 року під впливом перебудови в СРСР Угорщина знесла укріплення на кордоні зі своїм західним сусідом – Австрією, а через 4 місяці угорський уряд оголосив про відкриття кордонів, берлінський мур втратив свій сенс. Лише протягом трьох днів НДР покинули через територію Угорщини 15 тисяч громадян. Люди запротестували і влада відкрила пункти пропуску між частинами міста. Візовий режим проте ще тривав до літа 1990-го року, коли почався демонтаж муру. Його уламки стали улюбленими сувенірами для туристів. А деякі особливі поціновувачі сучасної історії вивозили навіть цілі блоки.
Було залишено тільки 6 фрагментів як пам’ятку. На одному з таких – малюнок художника Дмитра Врубеля, який він створив 1971 року. На ньому увічнений момент єднання лідерів країн соціалістичної співдружності СРСР і НДР: поцілунок Леоніда Брежнєва і Еріка Хоннекера із написом: "Господи! Допоможи мені вижити серед цієї смертної любові".
+Відео24.ua