Шлях України до НАТО - від Бухареста до Вільнюса: п’ять головних завдань Києва на цьогорічному саміті Альянсу

Нещодавно генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що немає сенсу обговорювати, коли та як Україна може стати членом Альянсу, якщо вона не переможе у війні проти Росії. При цьому генсек НАТО вважає "гіпотетичним сценарієм" те, що Росія б не наважилася на війну проти України, якщо б Київ ще у 2008 році отримав ПДЧ.Дійсно, історія не має умовного нахилу. Й хто знає, можливо, дійсно, якщо б Україна ще у 2008 році отримала ПДЧ, то за ці 15 років вже б стала повноправним членом НАТО, і Путін не пішов би на широкомасштабну війну – найбільшу від часів Другої світової на європейському континенті. Проте Захід має шанс виправити цю помилку вже на цьогорічному саміті у Вільнюсі в липні. Хоча, щодо цього поки що є великі сумніви.По-перше, говорячи про можливість вступу України до НАТО лише після нашої перемоги у війні з Росією, Захід має зробити все, щоб пришвидшити цю перемогу. Проте, за інформацією The New York Times, США не дозволяють розпочати навчання українських пілотів на F-16 в Європі, попри готовність кількох країн (зокрема Великої Британії, Нідерландів та Франції) провести такі тренування. Те саме стосується й далекобійних американських ракет ATACAMS, які США не хоче надавати Україні (на відміну від Великої Британії, яка це вже зробила), побоюючись ризиків ще більшої ескалації.По-друге, судячи з заяв колишнього держсекретаря США Генрі Кіссінджера та колишнього спецпредставника США у переговорах щодо України Курта Волкера, у політичних та дипломатичних колах дискутується питання, на які українські території може бути розповсюджена стаття 5 НАТО про колективну оборону після вступу України до Альянсу. Причиною цьому є невпевненість Заходу, що сили оборони України зможуть відвоювати всі свої території. Проте, це доволі цинічна позиція, яка цілком і повністю залежить від надання нам далекобійних можливостей, враховуючи винищувачі F-16.Про те, як подолати ці виклики, а також про п’ять головних завдань України на Вільнюському саміті НАТО, ТСН.ua говорив із заступником керівника Офісу президента України Ігорем Жовквою на конференції в Бухаресті "Саміт НАТО у Вільнюсі: членство України в Альянсі – місія можлива". За словами Ігоря Жовкви, ми всі пам’ятаємо 2008 рік і рішення, або відсутність тоді рішення щодо ПДЧ для України, та наслідки цього рішення. Через 15 років ми напередодні наступного саміту НАТО у Вільнюсі. І зараз ми практично на тому ж місці, де й були до 2008 року щодо нашого членства. Саме під час війни, 30 вересня минулого року, президент Зеленський спрямував заявку на членство в НАТО: президент, спікер ВР і прем'єр її подали й звернулися до генсека НАТО, щоб почати процедуру і власне думати про членство України в НАТО.Вільнюський саміт НАТО – це перша після заявки України можливість, щоб на неї відреагувати. Тому Україна очікує, що під час Вільнюського саміту будуть зроблені необхідні рішення в кількох вимірах.Вимір номер один – союзники по НАТО мають відреагувати на заявку України про вступ, яка є на столі у кожної 31 країни-члена Альянсу."Відсутність або слабкість реакції на заявку України може надіслати чіткий сигнал країні-агресору, що НАТО досі неспроможна ухвалювати серйозні стратегічні рішення. Україна сьогодні робить НАТО як ніколи сильнішою. Б’ючись проти не другої за силою армією в світі, але однозначно не найслабшою, яка воює на нашій території, використовуючи західну зброю, летальну та нелетальну підтримку, санкції, фінансування, ми послаблюємо агресора. А за Мадридською декларацією саміту НАТО, Росія – стратегічний ворог номер один для країн Альянсу. Зі стратегічної, ресурсної та з фінансової точки зору, мудро буде прийняти Україну до Альянсу, а не думати й вигадувати якісь штучні бар’єри, перешкоди, терміни та причини", - відзначив заступник керівника ОПУ.