Полум’яне студентське життя: чому в Україні регулярно горять гуртожитки

В Україні доволі часто трапляються пожежі в студентських гуртожитках. За останні кілька років ТСН розповідала про добрий десяток таких випадків. Траплялося, що в один день займалися одразу кілька будівель із тимчасовим житлом для студентів, а часом пожежі охоплювали й навчальні корпуси.

Про те, чому горять українські гуртожитки, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

27 березня 2018 року. Того дня одночасно зайнялися одразу 2 гуртожитки - в Сумах та Дніпрі. В обох випадках горіти почало в кімнатах, далі вогонь розповсюдився в коридор. Усіх студентів евакуювали. Серед причин події - коротке замикання.

Через два дні - те саме трапилося в Хмельницькому. Пожежа виникла в гуртожитку місцевого коледжу. Три десятки студентів рятувальники витягували з вікон за допомогою пожежної драбини. Ще 70 - вийшли з будівлі самостійно.

У березні 2019-го вночі загорівся гуртожиток Львівської політехніки. Звідти евакуювали 200 студентів. Зайнялося в кімнаті на четвертому поверсі. Рятувальники ДСНС годину ліквідовували пожежу.

У березні 2021-го полум’я охопило гуртожиток столичного університету архітектури. Півсотні пожильців евакуювали, шістьох з них довелося знімати з вікон пожежною драбиною.

У всіх згаданих вище інцидентах минулося без жертв. Але 4 грудня 2019 року вогонь не пробачив людської недбалості. В Одесі спалахнула будівля економічного коледжу. В полоні диму та вогню опинились десятки людей. Дехто, рятуючись, вистрибував просто з вікон.

Тоді у пожежі загинуло 16 людей, серед яких були й студенти. Пізніше стало відомо, що за кілька років до трагедії пожежна інспекція виявила в експлуатації будівлі низку грубих порушень. Тоді виписали штраф - 102 гривні.

Як розповіла речниця ГУ ДСНС в Одеській області Марина Мартиненко, серед невиправлених недоліків була відсутність протипожежної сигналізації, захисту від вогню дерев’яних конструкцій даху та протипожежних дверей в електрощитових, пожежних гідрантів. “Це найпоширеніші порушення в закладах освіти”, - пояснила вона.

Штрафи за порушення протипожежної безпеки віднедавна зросли і становлять майже 6 тисяч гривень. Але тільки цим проблему не вирішити.

За словами експерта з пожежної безпеки В’ячеслава Дякова, в гуртожитках повинна бути автоматична пожежна сигналізація, справна електромережа, первинні засоби пожежогасіння – вогнегасники. Також повинні бути відкритими усі запасні виходи та незаґратовані вікна.

Необхідний також постійний контроль за ізоляцією електропроводки та ощадливе навантаження на мережу. Часто фатальним стає саме фактор недбалості.

“У звичайну побутову розетку можуть під’єднати електрочайник, мікрохвильовку, ноутбук, холодильник і все решта. Вона такого навантаження не може витримати, нагрівається, жили закорочуються”, - пояснює фахівець.

Таке перевантаження електромережі найчастіше відбувається восени та взимку, коли стає прохолодніше і студенти масово вмикають електроприлади. Дві третини займань стаються саме через замикання електропроводки. А після першої іскри вогню потрібно зовсім небагато часу, аби охопити будівлю та полонити людей всередині.