Дата публікації Справжні паляниці лише на Вінниччині: місцевий обрядовий хліб увійшов у перелік нематеріальної культурної спадщини
Опубліковано 09.01.23 13:02
Дата оновлення Справжні паляниці лише на Вінниччині: місцевий обрядовий хліб увійшов у перелік нематеріальної культурної спадщини
Оновлено 31.05.25 20:23
Переглядів статті Справжні паляниці лише на Вінниччині: місцевий обрядовий хліб увійшов у перелік нематеріальної культурної спадщини 2

Справжні паляниці лише на Вінниччині: місцевий обрядовий хліб увійшов у перелік нематеріальної культурної спадщини

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Запашні короваї, калачі та паляниці - традиційний обрядовий хліб, що печуть на Вінниччині, увійшов у перелік нематеріальної культурної спадщини України. Відповідний наказ опублікували в Міністерстві культури та інформаційної політики. Там вважають, саме на Вінниччині досі збереглися унікальні традиції випікання хліба, йдеться в ТСН.

“Рушничок, на нього зерно, щоб як рід, так і рік, були щедрими”, - каже господиня Лілія, яка саме замісила тісто для випікання.

Ще до того, як розвести тісто, пані Лілія виконує традиційний ритуал, аби наступний врожай був добрим і дав багато хліба. Пече короваї жінка вже понад три десятки років. “Професійно, вже 33 роки. Це моя улюблена справа, це не навчене, не заставлене, це моє життя”, - каже жінка.

Майстриня під час знімання ТСН випікала одразу три види обрядових хлібів - коровай, паляницю і різдвяний книш. Секретами, які передала пані Лілії ще її бабуся Хима, жінка охоче ділиться. “Ми розчиняємо її на пряженому молоці, добавляємо трохи води. Кладемо, сметанку, яєчко, щоб він був святковий. Трошки цукру. Цукор - це секрет, він піднімає, хліб стає пишнішим”, - розповідає Лілія Ступак.

Головна складова пишного хліба - тісто треба добряче замісити, і головне - зі світлими думками.

Пані Лілія вже знає, яким хлібом зустрічатиме і захисників після перемоги. В неї різні рецепти паляниць, до різних подій. Хліби майстрині відомі не лише у рідній Байківці, а й по всій Вінниччині.

Жінка випікає коровай для заручин, тому орнаменти та квіти із тіста робить особливі. “Коли народжується, дають жінці паляницю. Коли хрестимо дитятко, печуть маленький калачик, вставляється квіточка, щоб малятко стояло до рочку. В нас коровай йде і до розпису, і до вінчання, і до вшанування молодого, молодої”, - розповідає господиня.

Водночас у печі вже готовий різдвяний хліб – книш. Його готують з борошна тонкого помолу, всередині - смачна начинка. Книш, каже господиня, треба їсти до закінчення свят. “Книш готовий, він має таке визначення трьох свят - три празники прийдуть до нас в гості, і як бабуся казала, треба посипати маком, щоб ніяке зло до нас не зайшло”, - примовляє жінка.

Ще один оберіг, яким на Різдво прикрашають традиційний вінницький хліб, – виліплене з тіста ягня.

Напередодні різдвяних свят Мінкульт України визнав вінницькі короваї нематеріальною культурною спадщиною України, бо саме тут досі збереглися стародавні традиції випікання. “Це символ благополуччя, хліб символ добробуту, достатку, в родині, коли є хліб на столі і то буде все гаразд, і буде мир на нашій Україні”, - кажуть експерти .

Місцеві майстрині зберегли рецепти понад сотні різновидів обрядових хлібів - з різною рецептурою, текстурою, оздобленням та начинками. Готові ділитися ними з усіма господинями, аби зберегти стародавні пекарські традиції. Пані Лілія каже, усі сто рецептів не знає, але ті, які залишила їй бабуся, обов’язково передасть нащадкам.

Читайте також:

10-річна дівчинка з Дніпропетровщини на рівні із дорослими днями й ночами готує для фронту

Батьки загиблого бійця із Прикарпаття пожертвували мільйон гривень на ЗСУ

Харків’яни повертаються до відновлених квартир, які під час обстрілів ледь не стали для них могилами