Водночас, Київ розуміє, що остаточне рішення про членство України в НАТО не може бути прийнято до нашої перемоги. "Ми реалісти. Ми розуміємо, що під час війни жоден член НАТО не може застосувати статтю 5 (про колективну оборону Альянсу – ред.) щодо безпеки України. І це зрозуміло. Тому ми вимагаємо під час Вільнюського саміту почати практично думати над тим, щоб ухвалити політичне рішення щодо алгоритму, коли Україна зможе розпочати свою процедуру вступу до НАТО, бо вона вимагає часу. Ця процедура може бути зроблена дуже швидко, як це було у випадку Фінляндії та Швеції. Ми розуміємо, що у випадку України ця процедура може бути трохи довшою. Маю на увазі її завершальний етап. Але НАТО має знайти алгоритм - шлях, як Україна має рухатися до НАТО з метою членства негайно", - зазначив Ігор Жовква.Вимір номер два. До членства в НАТО, тобто до того, як стаття 5 може бути застосована щодо України, ми маємо користуватися гарантіями безпеки від країн-членів НАТО за прикладом Фінляндії та Швеції. У декларації Мадридського саміту НАТО, крім запрошення цих двох країн до членства, йшлося про безпеку Фінляндії та Швеції до їхнього вступу, як важливу складову для союзників.За словами Ігоря Жовкви, такі гарантії, крім статті 5, Україна вже отримує прямо зараз на полі бою: західні системи ППО та ПРО, бойові танки та бронетехніку, далекобійну артилерію. Власне, все це і є забезпеченням гарантій, які нам потрібні.

"Але ці гарантії безпеки мають бути викладені на папері. Це мають бути дійсно гарантії, а не запевнення, які ми мали в сумнозвісному Будапештському меморандумі. І ті члени альянсу, які хотіли б надати нам такі гарантії, мають це зробити не пізніше, ніж під час Вільнюського саміту", - підкреслює Ігор Жовква.При цьому, для вступу до НАТО Україні більше не потрібен ПДЧ, на який посилається сумнозвісна декларація Бухарестського саміту. За словами Ігоря Жовкви, інструмент ПДЧ приведе нас в нікуди. Наприклад, Швеція та Фінляндія вступають до НАТО без ПДЧ. Тому найкращим сигналом для Росії на Вільнюському саміті НАТО став би початок процедури запрошення України до НАТО та гарантування безпеки України до членства. Відсутність цього також буде сильним сигналом для Росії про відсутність стратегічного мислення, волі та мужності Альянсу.Володимир Зеленський отримав запрошення взяти участь у Вільнюському саміті НАТО. Проте, за словами заступника керівника ОПУ, президент України візьме участь у цьому саміті лише за розуміння, що там будуть результати."Ми не хочемо в 20-й раз бачити в декларації (саміту НАТО – ред.) про відкриті двері (Альянсу – ред.) чи повторення рішення Бухарестського саміту. У Вільнюсі у країн-членів має вистачити сили, мужності та волі для ухвалення необхідного стратегічного рішення щодо України. Такої ж волі, мужності та сили, яку наразі мають ЗСУ та український народ, захищаючи не лише свою територію, а й цілий євроатлантичний альянс. Україна вже є де-факто членом НАТО. За Вашингтонським договором, країна може стати членом за наявності двох критеріїв: дотримання євроатлантичних цінностей, а це те, що робить Україна; і внеску, якого ця країна може додати до євроатлантичної безпеки. Це те, що Україна робить вже зараз на полі бою. Тому ми розраховуємо на повну підтримку НАТО й на ухвалення дуже важливих рішень у Вільнюсі", - підсумував Ігор Жовква.