Днями 4-річного Павлика виписали з лікарні додому. Тож, як і обіцяли «рятівники» в погонах, — одразу приїхали до нього в гості.
Поліцейський ледь стримував свої емоції, побачивши усміхнену дитину:
«Хоч і пройшло чимало часу, та здається, що це було наче вчора», — пригадує поліцейський. — Ця подія запам’ятається мені на все життя». Досі не може спокійно говорити про те, що сталося, і мама Павлика: «Страшно було, дуже…Коли згадую цей день — завжди плачу». Сьогодні, коли найгірше позаду і дитина вправно бігає по подвір’ю, на запитання ким мріє стати в майбутньому — Павлик впевнено відповідає: поліцейським. Тому «майбутні колеги» пограли із ним у футбол, покатали його на службовому автомобілі, дали можливість включити проблискові маячки й звукові сигнали, а також передати мамі привіт через гучномовець.