По різні боки муру: як відбудовували зруйнований війною Берлін

Після 8 травня 1945 року від повітряних бомбардувань та боїв на вулицях міста Берлін перетворився на руїну. Туди навіть їхали туристи, щоб побачити неймовірний рівень руйнування.

У Берліні з’явилися гори будівельного сміття та уламків. Місто прибирали і відновлювали жінки, бо всі чоловіки, які залишилися в місті, були або дітьми, або старими. Завали розбирали голими руками - ставали ланцюгом і передавали каміння з рук в руки

Про це розповів ТСН історик міста Манфред Улітц.

Дослідник говорить, що Берлін, яким він був у 1943, дуже відрізняється від того, яким він став через 10 років. У той час про концепцію відбудови міста особливо не думали, треба було в темпі штампувати житлові будинки. Людям не було де жити. Тільки згодом відбудова стала ідеологією — після того, як Радянський Союз за одну ніч відгородив підконтрольну НДР муром.

“Коли в 1961 році з’явилася стіна, в західному Берліні стали непокоїтися, скільки ще можна залишатися в місті, де тримати заощадження. З’явився страх, що Радянський Союз спробує відібрати Західний Берлін і контролювати все місто. І в цей неспокійний час з’являється інвестор і будує тут неймовірний шопінг-молл із кінотеатрами, з кабаре. Може за нинішніми мірками він виглядає скромно, а тоді це було грандіозно!” - зауважив Манфред Улітц.

Тим часом у Східному Берліні продовжили руйнувати рештки того, що збереглося після війни.

“У НДР був закон, що будівлі, які постраждали менш, ніж на 40 відсотків, потрібно відбудовувати. Але там не любили церкви і палаци. Тому Берлінський палац знесли в повітря і отримали велику площу для соціалістичних парадів і демонстрацій”, - пояснює історик.

У Західному Берліні теж були спроби позбутися напівзруйнованих пам’яток, але там все ж зважали на волю громадян. Напівзруйновану вежу церкви Кайзера Вільгельма зберегли і зробили меморіальною саме через тиск громадян.

“Церква Кайзера Вільгельма стала пам’яткою Західного Берліна і своєрідним антивоєнним монументом. Влада мала намір знести її і побудувати нову будівлю, але отримала 47 тисяч гнівних листів громадян і так церкву зберегли”, - розповідає Улітц.

А от обурених громадян соціалістичної НДР зупиняли радянські танки. На повстання зважилися робітники, яких, фактично, змушували працювати безкоштовно. У червні 1953 року протест переріс у масштабні заворушення.

“Повстання були не тільки в Східному Берліні, а в багатьох містах радянської окупації. Влада Берліна попросила росіян розібратися, ті виїхали на танках і стріляли в натовп. Тільки в Берліні загинуло 14 людей”, - розповідає історик.

Центр Східного Берліна – Александерплатц і телевежу - також відбудували з оглядом на Москву.

“Коли відкривали телевежу в 1969 році, вона була друга за висотою у світі. Найвища була в Москві. Будувати вище, ніж у Москві, було, звичайно, не можна”, - зазначив Улітц.

Берлінська ратуша стала винятком – досі видно, як цю будівлю ретельно реставрували, буквально камінчик за камінчиком.

І таких будівель, що постали із зібраних цеглин і блоків, німецька столиця має багато. З розвалених будинків майже повністю зібрали соціалістичний бульвар розкоші - Алею Сталіна, згодом перейменовану в Алею Карла Маркса. І навіть після падіння муру цеглини з берлінських повоєнних руїн йшли на реставрацію – тільки вже для пам’яті.

“Архітектор купував цю стару цеглу і відновив нею зруйновані фрагменти музею. Для того, щоби і донині було видно масштаби руйнування будівлі. Тепер - це історія війни. Ось ці всі сліди залишилися після вуличних боїв за Берлін. Їх могли легко замазати, але залишили на згадку”, - пояснює історик.

На думку Манфреда Улітца, приклад Потсдамської площі може спрацювати і в Україні. Після падіння Берлінського муру її відбудували не коштом міста, а приватні компанії і підприємці.

Через 77 років після війни і 33 роки після падіння муру Берлін продовжує відбудовуватися і відновлюватися. Постає зовсім нове місто з численними згадками про велику війну і поділ між двома ідеологіями.

Читайте також:

На відбудову зруйнованої росіянами інфраструктури Київщини вже надійшли 400 млн грн – ОП

У світі заарештували пів трильйона доларів російських активів: як Україна може їх отримати на відбудову

Уряд виділив мільярд гривень на відбудову знищених Росією територій: на що витрачатимуть гроші