"Страховка" волонтерам: держава зможе виплачувати компенсації у разі поранення, чи смерті тих, хто допомагає на фронті

Народні депутати збираються ухвалити два закони, щоб в разі смерті родина волонтера отримувала понад мільйон 250 тисяч гривень. У разі інвалідності виплати складатимуть від 300 до 600 тисяч, йдеться в ТСН.

Олексій Антонов займався автоспорт, був джиперо, їздив по бездоріжжю і це допомогло йому під час окупації - на своєму позашляховику він вивіз півтори сотні людей з Ірпеня, Бучі, поранених з Гостомеля. Коли вже дорогами не можна було доїхати у Чернігів - сів за кермо мікроавтобуса і намагався проривався туди. Це був третій виїзд. Волонтери мали пальне, продукти, ліки - їхала ціла колона. «Згорілі всі машини вщент, я перебирав це сміття», - плаче батько волонтера.

Першою в колоні стояла машина Олексія, коли почався артобстріл. Крім нього в мікроавтобусі були ще - Богдан Стефанішин, та Анастасія Тагірова, які загинули одразу. Олексія Антонова намагалися довезти до лікарні і не встигли. «Коли його привезли попрощатись, він як заснув, ні страху на обличчі, ні болю. Він розумів, що помирає, але робив все правильно», - додає батько.

У Сергія Петровича поганий зір, а після утрати сина він майже повністю перестав бачити. Тож родина опиралась лише на Олексія.

Скільки родин волонтерів залишилися в такій скруті? Ніхто в державі не знає, адже обліку волонтерів немає, як і кількості постраждалих. З 2014 року статус волонтера могли отримати лише ті, хто працював в зоні АТО, а згодом ООС. «До нині претендувати на допомогу від держави у разі поранення, або смерті могли волонтери або їх рідні , які працювати у зоні бойових дій в Луганські і Донецькій області. Зараз депутати хочуть розширити норму закону на всю територію України. Бо після повномасштабного вторгнення безпечних зон у нас просто не залишилося», - зазначають у ВР.

Ці зміни фіксують два законопроєкти. Якщо за них проголосують родини отримають виплати у разі смерті чи поранення волонтера.

«Якщо говоримо про 1 групу інвалідності це близько 625 тисяч грн , 2 група - 500, 3 - 375 тисяч. Якщо ми говоримо про смерть волонтера, то це один мільйон 250 тисяч грн», - пояснюють ініціатори законопроєкту.

Щоб претендувати на допомогу, статус має бути офіційно підтверджений. Держава не збирається ставити волонтерів на облік, однак закликає благодійні фонди підписувати договори з волонтерами і вказувати, які саме завдання виконує людина. Звісно в перші місяці війни волонтерам було не до цього.

«Ми пробуємо прописати, так це все буде залежати від реалізації, щоб закон мав ретроспективну дію і поширювався на тих волонтерів, які померти чи поранені з 24 лютого», - кажуть депутати.

Якщо закон ухвалять саме з таким формулюванням, Сергій Іванчук матиме змогу отримати гроші на лікування. Його поранило 4 місяці тому, нині він на реабілітації у Німеччині. Сергій - оперний співак, працював в Італії, а з початком повномасштабного вторгнення шукав, де може бути корисним. На своєму авто вивозив людей з Харківської Салтівки та з-під військової частини Охтирки - туди доїжджали одиниці волонтерів.

Сергій самотужки вивіз пів сотні людей, десятки домашніх тварин, а ще сотні родин врятував, тим що довозив їм пальне.

В той день він вивозив родину медиків - 5 людей і два коти. Російська ДРГ випустили по машині Сергія 30 куль. Усі пасажири залишилися неушкоджені, а в Сергія влучило 5 набоїв. Поранений він ще пів кілометра зміг дотягнути до українського блокпоста, щоб врятувати родину, а сам втратив свідомість. «Я сказав, що мені прострілили спину і Вікторія, яка сиділа позаду закрила дірку. Це пневматорекс ще 3-4 вдохи і легені розвиваються», - каже він.

Сергію прострелили спину, легені, дві ноги, відстрелили пальці на руках. 16 днів він був при смерті. Що він виживе - майже не було шансів, але було 12 надскладних операцій. В реанімації, коли Сергій міг ледь говорити він мріяв співати оперу. «Мені говорили, що я не зможу співати все життя, буду ходити з трубкою в печінці, що дихати не зможу», - розповідає він.

Але тиждень за тижнем українській лікарі витягали Сергія з того світу, він продовжує лікування. До гри на фортепіано Сергій не повернувся - важко рухати пошкодженою лівою рукою, а він саме шульга. А от співати він вже почав. Це поки що лікарняні концерти. По переду у Сергія Іванчука не менше року реабілітації. Він віддав своє здоров'я, щоб врятувати сотні українців. І таких прикладів волонтерської самопожертви в Україні чимало.

Законопроєкти про соціальних захистів волонтерів парламентарі мають розглянути на цьому тижні. Лише залишається інтригою, чи буде закон мати ретроспективну дію, аби такі як Сергії , або такі, як родина Олексія могли отримати бодай компенсацію.

Читайте також:

На Одеській кіностудії виготовляють маскувальний грим для бійців, який ще захищає від сонця і зволожує шкіру

Родина на Київщині втратила одразу два будинки із різницею у місяць

Велике перейменування: у Тернополі позбулися назв вулиць із іменами російських письменників і солдатів